rss
06/16/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Проблема \ Кримінал \ Медведчук міг домовлятися з РФ про постачання газу й електрики та затягувати обмін полонених Плівки Медведчука-4

У фінальній частині записів телефонних розмов нардепа й кума російського президента Віктора Медведчука, отриманих Bihus.Info, ідеться про його участь у газових переговорах між «Нафтогазом» і «Газпромом», в організації схеми імпорту електроенергії з Росії через «прокладку» партнера президента, а також про справжню роль в єдиному процесі, куди його запрошували офіційно – обміні полоненими.

Про це йдеться у четвертій частині «плівок Медведчука», опублікованих Bihus.Info.

Президент Порошенко неодноразово наголошував, що спілкувався із Медведчуком тільки на тему обміну полоненими, і прямо заявляв, що звільнення українських військовополонених і заручників – це єдина офіційна функція Медведчука.

Водночас, згідно з записами телефонних розмов, Медведчук брав безпосередню участь у численних економічних і бізнесових переговорах. Окрім згаданих у попередніх епізодах торгівлі вугіллям із окупованих територій та приватизації стратегічного нафтопродуктопроводу, на записах Медведчук активно бере участь у газових переговорах України та Росії та перемовинах щодо імпорту російської електроенергії. При чому в першому випадку явно відстоює інтереси і бажання російської сторони, а в другому – приватні інтереси бізнес-партнера президента Петра Порошенка.

Переговори за т. зв. «зимовий газовий пакет» у жовтні 2014 році офіційно велися в Брюсселі між українським «Нафтогазом», російським «Газпромом» і міністерствами енергетики обох країн. Хоча офіційні переговорники це заперечують, але записи свідчать, що не публічно в них був задіяний і Медведчук. Зокрема, згідно з плівками та відповідно до інформації про перельоти Медведчука, напередодні офіційних переговорів він літав у Сочі, де тоді вірогідно перебував президент РФ Володимир Путін, а потім у Москву – до очільника «Газпрома» Олексія Міллера та російського профільного міністра Олександра Новака – обговорювати деталі контракту. І, судячи із записів, два президенти за посередництва Медведчука погодили, що українська делегація не буде висувати радикальних вимог щодо певних нюансів контракту. Однак прямо посеред переговорів Міллер із Новаком телефонували Медведчуку, жалілися, що українська делегація в Брюсселі – попри попередні домовленості президентів – висуває несподівані й жорсткі вимоги щодо внесення змін у контракт. Росіяни пообіцяли знизити ціну на газ, але наша делегація хотіла гарантій – вписати знижену ціну прямо в контракт. Цього хотів уряд і цю позицію публічно висловлювали ще до переговорів. Однак російську сторону такий варіант не влаштовував. Щодо газового контракту ми з ними вже судилися в міжнародному арбітражі, де доводили якраз, що ціна була упродовж попередніх років завищена.

Вписати у контракт знижену ціну для них означало одразу визнати позов і програти суд. Тому пропонували закріпити обіцянку знижки політичною угодою, між урядами, наприклад. Президентське погодження саме такого варіанту і звучить на плівках. Упродовж всього вечора переговорів росіяни через Медведчука просять нагадати Порошенку, що з ним домовлялися про протилежне, і просять, аби президент особисто зателефонував українській делегації і налаштував її на потрібний росіянам сценарій. Зрештою, українська делегація радикальною пропозицією поступилася, а вже наступного дня на записах Медведчук із Новаком сміються з того, що Україна погодилася на гарантії, які їй, по суті, нічого не гарантували. Відповідно до записів, одразу після закінчення газових переговорів Медведчук долучається до переговорів із імпорту електроенергії з Росії. Восени 2014-го Україна зіштовхнулася з дефіцитом електроенергії, тож довелося вести ще одні переговори з Росією. Своєю чергою, Росії треба було якось забезпечити електрикою окупований Крим, який залежав від материкового світла практично повністю. І тому Москві потрібен був подвійний контракт: продавати Україні електрику так, щоб Україна її постачала в Крим.

Незадовго до підписання контракту «Українська правда» оприлюднила інформацію про те, що у контракт намагаються «встромити» посередника – кіпрську «прокладку», яку нібито контролював бізнес-партнер Петра Порошенка – енергетичний бізнесмен Костянтин Григоришин. Порошенко тоді заявив, що ця інформація не відповідає дійсності і згодом контракт дійсно підписали напряму, з державним «Укрінтеренерго».

Однак у записах телефонних розмов знайшлося підтвердження, що ця схема дійсно планувалася і що організовував її, зокрема, і Медведчук. Так, у листопаді-грудні 2014 року він неодноразово обговорював деталі контракту із заступником голови уряду РФ Дмитром Козаком, а також через міністра енергетики Росії Новака домовляється про зустріч для себе, свого соратника нардепа Тараса Козака й Костянтина Григоришина – з Каріною Цуркан.

Title 

Цуркан – на той час топ-менеджерка російської компанії «ІНТЕР РАО», котра і мала продавати електрику Україні. У розмовах Медведчук проговорює, що контракт треба укласти з врахуванням посередництва кіпрської фірми, яка контролюється Григоришиним, і яку нібито особисто «дав» Порошенко. До останнього в розмовах обговорюється саме ця схема, однак, зрештою, контракт таки уклали напряму. В розмовах немає пояснення чому, але план змінився одразу після того, як журналісти опублікували розслідування, де розкрили його деталі. Наприкінці грудня 2014 року Медведчук офіційно отримав статус переговорника від України із обміну полоненими з так званими ЛДНР. Першим про це заявив один із ватажків бойовиків т. з. ДНР – Олександр Захарченко. Наступного дня у СБУ заявили, що це вони вирішили «інкорпорувати до цієї роботи Віктора Медведчука». Версії про надання такого мандату Медведчуку СБУ притримувався у публічних заявах і Петро Порошенко. Але на «плівках», за 10 днів до цих публічних заяв, у розмові із помічником Путіна Владиславом Сурковим сам Медведчук говорить, що попросив його займатися полоненими саме тодішній президент України Порошенко. Офіційна роль в обміні полоненими надала Медведчуку багато привілеїв: дозвіл на регулярні прямі польоти з Києва до Москви, легалізований контакт із бойовиками, публічний статус «рятівника заручників». Водночас ефективність Медведчука як переговорника у цьому процесі викликає багато питань.

По-перше, згідно з публічними даними, до моменту офіційного входження Віктора Медведчука у процес обміну, Україні вдалося повернути додому стільки ж людей, скільки й за декілька наступних років. З вересня до грудня 2014 було звільнено півтори тисячі українських громадян, до квітня 2019-го – трохи більше ніж три тисячі.

По-друге, судячи з телефонних розмов, Медведчук міг заважати іншим українським учасниками процесу, а також підбурював переговорників від так званих ЛДНР проводити обміни винятково через нього. Показовим є один із діалогів між Віктором Медведчуком та відповідальною за обміни в т. зв. ЛНР Ольгою Кобцевою, під час якого Кобцева скаржиться на спроби української сторони провести вигідний для себе обмін у форматі «7 на 1», а Віктор Медведчук – не віддавати людей, і в подальшому радіє зриву цих перемовин. У записах телефонних розмов також обговорюються і два відомих обміни – Надії Савченко та «кіборга» Андрія Гречанова («Рахман»).

Серед записів, що опинилися в розпорядженні Bihus.Info, немає таких, які б свідчили про організацію Медведчуком самого обміну Савченко, але є декілька розмов із прессекретарем Путіна Дмітрієм Пєсковим.

Title 

На них Медведчук жаліється, що його в день обміну Савченко не показали у новинах поруч із Путіним. Савченко була засуджена в Росії за нібито вбивство на Донбасі кількох росіян. Льотчиця не захотіла просити помилування, і тоді за неї у Путіна попросили вдови нібито вбитих нею чоловіків. Ідея задіяти в цій історії вдів, за словами Путіна, належала саме Медведчуку. В день обміну Савченко Путін провів зустріч із цими жінками, на ній був присутній Медведчук, про це повідомляли в російських новинах, але на відео, що тиражувалося в новинах, Медведчука обрізали з кадру (наприклад, ось це відео https://www.youtube.com/watch?v=NNqptyOQli4).

Декілька разів Медведчук жаліється Пєскову і просить знайти відео, де його видно, а в наступних випусках новин показати. За словами Медведчука, це – «найважливіший момент, для чого ж цей город городився». Що ж до Гречанова, то, відповідно до записів, його визволенням від початку Медведчук не займався. «Рахман» потрапив у полон у липні 2015 року, і вже у серпні спроби витягти його почав Олексій Мочанов (товариш Гречанова і на той момент – радник міністра оборони). За словами Мочанова, бойовики були готові віддати Гречанова в обмін на взятого в полон українськими військовими російського кадрового офіцера Старкова. Але тоді українська сторона заявила Мочанову, що Старков повинен пройти через суд. Відтак, обмін затягувався.

Віктор Медведчук, судячи із записів, ще в середині вересня взагалі не знав, де саме перебуває Гречанов і при цьому відмовляється від пропозицій бойовиків обміняти його на вже згаданого Старкова. При цьому вже наприкінці листопада, в розмовах із «міністром оборони» т. зв. ДНР Володимиром Кононовим, різко починає називати цей обмін надважливим, наголошує на своїй активній участі в його підготовці, на домовленостях «перших осіб двох держав», а також вимагає не віддавати «Рахмана» Мочанову, який весь цей час займався процесом.

У цих діалогах показовими є декілька моментів. Перший – Віктор Медведчук на записах акцентує увагу на створенні прецеденту, адже російський майор Старков на той момент вже був засуджений в Україні, але помилуваний Петром Порошенком. Таке помилування, за словами Медведчука, і є прецедентом, адже це – перше помилування безпосереднього учасника війни, яке може використовуватися в подальшому.

Другий – записи свідчать про те, що Віктор Медведчук на вимогу української сторони зупиняє вже домовлений обмін Гречанова і Старкова через нібито витік про нього інформації і ситуацію з Мочановим. В результаті Гречанов ще дві доби провів у полоні. Процес відбувся таємно, і перші камери зустріли Гречанова вже у аеропорту «Бориспіль», куди його доправили одразу після обміну. Там він чекав прильоту Петра Порошенка з Франції. Під час зустрічі «Рахману» на камери дали можливість зателефонувати рідним, а Петро Порошенко заявив, що фінальне рішення про його обмін приймалося у Франції, після того, коли він нібито попросив лідерів європейських країн натиснути на Володимира Путіна.

Цікаво, що, як свідчать записи, домовляючись про обмін ще на 28 листопада, Віктор Медведчук передавав бойовикам, що бажаний час для української сторони – не пізніше ніж в обід, але ті наполягли на вечорі. Президент Порошенко 29 листопада мав бути вже у Франції, де, як він заявив пізніше, переймався долею «Рахмана». В такому випадку він не міг би публічно зустріти українського військовослужбовця в разі успішного обміну ввечері 28-го. В результаті обмін саме в цей день і було скасовано.

Джерело: BIHUS.INFO
(https://bihus.info/medvedchuk-mig-domovlyatysya-z-rf-pro-postavky-gazu-i-elektryky-ta-zatyaguvaty-obmin-polonenyh-plivky-medvedchuka-4/)

 

США вилучили більшу частину викупу в хакерів, які атакували Colonial Pipeline

ФБР завдяки «таємному» месенджеру затримало понад 800 міжнародних злочинців

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com