Перші сейсмічні дані про внутрішню структуру Червоної планети показали її дивну товсту кору і велике розплавлене ядро. Новини викладені у пресрелізі Лабораторії реактивного руху (JPL) NASA.

«Вченим потрібні були сотні років, щоб виміряти ядро Землі; після польотів Apollo знадобилося 40 років для вимірювання ядра Місяця. А у InSight пішло всього два роки на вимір марсіанського ядра», - цитує одного з учасників роботи швейцарського сейсмолога Симона Шталера (Simon Stähler) Naked Science.

Кора Марса має товщину від 24 до 72 кілометрів, а вся літосфера - тверда оболонка, що включає і верхні частини мантії - йде несподівано глибоко, на 500 кілометрів. Вона порівняно багата радіоактивними домішками, розпад яких веде до невеликого нагрівання.

Попри великі розміри нашої планети, земна літосфера має товщину лише близько 100 кілометрів, а кора навіть на континентах - до 40 кілометрів. Науковці вважають, що велика потужність літосфери Марса пов’язана з відсутністю на ньому окремих тектонічних плит.

Але головні сюрпризи принесло залізо-нікелеве ядро планети. По-перше, воно виявилося рідким, розплавленим. По-друге, несподівано великим, досягаючи радіусу в 1830 кілометрів. Це більше половини всього радіуса Марса і на сотні кілометрів більше, ніж вважалося дотепер. Тому щільність ядра, мабуть, менше, ніж показували попередні моделі, і воно багато легкими елементами, такими як вуглець, кисень, сірка.