Епідемія коронавірусу в США - це як попередній показ фільму жахів, під назвою «Соціалізм» - Ребекка Коффлер (Rebekah Koffler)

Я народилася і виросла в тоталітарній державі, і знаю не з чуток, як уряд шпигує за звичайними громадянами. Недавні викриття про стеження з боку АНБ повернули мене на 30 років назад в країну мого народження, якої більше немає, - Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Звичайні радянські люди не сумнівалися, що наше повсякденне життя невтомно контролює держава. Правда, тоді зв'язок обмежувався телефонними дзвінками й паперовою поштою.

У простих російських громадян навіть виробилась кодова мова, щоб не створювати проблем з владою. Існувала навіть спеціальна фраза: «Це не телефонна розмова» - знак, що дискусія йде в небезпечну зону і пора зав'язувати.

За найменшу критику радянських вождів, державного контролю або соціалістичної системи могли виключити зі школи або звільнити з роботи.

Тому я, з моїм-то досвідом, була шокована, коли дізналася, що те ж саме трапляється і тут, в Сполучених Штатах. Ці антиамериканські кроки перевернули моє сприйняття Америки. Я виросла за залізною завісою і завжди вважала Америку країною свободи та справедливості - повною протилежністю соціалізму, деспотичній системі злиднів і тотального державного контролю.

В Америці з усіх переваг капіталізму я завжди найбільше цінувала свободу. Лише той, хто спробував її цілковиту відсутність, по-справжньому оцінить справжнє значення цього слова.

Я пам'ятаю, як по приїзду дивувалася, що американці можуть вільно переїздити з міста в місто, і навіть вирішити там оселитися. Можна навіть поїхати в іншу країну, не питаючи дозволу.

Сусіди, однокласники і колеги не стануть доносити на мене владі за «неправильну» думку.

Я вільна розмовляти телефоном з ким завгодно, не боячись, що нас підслуховують.

Тридцять років я вбирала свободу, як могла. Я намагалася пояснити її важливість моїм дітям, які народилися вже в Америці.

Але останнім часом я чую тривожні дзвіночки. Я стала стежити за тим, що я говорю і кому.

В Америці з'явилися думки «правильні» - правлячого класу і пристойного товариства, як в СРСР була лінія партії та номенклатури - і «неправильні», в СРСР вони ще називалися «некоректні».

Американців, чиї погляди суперечать ідеологічним догмам лібералів, звільняють, бойкотують і «скасовують» активісти, їм забороняють виступати в студентських містечках, а технологічні гіганти, новий Великий брат, проганяють їх з соцмереж.

Недавній заклик ФБР доповідати про ознаки «насильницького екстремізму» в поведінці своїх близьких, спроби адміністрації Байдена влаштувати цензуру в соціальних мережах і особистому листуванні через усіляких «перевіряльників фактів», нагадують мені деспотичне радянське суспільство, звідки я втікла 30 років тому.

Неймовірно, але я ловлю себе на тому, що говорю своїм дітям рівно те ж, що колись говорила мені мама: «Не вірте нічому, що вам говорять по телевізору, не вірте нічому, що говорять вчителі, не обговорюйте зі сторонніми погляди нашої сім'ї».

Нападки на свободу слова в нинішній Америці посилюються, і заклики до соціалізму, і обіцянки халяви звучать все голосніше.

Я закликаю простих американців: задумайтеся, від чого ви відмовляєтеся.

При соціалізмі держава все давало безплатно або майже безплатно. Але жорстокий жарт полягав у тому, що нічого не було.

Ми годинами стояли в чергах за їжею. Причому спершу займали чергу, а потім дізнавалися, за чим стоїмо, - в дефіциті було взагалі все.

Щоб провести у квартиру телефон або купити машину, люди чекали по 10-15 років. Не вистачало предметів першої необхідності - навіть прокладок і туалетного паперу.

Соціалізм просто не виробляє достатньої кількості товарів і послуг: хто буде горбатитися за таку ж мізерну зарплату на рівні прожиткового мінімуму, як у всіх інших?

Тому у нас була приказка: «Уряд робить вигляд, що нам платить, а ми - що працюємо».

Все, що система дійсно виробляла, привласнював собі уряд. У номенклатури було право першої ночі у всьому. Вони “затарювалися” в різних магазинах, лікувалися в кращих лікарнях, подорожували й отримували машини, телефони, телевізори та інші «зручності». Решта мусила підтиратися розрізаними номерами «Правди».

Тому остерігайтеся, коли правлячий клас обіцяє вам безкоштовну освіту, охорону здоров'я, та й взагалі будь-що. Натомість він буде контролювати всі сторони вашого життя - де ви живете, працюєте, вчитеся, відпочиваєте і лікуєтеся.

Подвійні стандарти, з якими американці зіткнулися під час карантину, нагадали мені СРСР: політики їли в дорогих ресторанах, ходили як ні в чому не бувало в перукарні, мали розкішні відпустки, а інші сиділи замкнені, всі зарослі, намагалися якось вгамувати дітей, які ходили по стелі через віддалене «навчання».

Пам'ятайте дефіцит елементарних речей на початку пандемії - масок, дезінфекції для рук, паперових серветок? Пам'ятайте, як важко було їх дістати? А тепер уявіть собі Америку майбутнього, де туалетний папір дістається елітам.

Епідемія коронавірусу в США - це як попередній показ фільму жахів під назвою «Соціалізм». Якщо ви не хочете, щоб вашій дитині лікувала зуби без новокаїну «безкоштовна» соціалістична медицина, як мені колись, будь ласка, боріться з цієї антиутопією щосили!

Повірте, новокаїн дістанеться дитині стоматолога. І коли ви почнете протестувати проти славної соціалістичної системи, уряд про це дізнається першим. Технологічні гіганти і АНБ про це подбають. Участь скаржників буде залежати від того, скільки в уряду влади над своїми громадянами.

Провісником майбутнього можна вважати стеження АНБ за радником президента Трампа Картером Пейджем за брехливим наведенням ФБР.

Стеження за громадянами - відмінна риса тоталітаризму. Безкарність, з якою федерали обійшлися з Пейджем, а, може, і з багатьма іншими - ознака того, що урядові апаратники відчувають наближення нової ери, тотального державного контролю в Америці.

Щоб не допустити СРСР 2.0 і врятувати американську свободу, ми повинні діяти негайно.

Автор: Ребекка Коффлер - колишній офіцер військової розвідки й автор нової книги «Правила Путіна: таємний план Росії як здолати Америку». Коффлер виросла в Радянському Союзі та спеціалізується на російській доктрині й стратегії.