Багатьом людям здається морально недопустимим торгувати органами, дітьми й лікарськими дипломами. Але що зумовлює публічне засудження цих дій? І що викликає найсильніший колективний спротив? Відповідь на ці питання запропонували науковці з Інституту досліджень освіти імені Макса Планка й Інституту імені Роберта Коха. Результати відкривають нові можливості для політичних рішень.

Чи продали б ви нирку? Чи зустрілися б із кимось за гроші? Якщо ні, то ласкаво просимо до клубу. Чимало людей вважають такі справи неморальними. Але що приховано за цим ставленням з психологічного погляду? Які ознаки ринкової операції найчастіше відштовхують людей?

Цим питанням зайнялися науковці з Інституту досліджень освіти імені Макса Планка й Інституту імені Роберта Коха. «Нашим завданням було розкрити основні рушії, що змушують вважати певні дії неморальними, – сказала Крістіана Лейкер (Christina Leuker), провідний автор дослідження, науковиця в Інституті Роберта Коха й наукова співробітниця Інституту досліджень освіти імені Макса Планка в галузі адаптивної раціональності. – Знаючи, що певна операція викличе публічний осуд як неморальна, зможемо краще передбачати реакції людей на можливі трансакції, наприклад, у сфері людської генної інженерії».

Аби висвітлити психологію морального спротиву, команда здійснила два онлайн-опитування в Великій Британії, в них удалося проаналізувати відповіді понад 1500 реципієнтів на питання про допустимість й інші ознаки 51 ринкової операції. До інших ознак належали, зокрема, такі: чи операція була відразлива або шкідлива для суспільства? чи вона розізлила респондента? чи, на їхню думку, операція могла принизити гідність продавця або сприяти експлуатації знедолених людей?

Результати дослідження засвідчили: всі опитувані не погоджувалися на дуже подібні між собою речі. Найсильніше колективне обурення викликали: продаж права полювати на тварин, що опинилися під загрозою, продаж жінок для заміжжя та продаж права голосу.

Ученим удалося визначити п’ять аспектів, що мали б зумовлювати відчуття незгоди. Одне з них – моральний спротив: що більше морального спротиву викликає операція, то з більшою ймовірністю її відхилять, більше злості відчуватиме реципієнт й уважатиме її суспільно шкідливою. Це супроводжується зменшенням емпатії щодо людей, залучених до операції.

Окрім морального спротиву, команда вчених виявила чотири інші аспекти, що сильно пов’язані з відмовою: неможливість перевести товар у грошовий еквівалент, експлуатація знедолених людей, невідомі ризики для продавців, непередбачувані наслідки і необхідність врегулювати відносини.

Придивившись, вчені помітили тенденцію: визначивши міру морального спротиву, можна передбачити потребу в урегулюванні відносин – адже чимало операцій, що викликали моральне обурення, були пов’язані з сильною потребою в урегулюванні.

Науковці наголошують: їхній підхід може запропонувати нові шляхи для напрацювання політичних рішень. «Операції, що викликають публічне несприйняття великою мірою, мають різні причини. І це зумовлює потребу в політичному втручанні, – сказав Ральф Гертвіґ (Ralph Hertwig), директор досліджень адаптивної раціональності в Інституті імені Макса Планка.м  Якщо, наприклад, основною причиною опозиції є потенційна експлуатація знедолених людей, ефективною політичною реакцією на це буде належний захист осіб, які опинилися в небезпеці. Якщо відмова від операції обумовлена невідомими ризиками, то політик повинен зосереджуватися на тому, щоб зменшувати потенційні небезпеки й провадити чітку комунікацію».

Команда вчених також виявила розбіжності між відмовою здійснювати трансакцію та правовими приписами: «Опитувані у Великій Британії вважали цілком недопустиму торгівлю емісійними квотами на діоксид вуглецю і продаж дозволів полювати на рідкісних тварин, хоч обидва явища у Сполученому Королівстві легальні, – сказала Крістіна Лейкер. – Такі неузгодженості могли б бути гарною причиною для політичних лідерів ще раз обдумати ці операції».