rss
06/16/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Тіна Зайберт: «Зростають функціонально неграмотні покоління. Через брак навичок читання у них відсутній доступ до освіти та ринку праці»
Title 
 Камера Deutsche Telekom Stiftung

Про значення читання для розвитку спільнот, важливість читання дітям уголос, а також політику просування читання у Німеччині «Тижню» розповіла керівниця рекомендаційного відділу Німецького фонду читання Тіна Зайберт.

Які найтиповіші проблеми щодо читання ви разом із колегами виявили у Німеччині?

— Ключові освітні дослідження в Німеччині чітко показують, що слабкі навички читання стають дедалі більшою проблемою: загалом 6,2 млн дорослих німців віком від 18 до 64 років не здатні правильно читати та розуміти тексти. Частка людей із низькою грамотністю становить 12,1% німецькомовного населення працездатного віку (LEO Study 2018). У країні 20,7% підлітків віком 15 років мають труднощі з читанням та письмом (PISA Study 2018), а 18,9% учнів четвертих класів початкової школи не мають достатнього рівня досягнень у читанні (IGLU Study 2016).

Укотре постають покоління потенційних функціонально неграмотних. Через брак навичок читання у них відсутній доступ до освіти та ринку праці. Очевидно, ця проблема триватиме і в наступних поколіннях. Коли сучасні діти та молодь, які не мають навичок читання, самі стануть батьками, вони, ймовірно, не зможуть забезпечити необхідну підтримку читання своїм дітям.

Причини дефіциту навичок читання у дітей, підлітків та дорослих значною мірою полягають у тому, наскільки ранньою є дитяча соціалізація читання. Щорічні дослідження читання вголос Німецького фонду читання свідчать, що практично третина німецьких батьків майже чи ніколи не читає вголос своїм дітям. Відповідно, ми намагаємося якомога раніше сформулювати свої пропозиції та проєкти, щоб поінформувати батьків про актуальність читання вголос та читання загалом.

Яке значення має вміння читати в сучасному світі? Які підходи активної мотивації для читання є ефективними, а які — ні?

— Читацька компетентність є центральною, якщо не ключовою кваліфікацією та найважливішою освітньою передумовою в Німеччині. Це основа успішної шкільної та професійної кар’єри, вміння формулювати думки, соціальної відповідальності та соціальної участі. Тому сприяння навичкам читання є однією з найефективніших освітніх інвестицій. Німецький фонд читання поставив собі за мету заохотити культуру читання та зміцнити ці навички по всій Німеччині — незалежно від матеріальних, культурних та соціальних умов кожної людини.

Зрозуміло, що немає такого собі золотого шляху до просування читання. Регулярні імпульси щодо читання на всіх етапах життя дітей — з боку батьків від народження до кінця початкової школи через читання вголос, а також від освітніх працівників у денних центрах та школах — є ключовими для цього процесу. Важливо також, що читання ми маємо сприймати не лише як засіб виховання і в контексті тиску на дошкільнят та школярів. Читання також може бути ненудним і відкривати доступ до неймовірних історій та фактів, цікавих дітям. Окрім того, читання є необхідною умовою грамотного використання цифрових носіїв, якими діти захоплюються з раннього віку. Під час занять із читання вголос дітям доступно переживати історії, що можуть супроводжуватися рукоділлям, іграми чи експериментами для подальшого вивчення теми. Існує неймовірна кількість способів захопити дітей читанням — і ми повинні використовувати їх усі, щоб заохотити кожного.

– В одній зі своїх презентацій у межах ініціативи BookMINT ви наголошували, що читання вголос дуже допомагає дітям, але батьки рідко цим займаються. Чому такий вид читання є ефективним і для чого потрібно його практикувати?

— Читання вголос — це справжня чарівна паличка багато в чому! Воно підтримує дітей у мовному розвитку, розширює їхній словниковий запас та посилює здатність до самовираження. Ця практика також стимулює уяву, сприяє концентрації уваги й пам’яті. Прочитані тексти пояснюють дітям, як функціонує світ, надають інформацію і знання, спонукають нестандартно мислити та зміцнюють соціальну поведінку. А хороші історії також передають цінності й нерідко мають важливе послання: проблеми вирішуються. Таким чином діти пізнають світ та ознайомлюються з різними поглядами в ігровій формі.

Довідка
Тіна Зайберт народилася 1987 року. Навчалася в Університеті Йоганна Гутенберга в Майнці та має ступінь магістра з книгознавства та літератури. У Німецькому фонді читання (Stiftung Lesen), що базується в Майнці, працює з 2014 року, керує відділом із рекомендацій щодо читання та волонтерства.


На питання про навколишній світ, які ставлять діти, можна відповісти за допомогою історій. Тож читання вголос надає простір для запитань та допомагає батькам відповідати на них. Відповідні історії полегшують вирішення складних ситуацій і проблем, які в іншому разі важко вирішити. Читання вголос також означає близькість: знайоме звучання голосів батьків, відчуття спільного відкриття чогось цікавого, обійми та розмови на тему прочитаного — все це створює зв’язок між батьками та дітьми, старшими та молодшими поколіннями. Читання вголос як ритуал — наприклад, перед сном — дарує мить спокою й безпеки серед повсякденного сімейного життя, яке доволі часто буває стресовим.

Хороша новина для всіх батьків, які, можливо, ще не наважилися на читання вголос: воно не вимагає особливих навичок і не має правил. Час для читання вголос можна обрати таким чином, щоб усім було комфортно. Батьки можуть замаскувати свій голос, читати голосно і м’яко, повільно і швидко — але це аж ніяк не обов’язково. Практична навичка читання вголос із часом з’являється сама собою. Діти люблять, щоб із ними читали, хай там що!

Чи можна застосувати читання вголос для розширення знань дітей у галузях STEM?

— Зв’язок між наукою, технологіями, інженерією, математикою — тим, що називають акронімом STEM, — та читанням вголос очевидний! По суті, просування наукових компетенцій, читання та мовних навичок — це приблизно одне й те саме завдання, бо важливо викликати цікавість та інтерес, щоб дати дітям внутрішню мотивацію для здобуття ключових знань та навичок. Заходи з читанням уголос, що зосереджуються на темах STEM, дають ігровий імпульс та привертають увагу саме до цієї сфери. Якщо поглянути на дитячі засоби масової інформації крізь призму STEM-підходу, то STEM-відкриття можна зробити майже скрізь у дитячій літературі, і неважливо, чи йдеться про науково-популярну літературу, книжку з картинками, чи дитячий роман.

Наприклад, у класичній ілюстрованій книжці Еріка Карла «Дуже голодна гусениця» центральна тема STEM є цілком очевидною. Сюжет зосереджується довкола гусениці, середовища її проживання, її розвитку та трансформації в метелика. Відповідно, природа і тварини тут є центральними темами STEM. Є ще багато предметних галузей, які можна опрацювати таким чином: дорослі можуть, наприклад, називати кольори або показувати дітям різні форми предметів. Також у такий спосіб можна по-різному вчитися рахувати. Та й тема харчування також може бути чудово розглянута після прочитання відповідної історії вголос.

Для поєднання тематик STEM із читанням уголос особливо важливі подальші дії або супровідні заходи, що дають змогу пролити більше світла на науково-технологічні, інженерні, математичні теми, про які йдеться під час читання вголос. За допомогою таких видів діяльності, як малювання, рукоділля, експерименти, дослідження, а також співи чи рухливі ігри, почуту під час читання інформацію можна опрацювати ретельніше та надовго закріпити в свідомості дітей. Особливий потенціал у поєднанні STEM та читання вголос полягає також у тому, що дітей можна надихнути за допомогою об’єднання двох речей. Із різних досліджень знаємо, що хлопчики частіше відстають у читанні, а дівчата — в науково-технологічній сфері. Однак якщо ми подумаємо про ці два поля разом, то створимо синергію обох предметних галузей, що має наслідком позитивний досвід як щодо читання, так і щодо науково-технічної обізнаності дітей.

Це означає, що хлопчики й дівчатка зацікавлюються книжками, використовуючи свій ентузіазм щодо тем, які їх захоплюють — наприклад, щодо ареалу мешкання небезпечних хижаків, глибини морів та океанів, просторів Всесвіту. Так відбувається тому, що ці теми, можна знайти у чудовій науковій книжці чи прочитати про них хорошу історію. З другого боку, звичайно, художня література також може надихнути дитину читати для вивчення предметів STEM. Скажімо, тому що герої художніх творів взаємодіють із природою, захопливі факти надихають на подальше пізнання — або ж тому, що це весело.

Німецький фонд читання — велика культурна організація з промоції читання у вашій країні. Чи усвідомлюють німецькі політики значення читання для соціального розвитку? Яку підтримку вони надають вашій організації?

— Німецький фонд читання дуже тісно співпрацює з різними установами Німеччини, особливо з Федеральним міністерством освіти та Федеральним міністерством у справах сім’ї. Наші основні програми підтримуються міністерствами. Наприклад, програма «Початок читання 1—2—3» фінансується Федеральним міністерством освіти. Сім’ї з однорічними дітьми по всій країні отримують у подарунок від педіатра книжки, а також брошуру про те, як читати дитині вголос від самого народження. До речі, цю брошуру також можна завантажити на сайті нашого фонду не тільки німецькою, а й низкою інших мов, зокрема українською, бо ми прагнемо звертатися до батьків, котрі говорять не лише німецькою. Разом із Федеральним міністерством у справах сім’ї ми нещодавно запустили службу тестування додатків. Спільно з експертами ми тестуємо програми для дітей ясельного й молодшого шкільного віку та даємо батькам і вчителям поради щодо того, як їх можна використовувати для просування навичок читання й мовлення.

Менше з тим, Німецькому фонду читання доводиться постійно працювати над тим, щоб важливість читання вголос та читання загалом була на належному рівні усвідомлена на суспільному та політичному рівні. Ось один із наших найкращих прикладів. Щороку в третю п’ятницю листопада ми відзначаємо загальнонаціональний день читання вголос, ініційований нашим фондом спільно з партнерами. Торік, незважаючи на складні умови, спричинені пандемією, 570 тис. людей читали вголос і слухали — у невеликих колах, вдома чи в онлайн-форматі. Серед них було багато знаменитостей, таких як телеведучі чи футболісти, а також політики. Таким чином ми регулярно подаємо приклад читання, і з кожним роком присутність засобів масової інформації та кількість людей, які читають вголос та слухають, зростає. Цього року загальнонаціональний день читання вголос відбудеться 19 листопада під щорічним девізом «Дружба та спільність».

Чи впливають на читання цифрові технології та діджиталізація?

— Приблизно 50% діяльності молодих людей із залученням цифрових носіїв включає читання, оскільки цифрове читання — це як читання за допомогою цифрових носіїв, так і читання в процесі їх використання. Це також означає, що читацька грамотність є як ніколи ключовою компетенцією для участі в освіті, отриманні інформації, спілкуванні та активному формуванні суспільства.

Використання цифрових засобів масової інформації для просування читання має значний потенціал, і це в жодному разі не слід розуміти як протидію паперовим книжкам. Зрештою, цифрові медіа є частиною реальності нашого життя і пропонують захопливі можливості, щоб надихнути дітей на читання. Ось чому ми рекомендуємо використовувати цифрові носії навіть для дітей віком від двох років. Для цього радимо програми для дитячих книг та інтерактивні історії для опрацювання в компанії дорослих із дозованим періодом використання. Вони також дають змогу дітям долучатися до історій у ситуаціях, коли вони не читають — наприклад, під час автоподорожей. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, серед іншого, підходять інтерактивні історії, навчальні програми, змішані форми читання та ігор. Їхній мотиваційний потенціал полягає в тому, що вони можуть показати читання в новому світлі, і цей змінений образ читання приводить до отримання більшої насолоди від процесу читання.

Що стосується молоді, то основна увага приділяється читанню за допомогою цифрових пристроїв. Нерідко це взагалі не сприймається як читання, оскільки видається повсякденним заняттям і відхиляється від загальноприйнятої концепції читання, пов’язаної з друкованими книжками, школою та обов’язковими оцінками. Тому усвідомлення власного читання, інтегрованого у повсякденне життя, є чудовою можливістю для його просування: так навіть не схильні до читання люди можуть набути впевненості у власній читацькій компетентності.

Автор: Ганна Трегуб

Джерело: «Український Тиждень» (https://tyzhden.ua/Culture/252038), матеріал друкованого
видання № 22 (706)

Два Віктори

Мій СУМ — особисті міркування

Два Віктори#2021-23 (06/09/2021)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com