rss
10/26/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Чоловіча сторінка \ Микола Таран: «Ультрамарафон з бігу дає шанс відчути себе героєм»

Біг – найдоступніший вид спорту і найлегший для приведення свого тіла в хорошу форму. Рекордсмен України з ультрамарафонного бігу, автор бігових текстів, трейлранер, міжнародний пейсмейкер, тріатлоніст, спартанрейсер, амбасадор німецького спортивного харчування Микола Таран розповів «Галицькому кореспонденту», чому обрав біг та скільки коштують йому міжнародні змагання.

Перший українець, який пробіг 73 км в Осло

«Потрібно тільки обрати мету, одягнутися відповідно до погоди, і вперед, – каже 30-річний Микола Таран. – Те, що я почав займатися бігом, – не випадковість. Спочатку це були короткі дистанції, які потім переросли в ультрадистанції. З самого дитинства я був активним і завжди шукав собі пригод. Вже у виші обрав легку атлетику і займався нею чотири роки. У той час і з’явилася у мене любов до відповідальності, яка переросла у проходження дистанції у заданому темпі і за певний час».

Згодом хлопець зрозумів, що біг тримає тіло в тонусі і не дає розслабитися. Тоді Миколині пробіжки переросли у багатокілометрові дистанції.

Наполегливість ультрамарафонця Микола Тарана дала-таки свої результати: набравшись досвіду в Україні та Європі, пройшовши чималі випробування, хлопець з Прикарпаття уже через два роки стояв на старті марафону в Лос-Анджелесі.

«Тоді я зміг пробігтися славнозвісними вулицями, які до того часу бачив лише в голлівудських серіалах і фільмах, – розповідає Таран. – Свій біг я завершив біля Тихого океану. Ультрамарафон з бігу дає мені шанс відчути себе героєм».

Title 

Коли прикарпатець розпочинав брати участь у різних змаганнях, то обирав дистанції на 21 та 42 кілометри. Марафонів тоді в Україні не проводилося, тому хлопець бігав у Європі, переважно у Норвегії. Саме у Нью-Йорку та в Норвегії Микола досягав своїх рекордів.

Спортсмен акцентує, що ультрамарафон – це не завжди здоров’я. Тут присутні біль і напруга, випробування і перешкоди. Молодий бігун-марафонець не зупинявся на досягнутому, і його завжди цікавило, а що там, після 42 км. Тоді Микола спробував себе у змаганнях на 50 км в Україні, а пізніше, у 2017 році, полетів у Осло (Норвегія) на забіг на дистанції 73 км. Того року потрапити туди не зміг, бо виявилося, що там ліміт учасників та часу. Але вже наступного, 2018 року прикарпатцеві це вдалося, і він став першим українцем на цій дистанції.

«Спогади про Осло назавжди в моїй пам’яті, – говорить Микола. – Коли я повертався через декілька днів додому, мою сумку з медалями та речами викрали (cміється). – Але дух перемоги витав, тому я швидко забув про цю неприємність. Тим більше, що я мав переїжджати до Нью-Йорка, тому не мав часу думати про цей прикрий інцидент. Я полюбив Осло, і згодом знову з’явилася ідея бігти Oslo Triple. А через рік я вже отримав підтвердження рекорду України «Перший українець, який пробіг двічі 73 км на змаганнях Oslo Triple».

Головне – бажання і тренування

Микола розповідає, що кожен його старт і досягнення кращий за попередні. Хлопець взяв участь у понад 50 забігах у різних куточках світу, посів друге місце на міжнародних змаганнях з перешкодами Spartan Race Ultra 50 км (Польща), двічі був визнаний першим українцем, який пробіг 73 км в Норвегії, також він перший прикарпатець, який пробіг 42 км в Лос-Анджелесі.

Микола зазначає, що кожного разу у змаганнях його цікавить власне тіло, як воно зможе впоратися з навантаженням та дистанцією. Бували випадки, що у хлопця під час забігу виникали судоми: розумів, що треба бігти, а ноги не слухалися. Але, незважаючи ні на що, спортсмен завжди досягає хороших результатів і головне – насолоджується бігом.

«Складно завжди – це фініш, – каже Микола Таран. – Хоча це пласка поверхня, але до неї – підйоми та спуски. За роки, поки я займаюся бігом, я зрозумів, що головне в спорті – бажання та регулярні тренування. Саме завдяки бігу в мене є можливість подорожувати. Вдалося побувати в Польщі, тут я бігав у Кракові і Варшаві, літав у Норвегію, де бігав у Бергені, Тромсо і Осло. Також це були Будапешт і Відень, а в Парижі був один із наймасовіших забігів (близько 60 тисяч бігунів), перша класична дистанція була у Вільнюсі (Литва), а пізніше бігав у Кошице (Словаччина), Празі і Олумоуці (Чехія), Кишиневі (Молдова), Мінську (Білорусь). Як пейсмейкер (досвідчений бігун, який допомагає іншим учасникам добігти від старту до фінішу за рівні проміжки часу – авт.) побував я у Копенгагені (Данія), Стамбулі (Туреччина), Ризі (Латвія), Стокгольмі (Швеція), Лісабоні (Португалія). Також відвідав Амстердам, Берлін. Бігав у Нью-Йорку і Лос-Анджелесі».

Title 

Микола Таран – у Книзі рекордів України

Бігун Микола Таран каже, що участь у забігах є дуже дорогою. Список витрат включає не тільки реєстрацію на забіг і квитки, проживання, харчування тощо. Наприклад, марафон у Європі коштує приблизно 500 євро, а в Лос-Анджелесі – 2 тис. доларів.

«Ці гроші – це мій свідомий вибір і вклад у себе, – говорить спортсмен. – А ще це причина пишатися собою: я зумів, я досягнув багатьох висот у забігах».

Тренування зазвичай відбувається вдома на стадіоні або в горах – Карпатах. Хлопець проживає на Рожнятівщині.

Нещодавно прізвище прикарпатця Миколи Тарана було вписане золотими літерами у Книгу рекордів України. За те, що здолав 15 марафонів і став першим українцем, який витримав два забіги на 73 кілометри у Норвегії, де гордо підняв прапор України. Хлопець каже, що для нього це справжнє визнання.

Прикарпатський бігун Микола Таран кинув собі виклик, на який не наважувався досі ніхто із земляків, – участь в Oslo Triple 73 км. Ця траса важка, і з європейців досі ніхто не пробував долати її, оскільки ми звикли до інших кліматичних умов.

«Марафонський біг – це небезпечний вид спорту, і треба готуватися до забігу, – радить Микола. – Були поодинокі випадки, коли я приїжджав на забіги, а там в людей не витримувало серце. На жаль, так буває. Треба завжди консультуватися з лікарями, а вже потім бігти».

Хлопець каже, що через пандемію COVID-19 змушений зараз тренуватися в Україні. І додає, що у нас немає таких можливостей, як у Європі. Незважаючи на перепони і виклики долі, він мріє жити у Лос-Анджелесі або Маямі. Минулого року, ще до карантину, Микола мав можливість переїхати у Нью-Йорк і отримати там роботу. Але світова пандемія внесла свої корективи у життя спортсмена.

«Хочу бути здоровим і щасливим, – підсумовує бігун. – Через біг, з потом, виганяю із себе токсини. Надіюся прожити до ста років і тоді також бігати».

 

Автор: Мар’яна Локатир

Джерело: «Галицький Кореспондент» (https://gk-press.if.ua/mykola-taran-ultramarafon-z-bigu-daye-shans-vidchuty-sebe-geroyem/)

Як пришвидшити метаболізм?

Сон і маса тіла

Сон і маса тіла#2021-33 (08/18/2021)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com