Коли шість місяців тому я подумувала написати про те, що нас з чоловіком «скасували» наші власні діти (ми мучилися через те, що весь цей час не могли поговорити з ними або побачити нашого онука) в голову прийшла думка: блаженні лагідні, бо вони успадковують землю.

Кілька тижнів тому, намагаючись зрозуміти, що сталося, я взяла в руки копію «Правил для радикалів» Сола Алінського. Потім я подивилася книгу Девіда Горовиці під назвою «Правила революції Барака Обами: модель Алінського». Те, що я прочитала, переконало мене в тому, що наша сім’я, а тим більше наші діти, стали мішенню. Ми, як сім’я середнього класу, що жила разом в передмісті, стали яблучком на мішені.

Розглянемо останню главу Правил, яка була опублікована в 1971 році. Вона називається «Шлях вперед». Алінський пише: «Організація дій зараз і в майбутньому десятилітті буде зосереджена на білому середньому класі Америки. Ось де сила [...]. Велика частина середнього класу, «мовчазна більшість», повинні бути активовані […]»

Ліві працюють над перетворенням дітей середнього класу в радикалів, налаштовуючи їх проти своїх батьків та їх цінностей вже п’ятдесят років, протягом декількох поколінь. Все те, у що ми, батьки середнього класу, вірили і називали хорошим, наші діти тепер називають поганим і помилковим, гідним знищення, особливо якщо ми – батьки - християни і консервативні, і тим більше, якщо ми прихильники Трампа. Наше скасування - це результат стратегії лівих з перероблення Америки.

Нас шокувало те, що наші діти відкинули нас за те, що ми такі, якими ми є. Ми намагалися бути хорошими і вірними батьками, патріотами своєї країни. Ми вбиті горем, звинувачуємо себе, звинувачуємо своїх дітей, простягаємо руку, благаємо і вмовляємо, молимося, молимося і молимося, а також просимо інших молитися.

Це не тільки ми. Це відбувається з багатьма сім’ями середнього класу. Наприклад, днями я зустріла подругу, і вона сказала мені, що у неї є кілька друзів, чиї діти відмовляються від них. Одна з них - мама, з якою моя подруга була близька, коли росли їхні діти. Вона сказала, що була прекрасною матір’ю, але тепер її син не хоче мати з неї ніяких відносин, називає її жорстокосердною. Власний син моєї подруги «скасував» її з чоловіком. Син сказав матері, що все, чому його вчили, було брехнею. Перш ніж скасувати їх, він заборонив своїй матері говорити з ним коли-небудь про Бога.

Кілька років тому мої діти також сказали мені, щоб я більше не говорила з ними про Бога.

Тоді ми з чоловіком сказали нашим дітям, що не звертатимемо їх в свою віру, але ми не можемо обіцяти ніколи не згадувати ім’я Господа, так як ми віруючі люди, і це те, ким ми є.

Коли мій чоловік написав в Facebook про наше скрутне становище, кілька друзів відповіли, що переживають те ж саме. Одна мати сказала, що троє її дітей більше не будуть мати з нею нічого спільного, і недавно навіть не пустили її на весілля. Вона сказала, що вона теж віруюча людина.

Те, що відбувається, - зло. Просто зло. Попалися наші діти в пастку зла?

Боюся, що так. Сумна правда полягає в тому, що за стратегією лівих стоїть захоплення і відданість Люциферу, також відомому як Сатана. Доказом цього є передмова до книги Алінського, де він хвалить «першого відомого людині радикала, який повстав проти істеблішменту і зробив це так ефективно, що він, як мінімум, завоював своє власне королівство - і звати його - Люцифер».

А лівизна - це культ. Він вимагає, щоб молоді люди відмовилися від Бога. Потім від них вимагається звернути своїх батьків - пам’ятаєте, як президент Обама сказав дітям йти додому і поговорити з батьками на День Подяки – і, якщо вони не звернуться, діти повинні дистанціюватися від батьків в якості покарання.
Девід Горовіц пише про зло лівих і про те, як ліві мають намір побудувати на Землі утопію, яка відповідала б їх баченню великого суспільства. Про «активованих з передмість» він пише: «У своїй власній свідомості радикал будує своє царство, яке для нього є царством небесним на Землі. Оскільки царство небесне, побудоване людьми, є фантазією, нездійсненною мрією, єдині зусилля радикала в реальному світі спрямовані на підрив суспільства, в якому він живе. Він нігіліст».
На думку спадають особи головорізів Antifa, яких ми бачили на фотографіях в Інтернеті протягом останнього року. Вони схожі на дуже багатьох синів і дочок з сімей, що жили в передмістях. Несамовито.

Ви можете подумати: «Та нічого, ви просто погані батьки, які жорстоко поводилися зі своїми дітьми, а тепер ви просто вибачаєтеся. Ваші діти мали рацію, відмовившись від вас».

Я впевнена, що ми були хорошими батьками. Будучи людьми лагідними - хорошими, за словами сусіда, - цілком віддані дітям, ми інвестували в них, а потім підбадьорювали, коли вони отримували освіту, коли вони їхали, щоб подорожувати по світу і почати кар’єру на Східному узбережжі.

Ой, зачекайте! Блаженні лагідні, бо вони успадковують землю. Це від Матвія 5: 5. Але продовжимо.

Коли Дональд Трамп балотувався в президенти, мій чоловік голосував за нього, а я не змогла. Коли він переобирався на другий термін, ми обидва його підтримували. Наші діти дійсно пристрасно ненавиділи Трампа, так само як і багато навколишніх, майже демонічною ненавистю.

Коли пандемія вразила США, ми зробили все, що повинні були, щоб подбати про себе, щоб наші діти не хвилювалися, а потім ми зробили щеплення, як тільки змогли. Однак в Колорадо ми висловили стурбованість губернатору з приводу карантину. Це засмутило нашу дочку, яка працювала над карантинними заходами проти пандемії. Нам довелося вибачитися.

Коли 6 січня 2021 року відбулися заворушення біля Капітолію, це було останньою краплею для наших дітей, або, краще сказати, кращим приводом. Вони «скасували» своїх батьків. Ніяких дзвінків в День матері. Ніяких дзвінків в День батька. Хоча в той день ми не були в Вашингтоні, ми не були в Капітолії, і ми засудили тих, хто там влаштовував безлади.

Нічого з того, що ми зробили або сказали, не допомогло, і діти, можливо, щоб виправдати своє рішення відмовитися від своїх батьків, дали зрозуміти в одній з останніх наших розмов, що тепер вони збираються зайнятися проблемами зі свого дитинства. Іншими словами, вони все одно знайдуть обґрунтування свого рішення.

Це духовна битва. Напевно. Блаженні лагідні, бо вони успадковують землю.