Ми всі чули вислів «корумпована влада» лорда Актона, британського історика XIX століття. Повна цитата: «Влада має схильність до корупції. Абсолютна влада корумпує абсолютно» - стосувалася абсолютної влади королів.

Дослідження 2012 року Katherine A. DeCelles, професора Університету Торонто, привели до висновку, що багатство і влада впливають не на всіх однаково - вони просто дозволяють наявним рисам особистості переважати.

Є багато історій про заможних людей, які створюють фонди, які допомагають мільйонам інших. Але є і темна сторона.

Люди з великим багатством і владою швидко опиняються в оточенні підлеглих, котрі обдурюють їх на кожному кроці. Кожна ідея - блискуча, кожна думка - геніальна. Через деякий час вони починають думати, що вони боги.

Джордж Сорос: «Я визнаю, що я завжди виховував відчуття перебільшеної власної значущості», прямо кажучи, я уявляв себе якимсь богом чи економічним реформатором, таким як Кейнс або, ще краще, вченим, як Ейнштейн».

Зауваження Барака Обами про «гірких прихильників», «кошик для жалюгідних справ» - Хілларі Клінтон та фраза Джо Байдена: «Видобувачі вугілля можуть навчитися кодувати»... а його коментар: «Сільське господарство просто засипає насіння»...

Вони розумні. Інші занадто дурні, щоб розуміти їхні високі ідеї, тому ці ідеї мусять силоміць нав’язуватися неохочим - «заради їхнього блага».

Коли їхні ідеї та хибна логіка протистоять, вони використовують шантаж, підкуп та залякування, щоб зайняти своє місце. Наші права голосу та свободи слова не мають значення, оскільки ми занадто дурні, щоб знати, за кого голосувати чи що сказати.

Це владне життя веде до форми божевільної аморальності, коли правила цивілізованої поведінки стосуються лише інших. Ось чому ми бачили відео політичних лідерів у вишуканих ресторанах без масок, в той час, як всі інші під час карантину, їли телевізійні обіди. Вчені вважають, що підробляти дані для досягнення бажаних висновків - це нормально. Губернатори можуть ігнорувати свої законодавчі органи та діяти як диктатори.

Серед найбагатших та найелітніших є одержимість необхідністю припинити «глобальне потепління», зробити планету здоровою та «стійкою». Справжній страх полягає в тому, що «їхній світ» буде забруднений і захоплений дурними людьми в «flyover country.»

На багато з цих еліт істотно вплинула книга Пола Ерліха «Популяційна бомба» 1968 року. Ерліх попередив: «Битва за прогодування всього людства закінчена. У 1970-х сотні мільйонів людей помруть від голоду, попри будь-які програми, розпочаті зараз. Вже ніщо не може запобігти стрімкому зростанню смертності у світі».
Вони розглядають інших людей як найбільшу загрозу для планети, а розв’язання цієї проблеми бачать у зниженні чисельності людської популяції.

Девід Рокфеллер: «Ми перебуваємо на порозі глобальної трансформації. Все, що нам потрібно, - це велика криза».

Білл Махер: «Я за вибір, я за самогубство, що звільняє, я за регулярне самогубство, за таке, що рухається по автостраді - ось за що я. Занадто багатолюдно, планета занадто переповнена і ми повинні сприяти смерті».

Принц Філіп: «У випадку, якщо я перевтілюся, я хотів би повернутися як смертельний вірус, щоб вдіяти щось з перенаселенням».

Рут Бадер Гінзбург: «.. існувала стурбованість зростанням населення, а особливо зростанням населення, якого ми не хочемо мати занадто багато».

Михайло Горбачов: «Екологічна криза, якщо коротко, це криза населення. Скоротіть населення на 90% - і нікому буде заподіяти великої екологічної шкоди».

Морган Фріман: «Уявіть, яким би було забруднення у повітрі та океанах, якби на планеті існувало всього два мільярди людей?

Бертран Рассел: «Якби Чорна Смерть могла поширюватися по всьому світу раз у кожному поколінні, ті, хто вижив, могли б вільно розмножуватися, не роблячи світ занадто наповненим».

Звичайним людям важко визнати цей рівень справжнього зла і божевілля. Багатьох обдурюють благородні слова: «ми повинні врятувати планету». У випадку пандемії ми чули: «ми повинні мати вакцину».

Пандемія - це «глобальна криза», на яку сподівався Девід Рокфеллер.

Свідоме стимулювання або примушення людей до вживання експериментальних наркотиків є порушенням міжнародного права, і наразі подаються судові звинувачення.

Ці еліти настільки божевільні в пошуках менш переповненої планети, що відчувають, що будь-яке перебільшення, будь-яка брехня, будь-який рівень примусу, будь-яке переслідування людей, що мають протилежну інформацію, є цілком виправданим, навіть якщо це означає загибель мільярдів людей. Вони вважають, що цензура свободи слова спрацює, що ми повіримо їх брехні, а не власним очам.

Ми повинні довести, що вони помиляються, інакше наш світ зміниться назавжди.

By Jack Gleason, 2 липня 2021 року