Дорогі журналісти і видавці Всеамериканського тижневика «Час і Події»!

Вітаю вас з чверть-столітнім ювілеєм!

Пишаюся вами, бо стежу за вашою невтомною діяльністю на розвій і славу України!

Я не читав жодної української газети чи часопису в Україні та за її межами, які б так повно і так своєчасно і про головне інформували українців про події, як в Україні, так і в українській діаспорі. Всі матеріали підібрані з розумом і з чітким передбаченням соціально-культурного очікування і запитів українців.

Познайомитися з «Часом і Подіями» мені пощастило у 2019 році, коли журналіст Лідія Корсун розмістила інтерв’ю зі мною, п. Сергієм Тримбачем, Богданом Бенюком та Володимиром Філіпповим про блокування в Україні мого художнього фільму про Тараса Шевченка «Тарас. Повернення». І ви знаєте, шановні читачі, це була перша повна і об’єктивна подача усіх матеріалів про фільм. Такого журналістського розслідування про нищення фільму про Тараса Шевченка не зробила в Україні жодна медіа структура.

Я вдячний п. Лідії Корсун та видавцеві часопису «Час і Події» Софії Розумовій, що не побоялися і розмістили цю статтю, та ще й вивели заголовок на обкладинку часопису (число 32, 7-13 серпня 2019 р.), який досі хвилює серце. А там було написано просто, ясно і точно, так, як має бути написане гасло високого журналістського мистецтва:

«Зараз у ці серпневі передсвяткові дні інтелектуальне українство докладає неймовірних зусиль, аби відвоювати у жорстокій боротьбі вихід на широкий екран фільму Олександра Денисенка «Тарас. Повернення»!!!

І ви знаєте, дорогі українці, після цієї статті крига скресла! Злякалася 5 колона, яка досі обсіла Україну і продовжує нищити українське незгірше самого Путіна. І відразу в Україні з’явився і дистриб’ютор, і прокат.

А після цього, в лютому 2020, коли Український Інститут Америки запросив фільм «Тарас. Повернення» і показав його аж цілих два рази (що було вперше в історії цього вельмишанованого культурного закладу), то це також відбулося не без допомоги Всеамериканського часопису «Час і Події».

Будьте здорові і щасливі ще не одну чверть століття! Ви потрібні українцям! Без вас українці сліпі, глухі і нерозумні!

Ваш Олександр Денисенко.

16.04.2021