Я б міг відразу перейти до справи та розказати вам про те, як недосипання впливає на те, з якою силою поверхня Землі давить на нас, безшерстих ссавців. Але так не гоже, має бути якийсь вступ.

Третину свого життя ми проводимо в горизонтальному положенні. Очі в нас зажмурені, і ми не можемо споглядати блакить неба, ба більше, дивитися телесеріал «Закохане кохання» у такому стані в нас теж немає жодного шансу. Життя коротке. Чи варто його витрачати на такі дурниці, як сон? Так! Коли ми функціонуємо, в мозку накопичується «сміття», яке вчені називають аденозином. Вважають, що сон потрібен, аби очистити мозок від нього.

Скільки треба спати, аби очистити свій мозок?

Тут заведено рівнятися на прославлених індивідів. Відомо, що Альберт Ейнштейн спав 10-11 годин, а Леонардо да Вінчі – по 15 хвилин кожних чотири години. Бачите, як все неоднозначно? Навряд чи нам варто орієнтуватися на знаменитостей. Узагальнена рекомендація щодо тривалості сну – 8 годин, хоча індивідуальні особливості організму ніхто не скасовував, комусь може вистачити і семи годин. Якщо ви вважаєте, що можете зекономити на сні, аби встигнути зробити більше корисного за своє життя, то це погана ідея. Продуктивність праці при недосипанні знижується, як рівень води в калюжі під палючим сонцем. Крім того, депривація сну негативного впливає на масу тіла, про що ми поговоримо нижче.

При недосипанні маса тіла збільшується, як бульба в полі під дією фекалій великого рогатого скоту [1]. У мене є дуже просте пояснення цього неподобства. Усі ссавці, зокрема люди, не можуть поглинати їжу під час сну. Відповідно сон – це шикарний жироспалювач. Чим менше людина спить, тим більше вона має часу, аби напхатися пончиками з полуничним варенням, щедро посипаними цукровою пудрою. Крім того, після недоспаної ночі цей ссавець буде себе почувати не найкраще, пропустить заплановане тренування і в побуті не особливо енергійно мотилятиме своїми трубчастими кістками. Що виходить? З одного боку – більше пончиків, а з іншого – менше руху. Результатом є зайва вага. Але це тільки початок…

Є два антагоністичні гормони, які відповідають за те, скільки пончиків ми з’їдаємо. Вчені їх називають лептином і греліном [1]. Лептин так впливає на мозок, що нам їсти не хочеться, тому він ще відомий як гормон ситості. Грелін – повна протилежність, це гормон голоду. Так-от, дорогі мої любителі позалипати в телефоні до другої ночі, тоді, коли вставати доводиться ні світ ні зоря, недосипання знижує рівень лептину і підвищує рівень греліну.

Окрім того, при недосипанні високий рівень кортизолу робить і без того невелику кількість гормону ситості невидимою для мозку (лептинорезистентність). Їсти хочеться хоч рот закривай, хоч руки зв’язуй.

Тобто, якщо при повноцінному сні енергоспоживання дорівнює енергорозходу, то при недоспаній ночі ця регуляція дає збій, що виражається в рості живота і в милих заокруглених щічках.

Увага! Перевірка пам’яті!

При недосипанні рівень греліну підвищений чи знижений? Ех ви. Підвищений. Тримайте це в голові і слухайте мою оповідь далі. Грелін стимулює утворення нових жирових клітин [2].

А коли гризунам вводили цей гормон, підвищувався респіраторний коефіцієнт, тобто збільшувалося викорстання вуглеводів в ролі джерела енергії. Ну, не хоче жир горіти, коли миша не виспалась. До речі, ці хвостаті ссавці при недосипанні їдять як не в коня корм [3]. Тож, якщо ви живете в галасливому будинку і підозрюєте, що ваші гризуни можуть не висипатися, закривайте холодильник на колодку, попередньо сховавши туди ліверну ковбасу та інші схожі продукти.
Вчені вважають, що при недосипанні підвищується ризик того, що ви переїдатимете молочний шоколад, тоді як овочі будуть змушені вдовільнитись вашим зневажливим поглядом. І взагалі, при депривації сну погіршується контроль поведінки, всі грандіозні плани боротьби з гедоністичними чаяннями і лінню переходять на задній план до завтра чи до наступного понеділка, чи до нового року. Невиспаний сапієнс перетворюється в істоту, яка прагне задоволення тут і зараз, а терпіти якісь обмеження не збирається.

Тренування? Завтра. Здорове харчування? З понеділка.

На масу тіла дуже сильно впливають енерговитрати організму. Якщо на хлопський розум, то чим більше наш організм витрачає енергії, тим менше брюхо ми змушені носити на роботу і в кіно. Енергія організму тратиться на роботу внутрішніх органів, обігрів тіла, перетравлення і засвоєння їжі. На ці процеси ми впливати не здатні. Але є ще мускули, які активні не тільки тоді, коли ми несамовито мотиляємо кінцівками на біговій доріжці в тренажерному залі. Будь-який рух нашого тіла – це активація м’язів. Відсутність руху – теж активація мускулів: при банальному сидінні за барною стійкою в очікуванні пінного напою, при переміщенні свого тіла в просторі за посередництвом маршрутки в час пік. Для чого я вам розказую ці цікавинки? Сонний сапієнс – кволий сапієнс [3]. У ситуації, при якій він ще вчора стояв, сьогодні він шукатиме можливість посидіти. Там, де він вчора сидів, сьогодні лежатиме. Вчора до друга він йшов двома своїми «задніми» кінцівками, сьогодні поїде на таксі. Тобто непобутова активність при недосипанні знижується, а з нею зменшуються й енерговитрати.

Увага! Перевірка на уважність!

При недосипанні лептин підвищений чи знижений? Ех ви. Знижений. Так от, зниження лептину – зменшення енерговитрат організму в стані спокою, щоправда, у хвостатих ссавців [3], а ми, нагадую, безхвості. А втім, маємо ще один негативний вплив недосипання на масу тіла. Давайте, дорогі мої, зробимо якісь висновки.
Маса тіла збільшується тоді, коли з їжею ми отримуємо більше енергії ніж витрачає наше тіло. При недосипанні ми отримуємо більше енергії, а витрачаємо її менше. Це пряма дорога через зайву вагу до її Величності Ожиріння. Нікому не раджу мати з нею справу. Тому спімо солодко і повноцінно.

У статті використана інформація з наукових статей:

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/
https://academic.oup.com/edrv/article/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/