rss
07/25/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
У фокусі – Америка \ Америка перевершила найсміливіші мрії
У питаннях раси та інших соціальних явищ існує тенденція вважати, що те, що ми бачимо сьогодні, існувало завжди. Однак соціально-економічний прогрес чорного населення, досягнутий за моє життя, що почалося в 1936-му році, перевершив найсміливіші мрії.

У 1936-му році більшість чорних жили в умовах крайньої матеріальної бідності й расової дискримінації. Така бідність та дискримінація сьогодні практично не існує. Державна статистика, узагальнена Робертом Ректором з Heritage Foundation, показує, що «середня американська сім’я, відведена Бюро перепису населення до категорії бідних, живе в будинку або квартирі з кондиціонуванням і центральним опаленням... У неї є легкова машина або пікап. (Насправді, у 43% бідних сімей є дві машини або більше.) У будинку є як мінімум один великий телевізор, підключений до кабельного, супутникового або потокового сервісу, комп’ютер або планшет з підключенням до інтернету і смартфон. Приблизно 82% бідних сімей мають один або кілька смартфонів. Додатково до цього, сьогодні чорні мають ті ж конституційні гарантії, що і всі інші, хоча я не буду стверджувати, що всі ознаки расової дискримінації усунені.

Бідність, яку ми маємо сьогодні - це духовна бідність. Духовна бідність - це відсутність того, що традиційно називалося людськими чеснотами. Велика частина цієї духовної бідності є результатом державної політики та дій приватних осіб, які сприяли культивуванню почуття неповноцінності та безвідповідальності.

Це, в першу чергу, «держава загального добробуту». Коли люди знають, що можуть мати дітей поза шлюбом, кинути школу, не працювати та не страждати при цьому від серйозних наслідків і соціальних санкцій, не потрібно дивуватися, побачивши поширення такої поведінки. Сьогодні у чорних поза шлюбом народжуються понад 70% дітей, а в 1930-і роки було 11%. Тоді ж у білих поза шлюбом народжувалося 3% дітей; сьогодні - понад 30%. Зараз модно і політкоректно звинувачувати расову дискримінацію в тому, що 21% чорних живе в бідності. Це нісенітниця. Чому? Рівень бідності серед чорних сімей з обома батьками вже понад два десятиліття вимірюється однозначними числами. Чи може хтось уявити докази того, що расисти дискримінують сім’ї, очолювані чорними жінками, але не сім’ї з обома батьками?

Для більшості людей освіта - одна зі сходинок виходу з бідності, і вона була сходинкою для багатьох чорних. Сьогодні гідна освіта практично неможлива у багатьох державних школах великих міст, де насильство, заворушення, неповага і напади на вчителів є звичайною справою. Неповага та агресивна поведінка, що спостерігається в багатьох школах з переважанням чорних - це абсолютно нове явище. Деякі вважають, що такий безлад є частиною культури чорних, але це образлива брехня. Чорні можуть бути вдячні за те, що подвійні стандарти, а також політика, що заохочує почуття неповноцінності та безвідповідальність, які не були широко прийняті у 20-і, 30-і, 40-і та 50-і роки. Не було б того рівня інтелекту і духовної мужності, які створили найуспішніший у світі рух за громадянські права.

Багато білих відчувають сором і почуття провини через нашу історію рабства, закони Джима Кроу та грубу расову дискримінацію. Вони бачать справедливість і компенсацію за цю потворну історію в тому, щоб дозволити своїм співвітчизникам-чорним американцям - нести відповідальність за такими стандартами, які були б неприйнятні для білих.

Такі манери та поведінка відносно нові. Зустріньтеся з чорними у віці від 70 і старше, навіть з ліберальними політиками, такими як Чарльз Ренджел (90 років) і члени Палати представників Едді Берніс Джонсон (85 років), Елсі Гастінгс (83 роки) і Максін Уотерс (82 роки). Запитайте їх, чи терпіли б їх батьки напади та прокльони на адресу вчителів або будь-яких інших дорослих. Б’юся об заклад, їх батьки та інші батьки того часу не потерпіли б грубої зневажливої поведінки, що спостерігається сьогодні серед багатьох чорних молодих людей, що використовують нецензурну лексику та расові епітети по відношенню один до одного. Вони скажуть вам, що, якби вони поводилися таким чином, то відчули б сильний біль в задній частині тіла. Якщо в минулому чорні не могли миритися з такою саморуйнівною поведінкою, то чому повинні миритися зараз?

Чорні домоглися за ці роки величезних успіхів завдяки наполегливій праці, жертвам і серйозному підходу до життя. Відновлення цих чеснот може бути розв’язанням багатьох сьогоднішніх проблем.

Автор: Уолтер Вільямс/
Walter E. Williams, американський економіст, професор економіки в Університеті Джорджа Мейсона (George Mason University),
письменник і ведучий ряду колонок.
Переклад українською, “Час і події”

Нью-Йорк почав виселяти безпритульних з готелів на тлі падіння захворюваності на коронавірус

Ті чорні екстремісти, що перекрили трасу I-95, можуть скоро постукати у ваші двері

Коментар читача:#2021-29 (07/21/2021)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com