Маленький жовтий лікар – кульбаба – містить золотий запас найбільш корисних речовин.

З давніх часів її використовують з лікувальною метою і називають «еліксиром життя» недарма: всі частини цієї корисної рослини — і коріння, і листя, і квіти — мають цілющі властивості.

Кульбаба популярна в європейській кухні: найніжніше листя використовують для приготування салатів і сендвічів, а більш грубе — як основу для гарнірів, крім цього, його варять, тушкують, смажать, квасять, маринують і додають в овочеві пюре та рагу. Крім кулінарії, кульбабу широко застосовують з косметичною і медичною метою, а також як сировину для виготовлення лікарських препаратів.

Хімічний склад

Лікарська кульбаба — рослина невибаглива, але містить у собі добру половину хімічних елементів таблиці Менделєєва.

Натрій, калій, марганець, магній, алюміній, залізо, мідь, кальцій, а також вітаміни А, С, F і групи В.

Коріння і листя кульбаби містять гіркі глікозиди тараксацин і тараксацерін, смолисті речовини, каучук, аспарагін, холін, органічні кислоти, фарбувальні речовини, жирні олії, вітаміни та інші речовини. Листя містить вітамін С, сапоніни, кальцій, калій, фосфор і залізо.

Корисні та лікувальні властивості

Кульбаба допомагає при захворюваннях на атеросклероз, захворюваннях печінки, каменях у нирках і жовчному міхурі та запальних захворюваннях нирок. Кульбаба також застосовується при отруєннях та інтоксикації, цирозі печінки, холециститі, низькому рівні калію, набряках, поганому апетиті, гастриті зі зниженою кислотністю, захворюваннях суглобів.

Сік з кульбаби — це найцінніший тонізуючий і зміцнювальний засіб. Гіркі речовини кульбаби стимулюють функції печінки, руйнують камені і виводять пісок з жовчного міхура.

Настій з коренів кульбаби використовують як тонізуючий, потогінний і кровоочисний засіб.

Коріння кульбаби корисне для діабетиків, воно має здатність знижувати рівень цукру в крові. Порошок з коріння кульбаби входить до складу трав’яних зборів для схуднення та допомагає відновити обмін речовин, залікувати рани, виразки, опіки, пролежні.

Рослина має жовчогінну, жарознижувальну, проносну, відхаркувальну, заспокійливу, спазмолітичну і легку снодійну дію.

Водний настій коренів і листя покращує травлення, апетит і загальний обмін речовин, підвищує загальний тонус організму.

Завдяки наявності біологічно активних речовин харчова кашка з кульбаби сприяє зниженню бродильних процесів при колітах.

Експериментально при хіміко-фармакологічному вивченні кульбаби підтверджені протитуберкульозні, антивірусні, фунгіцидні, антигельмінтні, антиканцерогенні і антидіабетичні властивості.

Кульбабу рекомендують для лікування анемії.

Порошок з висушеного коріння кульбаби використовують для посилення виведення з організму шкідливих речовин з потом і сечею, як антисклеротичний засіб, від подагри, ревматизму.

Ця сонячна квітка діє як легкий стимулятор, тому кульбаба застосовується при занепаді сил, синдромі хронічної втоми, перевтомі і нервовому перенапруженні.

Кульбаба для краси!

Здатність кульбаби видаляти відмерлі клітини, зволожувати і робити шкіру еластичною успішно використовується в косметології (живильні, зволожувальні, відбілювальні і омолоджувальні засоби). Втираючи в шкіру молочний сік листя кульбаби, античні красуні позбувалися пігментних плям і веснянок. При щоденному і регулярному вживанні кульбаби поліпшується колір обличчя, очищується шкіра — зникають вугрі, прищі і фурункули.

Маска зі свіжого листя кульбаби живить, зволожує і омолоджує шкіру, а настій квіток відбілює веснянки і пігментні плями.

Протипоказання

Кульбабу не рекомендують вживати під час закупорки жовчних шляхів, з обережністю застосовувати хворим на гастрит і виразкову хворобу. При передозуванні можливі блювота і діарея.

Автор: Галина Вербицька
ля газети «Добре здоров’я»

Джерело: «Високий Замок»
(https://wz.lviv.ua/article/435025-kulbaba-soniachna-apteka)