rss
05/09/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Спорт \ Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту України: «Якщо все рухатиметься такими темпами, то ми зможемо побудувати 25 спортивних арен»

Український спорт продовжує страждати від пандемії коронавірусу, численних локдаунів і перенесення світових змагань, зокрема – Олімпійських ігор. До міністерства молоді та спорту є чимало питань, відповіді на які стануть фундаментальними у визначенні подальших шляхів розвитку українського спорту.

Напередодні Олімпійських ігор у Токіо й вакцинації українських спортсменів міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, у минулому й сам – олімпійський чемпіон з фехтування, розповів про реалізацію проєкту президента з побудови мультифункціональних комплексів, оцінив стан спортивної інфраструктури в Україні. Окрім того, пан міністр розповів про вакцинацію українських спортсменів, поділився думками стосовно перспектив України на Олімпіаді й розвитку кіберспорту.

- Скажіть, будь ласка, на якому етапі перебуває зараз програма президента з будівництва мультиспортивних арен у кожній області?

- Ця програма розрахована на 4 роки. Потрібно побудувати 25 таких спортивних кластерів, де будуть займатися представники мінімум п’яти олімпійський видів спорту. Там розвиватиметься масовий спорт, дитячий спорт, спорт для наших олімпійців, щоб вони могли тренуватися. Програма розпочалася у 2020-му році. На сьогодні ми вже добудували об’єкти в деяких областях. Там уже займаються діти, займаються олімпійські команди. Далі, в цьому році ми будемо збирати комісію, будуть розподілятися кошти на початок чи продовження будівництва нових спортивних об’єктів.

У Чернігівській, Закарпатській, Житомирській, Донецькій, Дніпропетровській, Вінницькій, Запорізькій областях арени вже готові. Але це тільки початок, тому що є багато нових проєктів, які нам пропонують мери, голови ОДА. Є об’єкти, які, на превеликий жаль, стояли, а зараз ми продовжили їхнє будівництво. Потрібно не лише розпочинати, а й продовжувати будівництво вже існуючих об’єктів. Для нас дуже важливою є спортивна інфраструктура, адже 30 років в Україні взагалі не будували об’єкти інфраструктури так системно й масово. Десь епізодично щось робили, але щоб системно і в кожній області, в кожному місці, щоб під контролем президента, під контролем міністра, щоб була якась спільна робота – такого ще не було.

Складно сказати, скільки коштів буде витрачено на це. Кожний об’єкт має індивідуальний розрахунок. Один об’єкт може коштувати 200 мільйонів, другий – 400, 500. Зараз не стоїть питання, скільки коштуватиме побудова інфраструктури. Стоїть питання в тому, що його варто побудувати, раз і назавжди, на багато років уперед.

- Скажіть, будь ласка, який спектр спортивно-розважальних заходів охоплять ці комплекси?

- Потрібно будувати мультифункціональні арени, щоб навантаження на бюджет було меншим. Потрібно, щоб ці комплекси окуповувалися. Це все так проєктується, щоб на аренах могли проходити концерти, щоб можна було організувати заходи дозвілля для українців. Варто, щоб ці об’єкти теж заробляли, сплачували за комунальні послуги, робили ремонтні роботи й мали кошти на власну діяльність.

Ми розбудовуємо спортивну базу в Конча-Заспі. Остання реконструкція на цій базі була ще у 1980-х роках. Раніше всі тільки обіцяли, а ми вже розпочали будівництво нового спортивного залу, розпочали будівництво басейну. Дуже складно зробити за рік те, що не робилося десятками років.

- Чи можна сказати, що через 4 роки проблема спортивних арен в Україні буде вирішена?

- Якщо все рухатиметься такими темпами, за підтримки офісу президента, міністра регіонального розвитку Олексія Чернишова, який вкладає кошти в розвиток спортивної інфраструктури, то ми реалізуємо програму з побудови 25 спортивних арен. Наприклад, минулого року по всій Україні було побудовано 180 майданчиків, 120 з яких споруджені за кошти ДФРР. Для нас це дуже важливо, і варто сказати, що Володимир Зеленський – перший президент, який так допомагає спорту, контролює розвиток спорту. Ми зробимо багато всього для спорту за ці чотири роки, зокрема й стосовно спортивних арен.

- Будьмо відверті, спортивна індустрія перебуває зараз у стані занепаду. Скажіть, будь ласка, чи є види спорту, де ситуація з базами, з майданчиками порівняно задовільна?

- Якщо ми візьмемо олімпійські види спорту, представники яких тренуються на базі в Конча-Заспі, то можна виділити зали для вільної, греко-римської боротьби, для боксу. У нас є доволі хороший зал, де наші команди готуються до чемпіонатів Європи й світу.

Якщо відверто, для багатьох видів спорту немає своїх баз, де вони можуть спокійно тренуватися, працювати. В цьому полягає основне завдання всіх видів спорту – нам потрібні бази. Ось є стрибки у воду. Там Ігор Лисов, президент федерації, побудував басейн, створив одну з найкращих баз у світі, щоб збірна команда зі стрибків у воду займалася в басейні й готувалася до змагань.

- Хто з президентів федерацій найбільше вас турбує з приводу фінансування – і хто з них на це найбільше заслуговує?

- На початку року відбувається розподіл коштів, які нам виділяє держава, які ми прописуємо згідно з календарями, які нам надають федерації. На початку року всі команди отримують кошти відповідно до наданих календарів змагань і тренуються. Звісно, комусь недостатньо, десь федерації кошти вже витратили. Ми дивимося за пріоритетністю. Олімпійські види спорту 100% у пріоритеті.

Все залежить від результатів. Пріоритетність фінансування залежить від результатів, а не від того, хто кому подобається. Звісно, коли федерація показала результат, витратила кошти, то ми йдемо назустріч, допомагаємо. Загалом, все залежить від федерації – якщо вона працює професійно, якісно, прославляє державу, то вона отримує підтримку.

- Чи не існує залежності між фінансуванням і результатом? Якщо немає умов, щоб підготувати якісних спортсменів, чи правильно вимагати від федерації результат?

- На своєму прикладі зараз поясню. В 2001-му році я став головним тренером збірної України з фехтування. У 1996-му і 2000-му році ми не брали медалей на Олімпіаді. Я став головним тренером збірної, і коштів у мене було зовсім небагато. На той час дофінансування на себе взяв Сергій Міщенко, наш тодішній президент федерації, зараз перший віце-президент, який допомагає федерації фехтування. Перші два роки у нас не було коштів, на змагання ми діставалися автобусами. На третій рік у нас з’явилися чемпіони світу, чемпіони Європи й у Афінах у нас була бронзова медаль Олімпійських ігор Владислава Третяка.

Я хочу акцентувати на тому, що повинна бути професіональна команда тренерів. Наші спортсмени виступають так, як працюють наші тренери. Якщо команда працює професійно, то через 2-3 роки ми отримаємо результат. Якщо всім роздати з першого дня десятки мільйонів, то це не означає, що ми через 2-3 роки побачимо на Олімпіадах медалі. Всі повинні розуміти, що державний бюджет – це кошти платників податків. Відверто неправильно було б роздавати ці кошти задарма.

- Як ваше міністерство може впливати на якість українських тренерів, чи існують майданчики для виховання плеяди майстерних тренерів?

- Для підвищення якості тренерів потрібно проводити майстер-класи провідних тренерів світу, видатних вітчизняних тренерів, потрібно проводити семінари, щоб навчати молодих фахівців. Для цього потрібна ціла система. Вона працює – десь досконало, десь недосконало. Олімпійський комітет надає кошти на проведення семінарів для тренерів, щоб вони навчалися, щоб працювали більш професійно. Тренер повинен все життя чомусь навчатися. Якщо тренер думає, що він усе знає, все розуміє – варто закінчувати.

- Як у цифрову епоху повернути молодь до активного заняття спортом, як змусити людей, які сидять перед екраном гаджету, вийти на вулицю?

- Ми повертаємося до людського фактору. Я, наприклад, даю своїм дітям годину-дві вдень проводити перед комп’ютером, пограти в якісь ігри. Потім ми йдемо на футбол, йдемо в парк бігати, їздити на велосипеді, організовуємо прогулянки. Ви розумієте, це залежить від батьків. Важливо, щоб батьки були налаштовані на те, що їхні діти повинні себе добре почувати, повинні бути здоровими.

Я розумію, що нам необхідно пропагувати здоровий спосіб життя. Наприклад, зараз програма президента про активні парки і здорову націю дуже впливає на це. Суть програми в тому, що в кожному парку будуть стояти спортивні майданчики, спортивні снаряди, щоб кожна людина могла залучатися до активного відпочинку. Дуже важливо, щоб батьки самі займалися спортом і показували приклад своїм дітям.

Окрім того, важливо, щоб ЗМІ пропагували спорт. Зараз ми працюємо з одними з найкращих телеканалів України, щоб відновити спортивні новини, щоб ми бачили не лише, як футболісти грають, а й знали, як виступають інші спортсмени на світовій арені. Для того, щоб залучити людей, дітей до активного спорту, варто вести системну роботу. Я розумію, що на 100% відірвати дітей від гаджетів неможливо, але потрібно, щоб вони займалися активним спортом.

- Як ви ставитеся до кіберспорту і чи є у нього перспективи?

- Як активна людина, я не займаюся кіберспортом, і я розумію, що не займатимуся ним. Для мене активний спосіб життя – це найголовніше. А кіберспорт? Кіберспорт цікавий, він розповсюджений по всьому світі, у нього велике майбутнє. Все одно, всі ці електронні ігри є популярними. До того ж, там можна заробити чималі гроші. Це вид спорту, ми остаточно визначили його, але я завжди буду пропагувати заняття спортом у реальному житті. Рухова активність – запорука міцного імунітету. А це вкрай потрібно, особливо сьогодні.

- На вашу думку, чи ін­тер­нет остаточно ві­ді­брав у класичного теле­ба­чення спортивні транс­ляції?

- Для класичного телебачення нам потрібно транслювати наші спортивні змагання. На жаль, більшість телеканалів не транслюють спортивні змагання, не транслюють спортивних новин, тому нічого не залишається, окрім як дивитися змагання через інтернет.

Повторюсь, це наша робота. Ми домовляємося із власниками спортивних телеканалів, щоб вони транслювали спортивні змагання. Коли чемпіонат світу з біатлону транслюється на головному телеканалі країни, це ж цікаво. Всі українці вболівають за наших спортсменів. Зараз ми спілкуватимемося з українськими телеканалами, щоб вони транслювали Олімпійські ігри.

- Пане Вадиме, скажіть, будь ласка, чому наших спортсменів не поспішають вакцинувати?

- Що означає не поспішають? У цьому місяці ми розпочинаємо вакцинацію. З лютого місяця вакцина лише заїхала в Україну. В березні ми збирали керівників федерацій, щоб обговорити це питання. Розумієте, на Олімпійських іграх не буде обов’язкової умови стосовно того, щоб лише вакцинований спортсмен брав участь у змаганнях. Вакцинація – це особисте бажання кожного спортсмена.

Ми робили робочі наради із Сергієм Назаровичем Бубкою, з Валерієм Михайловичем Сушкевичем, з директором центру спортивної медицини, лікарями, які зараз працюють на те, щоб підготувати наших спортсменів до Олімпійських ігор. Ми відпрацьовували схему, як це робити. Ми звернулися до МОЗу й домовилися, що матимемо квоту на вакцини. Зараз ми зібрали інформацію: хто бажає вакцинуватися, хто є зараз у країні, хто бажає вакцинуватися пізніше. У квітні-місяці ми плануємо розпочати вакцинувати наших спортсменів. Це вчасно, і ми починаємо це робити.

- Чи можете ви собі уявити, що Олімпіада в Токіо не відбудеться?

- Ми сподіваємося, що Олімпіада відбудеться, ми готуємося, робимо все, що від нас залежить. Насправді ж, вплинути на проведення ми не можемо, тут від нас нічого не залежить. Сподіватимемося, що все буде добре, що Олімпіада відбудеться. Ми всі готуємося, Міжнародний олімпійський комітет готується: нам надсилають певні роз’яснення стосовно того, що потрібно для участі, як потрібно це все робити.

- З початку пандемії минув рік. На вашу думку, яку шкоду вірус завдав українському спорту?

- Насправді – колосальної. Ви ж розумієте, що наші спортсмени готувалися до 2020-го року. Дуже складно ще рік потім витримувати це навантаження, психологічне й фізичне. Є молоді спортсмени, яким ще не так складно, а є досвідчені, такі як Ольга Харлан, для яких кожен рік – складний.

Все відбувається за циклами. Після перенесення Олімпіади всі отримали психологічний удар. Ви ж розумієте, що всі були налаштовані на Олімпіаду в 2020-му році. Цей рік був дуже складний. Вплинуло й те, що рік не проводили міжнародних змагань. Ця Олімпіада буде складною насамперед психологічно. Сподіваємося, наші спортсмени витримають цей тиск і продемонструють свої найкращі результати.

- Можливо, я помиляюся, але на сьогодні кількість спортсменів, які, в теорії, можуть здобути медалі, значно менша, аніж на минулій Олімпіаді.

- Якщо ми подивимося на чемпіонати світу і Європи, то побачимо, що достатньо спортсменів здобували медалі й виступили краще, аніж на Іграх в Ріо-2016. Звісно, я відповідатиму за результати Олімпійських ігор. Варто розуміти, що, окрім мене, відповідальність падає також на тренерів, спортсменів. Варто розуміти, що перемагає і програє завжди команда у складі спортсмена, тренера.

Якщо дивитися на спортсменів, багато хто з них може принести Україні медалі. Є також плеяда молодих спортсменів, які їдуть на змагання перший раз. А коли ж вигравати, якщо не першого разу, коли ти тільки приїхав, коли для тебе немає авторитетів, коли є сили й настрій перемагати? Сподіваюся, що Олімпіада в Токіо подарує нам нові імена, нові прізвища, які здобуватимуть для України медалі.

- З яких дисциплін, конкретно, ми можемо розраховувати на медалі?

- Стрільба кульова, стрільба з лука, фехтування, академічне веслування, байдарки та каное, вільна та греко-римська боротьба й багато інших.

- Пане Вадиме, чи можете ви організувати зустріч із главами федерацій і провести з ними жорстку розмову, якщо хтось не перебуває на тому рівні, на якому має перебувати?

- Я постійно так роблю. Раніше очно, тепер онлайн постійно збираю президентів олімпійських видів спорту і наголошую на тому, хто розвивається, хто не розвивається, хто нічого не робить. Для мене немає авторитетів, є чітке завдання президента – розвивати спорт в Україні й досягти результату.

Якщо президент федерації рухається не в тому напрямку – ми обов’язково втручаємося. Ситуації, коли велися розмови із президентом федерації про неправильне витрачання коштів, були. Ми працюємо. Ми тримаємо руку на пульсі. Коли ми побудуємо 25 комплексів, коли наші спортсмени стабільно перемагатимуть, а спорт вийде на новий рівень, я скажу «дякую» – і піду на пенсію.

Автор: Віталій Ткачук, Київ

Джерело: «Укрінформ»
(https://www.ukrinform.ua/rubric-sports/3227353-vadim-gutcajt-ministr-molodi-ta-sportu-ukraini.html)

Олександр Годинюк: «У «Сокола» – найкращий менеджмент в УХЛ»

Український борець Джелеп вийшов у фінал чемпіонату Європи у Польщі

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com