Продовження.
Початок в попередньому номері
- Законопроєкт про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, внесений президентом Володимиром Зеленським як невідкладний, досі розглядається профільним комітетом. Наскільки я розумію, точки зору членів комітету радикально розійшлися. Яка ваша оцінка того, що відбувається?- Чому я сказав, що всі наші президенти корчать з себе монархів? Це ж не новація з боку Зеленського. Те саме робив Ющенко. Згадайте, він був незадоволений якимись рішеннями адміністративного суду міста Києва; тоді і розділяли суд лівого берега і правового берега. Ну, по-перше, тодішнє законодавство передбачало, що ці суди утворюються відповідно до адміністративно-територіальних одиниць другого рівня. Тобто тоді у нас був окружний адміністративний суд Кіровоградської області, окружний суд в Донецькій, Хмельницькій і міста Києва. Все нормально. Тому ліквідувати його не можна та ще й ділити територію на два. Тому спочатку змінити закончик, аби не було прив’язки до адміністративно-територіального устрою. Якщо ви змінюєте закон, тоді указ, мабуть, має законну силу. Ми маємо запам’ятати, що Указ – це підзаконний нормативний акт. Він не може бути вищий за закон. Він має слідувати закону. Аналогічно. Що значить ліквідувати суд міста Києва? А що тут буде? Кому ці повноваження віддати? Тоді треба щось утворити? А що ви ще можете утворити як не інший суд?
Зеленський обрав такий же антиправовий шлях.
- Спрогнозуйте, вже маючи досвід такий, знаючи, як ці шестерінки у нас крутяться, чим закінчиться ця історія.- Ой, не знаю. Ми маємо руйнацію держави. Хмара сказав, що були руйнівники (він мав на увазі шайку Порошенка), а прийшли ліквідатори – йдеться про шайку Зеленського. Фактично з чого починається ліквідація держави? З ліквідації її інститутів. Читайте посібники для будь-яких політико-воєнізованих структур, що треба робити з ворогом окрім воєнної агресії.
- І що саме?- Дискредитація, нейтралізація діяльності, а потім і ліквідація державних структур. Державні структури у нас – прокуратура, Служба безпеки, суди, парламент, Кабінет Міністрів. Треба їх дискредитувати і поетапно фактично зробити нікчемними. Що і відбувається. Ви подивіться, що зробили з прокуратурою. Коли сьогодні мені розповідають, що треба звертатися до Генерального прокурора, то я просто сміюсь!
-Тобто ви вважаєте, що це не некомпетентність, не недолугість, а…- Це - цілеспрямований акт. Які претензії сьогодні можуть бути до Венедиктової? Я її не знаю і знати не хочу; вона, може, краще за Луценка. Але питання в чому? У неї немає повноважень для реалізації свого статус Генерального прокурора. Відкриваємо Конституцію - і читаємо, які у неї повноваження? Єдине – здійснювати (усього-навсього) процесуальне керівництво слідчими групами і представляти в судах інтереси держави. По правам людини - вже повноважень немає… А що ми записали в Конституції 1996 року? Що прокурори захищають права людини? Не всіх, а тих, хто потребують і не можуть самі це зробити. Маю на увазі людей з психічними і фізичними вадами, які не можуть прийти до суду. Ми вважали, що прокурор зобов’язаний в їх інтересах подати відповідний позов. Ми говорим не про кримінальний, а про цивільні їх права, особливо соціальні. Це ж було написано у Конституції 96 року? Було. А що сьогодні написали? «Представляти інтереси держави виключно у випадках, передбачених законом». А такий випадок може бути взагалі один, а може і не бути випадка, тому що закон не передбачив.
| |
| |
- Ви кажете, що з повноваженнями у Венедіктової кепсько - але ж купа додаткових повноважень з’явилися раптом у РНБО…- Знову антиконституційно. І це також докір товаришу Зеленському.
- … яку команда Володимира Олександровича перетворила на дубину для президента - як санкційну, так і інформаційну. Чули, як Зеленський нещодавно сказав: дивіться нас по п’ятницях? У мене до вас питання: наскільки, на вашу думку, низка рішень РНБО за останні пів року відповідає Конституції Україні?
- Всі неконституційні – стовідсотково.
- Прямо-таки всі?- Всі. З точки зору політичної доцільності, з точки зору наявності у нас війни я стою на позиціях закриття всіх каналів і засобів масової інформації, що пропагандують так званий руський мир, братство з агресором і таке інше. Я - за. Але все має бути зроблено в конституційний спосіб. Я би більше каналів закрив, ніж вони закрили. Я би і «1+1» закрив. А вже «Інтер» - так точно!
- Неконституційні речі ви зараз кажете, Вікторе Івановичу…- Але це треба робити через введення воєнного стану і оголошення, що вся діяльність, спрямована на користь агресору, підпадає під заборону. Тоді немає питань! Тоді закривайте всі ті канали, де Піховшек видригується. Закривайте інші канали. Нема питань, все нормально!
- Але ж у даному випадку, коли воєнного стану у нас немає…- В даному випадку те, що вони витворяють, це не просто антизаконно – антиконституційно. Почитаємо, що написано в ст.107: Рада національної безпеки і оборони є координаційним органом – усього навсього! Координаційним, не керуючим! Компартія у нас була керуючою, 6 стаття, пам’ятаєте? А тут – усього-навсього координуючий орган з питань національної безпеки і оборони при президентові України. Рада національної безпеки координує і контролює діяльність органів виконавчої влади. Ну координуйте їх, контролюйте; скажіть, що Баканов щось недопрацював з вагнерівцями. Нема питань! Але лише скажіть. У вас іншої функції немає. Що ж ви рішеннями РНБО закриваєте і забороняєте?
- Ви не в курсі хто зорієнтував Президента перепрофілювати Раду нацбезпеки таким чином?- Думаю, це зробила так звана харківська група, яку представляють Веніславський та інші. Вони завжди були в інституті Дзержинського. Для них ніколи права не було. Як вони назвалися - академією імені Мудрого? Ми з друзями, кепкуючи, між собою називаємо її академією Лазаря Едмундовича Мудрого. Лазаря - тому що вона колись була імені Кагановича, Едмундовича – бо потім - імені Дзержинського. Вони, мабуть, апріорі стоять на тій позиції, що влада – це все. Та ні, не все - влада. Ані в Британії влада - не все, ані в Америці.
Знаєте, я інколи лаюсь, у нас навіть вузи з їхніми викладачами нестандартно випускають кадри - тому що різна ментальність, різний менталітет. Хто у нас знає, хто пропагує, що свого часу суд зобов’язав короля Іспанії дотриматися свого слова - і Колумбу надати звання віце король Індії (бо вважали ж що це - територія Індії)? Суд! Так це кінець п’ятнадцятого століття, Московія в лаптях ще ходила. Це був десь 1499 чи 98 рік. Може, я трошки помиляюсь з точки зору дат. Але було рішення суду, що вздрючило короля в монархічній державі. Це ж абсолютна монархія була!
А ці? Вони сьогодні у двадцять першому столітті корчать з себе монархів. Ну я не знаю, де вони навчалися? Необільшовики. Сьогодні при владі ця зелена пошесть - це є необільшовики вісімнадцятого року.
- Ми підійшли до того, з чого почали – з вашого зі Степаном Хмарою протесту проти порушень Конституції на урочистому засіданні Верховної Ради. Для тих читачів, що не розуміються на Конституції, юриспруденції, дайте відповідь: чи можна у даному випадку провернути фарш у зворотньому напрямку? Чи можна якось відновити статус-кво?- Право – не фарш. Його дійсно не можна провернути, хіба що відправити на котлети. Але право можна повернути. Недаремно в цивільному законодавстві є поняття двосторонньої реституції. Якщо щось відбулося на підставі, умовно, угоди, що була укладена як нікчемна, під примусом, - суд цю угоду скасовує і каже, що сторони повертаються до первісного стану. Це є двостороння реституція. Обидві сторони повертаються до первісного стану.
- Але якщо порушень настільки багато, яку взяти точку відліку для цього первісного стану?- Мені зараз важко сказати. Я би взяв точку відліку Конституції 96 року, без змін 2004 року. Тому що зміни були, Конституційний суд правильно сказав, що зміни відбулися з порушенням Конституції. Знову у нас перекрутили. Конституційний суд ніде не казав, що відновлюється Конституція. Читайте резолютивну частину. Там написано інше. Верховній Раді і іншим органам відповідно до цього рішення привести законодавство у відповідність. То давалося Верховній Раді. Хлопці, поверніться до 96 року. А Янукович разом з Лавринович або його контора, тому що Лавринович тоді був міністром юстиції, надрукували і в Офіційному віснику України, за його випуск відповідає міністерство юстиції, надрукували текст Конституції 96 року і сказали: живіть. Тобто вони вчинили самоправні дії, за це мають сидіти на лаві підсудних.
- Я досі не можу зрозуміти, чому Лавринович на це пішов? Дуже ж досвідчена людина.- Лавринович трус. Він хотів бути при владі – тому на це і пішов. Інше питання, чому його досі не посадили? Щоправда, десь я чув, що він у той час нібито був у відпустці. Тоді треба саджати іншого. Знаходити того, хто дав це розпорядження – Лукаш, Лавриновича, мені все одно. Того, хто стояв за цим, ви, слідство, шукайте - і саджайте.
Але сьогодні треба хоча б ліквідувати весь цей антиконституціоналізм, який започаткував Порошенко. Тому що сьогоднішній Зеленський є послідовником того, що зробив Порошенко у 2016 році.
- А ми з водою дитину не виплеснемо?- Ні. Не виплеснемо. Це має бути хірургічна операція. Треба різати апендицит - значить різати.
- Слухаючи ваші критичні відгуки просто про всіх президентів України, про їхнє ставлення до Конституції, гарантом якої вони мали б бути, хочу спитати: я правильно розумію, що ви вже - переконаний послідовник парламентської республіки?- Я був послідовником не сьогодні. Це була одна з моїх дискусій з Чорноволом, коли я був заступником голови Конституційної комісії у 91-92 роках. Я був Генеральним прокурором і заступником голови Конституційної комісії. Був майже у всіх робочих групах. І ще тоді казав, що я - прихильник устрою влади за стандартами Німеччини. Не устрою держави, а устрою влади. А у них парламентська республіка з сильним прем’єр-міністром. Так, Президент у них є. Я і не заперечував, щоб у нас був президент. Але він повинен носити церемоніальний характер. Тому що є таке поняття: «задовбали текучкою». Наприклад, президент тієї самої Німеччини підписує акти, що пов’язані із заняттям суддями посад. Уявіть, що канцлер ще й цим займається. Тобто нагороди, все ось таке інше – для цього повинна бути така людина. Там, у Німеччині, замок, де працює Президент, маленький. Секретаріат - невеличкий. Навіть, цитую німецьку Конституцію, якщо війна, наприклад, і нападають на Німеччину, то Верховним головнокомандувачем є не президент, а канцлер. Тобто якщо б сьогодні був військовий конфлікт, війська Бундесверу очолює Меркель.
- Тобто зараз ви свою точку зору не змінили?- Ні. Я фактично в душі - германофіл, мені подобається їхній устрій, політична система, культура і так далі. В принципі, з того часу в моїх поглядах нічого не змінилося. Інше питання, чому я тоді погоджувався з Чорноволом? Бо в той період революційних змін, коли Україна виривалася з Московії, потрібна була сильна влада як перехідний період. В тій ситуації багато хто про це казав - і Рух, і комуністи, до речі (але вони за традицією казали, у них був сильний Генеральний секретар).
В той період, мабуть, так і мало бути. Але не вічно. І, в принципі, я за державний устрій у форматі «парламентська республіка із сильною виконавчою владою». А у нас сьогодні прибрали президентську республіку імені Кучми - але ж президент незрозумілим чином залишився. І він фактично вважає себе головою уряду. Чому до нього їздить прем’єр-міністр? Прем’єр взагалі не має туди їздити щоденно. Тому що прем’єр-міністра призначає хто? Парламент. Хто призначає міністрів? Парламент. Двох міністрів усього подає президент. Не призначає, а лише подає, вносить подання на них – міністр оборони і зовнішніх справ. Але булаву вони отримують і попу в крісло - завдяки кому саджають? Завдяки парламенту. А у нас ані до людей, ані до носіїв публічної влади не доходить, що президент у нас – президент парламентської республіки. Да, він крутіший за німецького президента, але він не має бути крутіший за прем’єр-міністра!
- У нас, коли приходить новий президент, він починає невластиві йому повноваження перетягувати на себе.- Да. Цього ж хотів і Янукович. Він же прийшов президентом парламентської республіки. Але він хотів бути президентом на кшталт Кучми. Тому він змінив Конституцію. Зробив це незаконно, але хотів жити в межах правового поля. А сьогодні виходить, що Янукович - більший законник, ніж його наступники. Тому що наступники нібито мають Конституцію парламентської республіки. А діють - поза її межами. Янукович в межах діяв…