Київ поволі прокидається від летаргії карантину. І от в центрі столиці, на Контрактовій площі, відбувся вже другий у 2021 році Фестиваль «Made in Ukraine». Його засновниця Юлія Савостіна презентувала на фестивалі книгу «Мальовничі села України: історії, легенди, ремесла».

Традиційний фестиваль невеличких виробників із різних регіонів України звично потішив киян найрізноманітнішими товарами – від надзвичайно популярних цього разу капелюшків, книжок, вишиванок – до неймовірно смачного фермерського сиру та симпатичних вазонків у вигадливих глечиках.

А родзинкою саме цього фестивалю були інтерактивний етно-фешн показ від бренду «Зерно» та презентація проектів «Бабусина хатка», «Гарне українське село» та книги «Мальовничі села України: історії, легенди, ремесла», котру, загалом, можна назвати логічним продовженням захоплення організаторки та ідейної натхненниці фестивалю Юлії Савостіної красивою Україною.

«Під час пандемії ми шукали, що можна робити, щоб не з’їхати з глузду в прямому сенсі тих слів, – і почали їздити країною і фотографувати красиві села. Місцеве самоврядування за три роки почало давати дуже добрі результати, села відроджуються, стають охайнішими і гарнішими.

У нас є кілька параметрів для сіл.

По-перше, село має бути охайним і естетичним. Частенько наше уявлення про естетику геть не збігається з уявленням місцевого люду. І коли ми домовляємося про зйомки, місцеві йойкають, мовляв, та що ж там знімати, там все розвалилося, покосилося, найохайніший будинок у нас – це сільська рада!..

По-друге – має бути хоч якась інфраструктура. Має бути якась садиба, куди можна хоча би прийти поїсти. Ми робимо конкурс на найкраще українське село – для того, щоб в села поїхали туристи.

Адже окрім трикутника Київ-Львів-Одеса є безліч цікавих маршрутів, які ми хочемо показати українцям. Звісно, це не завжди круто в сенсі доріг, але програма «Велике будівництво» працює, і справді дороги в країні стають кращими кожного місяця.

Повинен бути магніт, куди можуть приїхати туристи. Зазвичай в селах – це садиби.

Будь-який турист, крім того, що він хоче приїхати і на щось гарне подивитися, він ще хоче щось поїсти, десь переночувати і щось купити. Тому потрібно, щоб в селі були майстри, хоча б один – художник, різьбяр, тітонька, яка розмальовує писанки, стіни, горнятка…

Це якраз той випадок, коли одна людина реально може змінити долю цілого села. Якщо з’являється майстер – до майстра обов’язково приїжджатимуть учні і прихильники, відповідно, їм потрібна певна туристична інфраструктура – а це вже заробіток для односельчан.

Бажання однієї людини достатньо, аби щось змінилося. Тому якщо ви хочете щось робити – сьогодні найкращий час, щоб взятися за роботу.

У цій сфері є шалений запит, і ми це бачимо», – розповідає Юлія Савостіна.

Ну а тих, хто з тих чи інших причин наразі не може собі дозволити подорож українськими селами, запрошуємо у Фейсбук «Найгарнішого українського села»: https://www.facebook.com/garne.selo/ .

Це – чудесний вихід для тих, кому хочеться чогось нового, але не того, що вже є в Інстаграмі.

Хоча, звісно, в Інстаграмі «Найгарніше українське село» теж вже є: https://www.instagram.com/garne.selo/ .

Приєднуйтеся – і отримаєте незабутні враження. Українське село вміє бути просто нереально красивим!

Ольга Джміль, Київ. Спеціально для «Час і Події»