rss
08/02/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Два Віктори

Продовження міркувань до 30-річчя Незалежності. Безперечно суб'єктивний огляд на підставі власних спостережень та зустрічей.

Вони – ці Віктори – не могли бути більш різними. Одначе, історія пов'язувала їх бодай шість років, що глибоко позначилося на суспільстві України і на її історії.

Одна з найбільших подій тридцятилітньої історії відновленої Української держави привела Віктора Андрійовича Ющенка на Банкову вулицю у ролі Президента України. З моєї точки зору, це був перший президент України, якого можна було вважати Європейською, а не радянською людиною. Він був і є патріотом, який намагався передусім надати національний зміст молодій державі.

За нього відкрилися рішучо архіви Служби Безпеки України, колишнього архіву КГБ радянщини. Безперечно встановлено напрям у сторону Європи, через Європейський Союз і НАТО. У 2008 році навіть США промощували Україні шлях до НАТО. Тут була велика заслуга Віктора Ющенка, якого у США вважали не тільки героєм Помаранчевої революції, а й жертвою спроби Москви його вбити. Перешкодою були Німеччина і Франція. Ця перешкода лишається до сьогоднішнього дня, не з вини України, хоча роки другого Віктора були у цьому напрямі змарновані, навіть регресивні.

За Президента Ющенка встановлено закон про щорічне відзначення Голодомору. Ухвалений Верховною Радою України 28 листопада 2006 року Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» чітко та однозначно визначив вчинене комуністичним тоталітарним режимом у 1932—1933 роках масове винищення українців геноцидом українського народу. Запроваджено меморіал у Києві для вшанування пам'яті жертв. На світову арену висунено справу визнання Голодомору геноцидом, чим зайнялася адміністрація Президента Ющенка, Кабінет міністрів, дипломатичний корпус та Світовий конгрес українців з своїми крайовими мережами.

Президент Ющенко не тільки займався питанням Голодомору. Він цілеспрямовано розбудовував українську культуру та відкривав скривлену українську історію, зокрема – періоду Другої Світової Війни. Такі великі постаті того періоду, як Бандера і Шухевич, справедливо з’явилися у перших рядах тої історії як герої.

Де Ющенко недопрацював – це у площині економічній та боротьбі з корупцією. Засадничо добра і порядна людина, навколо нього всі використовували його натуру і лагідність. Правда, було багато помилок з боку самого Ющенка. Найбільшою помилкою була його політична реабілітація кримінального колишнього свого опонента у виборах Віктора Януковича. Ющенко, замість посадити того у тюрму, призначив його своїм прем'єрміністром. У цьому було розвіяння великих надій, пов'язаних не тільки з його вибором, але з Помаранчевою революцією.

Населення України погано оцінило Ющенка частково за його адміністративні мінуси, але також через великий занепад світової економіки. Загально можна сказати, що Віктор Ющенко був гарною людиною, але не справився як Президент, незважаючи на свою економічну освіту і досвід голови Національного банку України і прем'єрства. Він став більш популярним у діаспорі, ніж в Україні, бо діаспорчани не жили у його економічних злиднях. Тут велику роль, по справедливому огляді, відіграв занепад світової економіки, і, мабуть, історія це відповідно оцінить.

Так дійшло остаточно, що на наступних президентських виборах Ющенко навіть не увійшов до другу туру. Там опинились два його прем'єр міністри — Юля Тимошенко і Віктор Янукович. Адмінресурс Ющенка не допомагав демократичному кандидатові, а радше тому, хто був причетний до намагання його вбити шість років тому. Ревнощі і людські слабості перемагали.

У ретроспективі, для історії найбільша невдача Ющенка – це те, що він промостив шлях до президенства кримінальному і зрадницькому Віктору Януковичу. Чи фактично Янукович демократично переміг Тимошенко – важко сказати, але західні спостерігачі не тільки прийняли результат таким, як він був проголошений, а навіть західна преса перед виборами надавала підтримку цій одіозній людині. Це була велика перемога для Москви і поразка для Києва та концепції України як незалежної демократичної української держави, свідомої своє історії, минувшини, мови, культури та традиції, а також поважний крок назад на шляху до Євроінтеграції.

Всупереч закону, в квітні 2010 року на засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи президент України Янукович висловився проти визнання Голодомору актом геноциду. Міністр освіти України Д. Табачник, на порушення закону, намагався «вичистити зі шкільних підручників «брєдні про Голодомор».

За чотири років президентства Янукович намагався повернути назад майже всі культурні та історичні здобутки Ющенка та встановив давній культ малоросійства. Не минуло два місяці, як він підписав зі своїм протектором у Москві договір про 25-літню додаткову оренду Севастополя аж до 2043 року. Членство України в НАТО стало взагалі не актуальним. Збройні сили України були повністю знейтралізовані. Єдине, що світилось, ще було остаточне членство у ЄС, і Янукович звіяв цю надію у листопаді 2013 року. Почались протести. Янукович намагався здушити їх беркутом. Відбулась Революція Гідності, відома на ввесь світ.

У третьому тижні лютого 2014 року Віктор Янукович утік до обраної ним батьківщини. Владу перебрав народ України.

Мій СУМ — особисті міркування

Андрій Нечай. Моя Україна: багатства надр української землі

Рівні Війни#2021-29 (07/21/2021)
Думки з Facebook#2021-29 (07/21/2021)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com