Споконвіку наші предки з нетерпінням чекали приходу весни. Вони покладали на неї надії на нове життя і на новий урожай. Тому в нашого народу так багато свят та звичаїв, пов’язаних із закликанням весни, прощанням та проганянням зими, наприклад свято Стрітення чи Колодія.

Прихід християнства не змінив цього, а лише додав деяким із обрядів християнського сенсу. Люди вірили, що весна сама не приходить, що її треба закликати, співаючи веснянок і гаївок. А ще вони вірили, що весну нам на крилах приносять птахи. Саме вони, повертаючись із вирію, були першими провісниками весни. Тому в багатьох регіонах України з’явився звичай «випікати жайворонків». В деяких місцях він відбувався ще на свято Стрітення (2/15 лютого), в інших – на свято Явдохи (1/14 березня), ще в інших – на свято Сорока святих, 22 березня. Також різними були назви пташок. В окремих селах Чернігівщини, печиво у формі пташки називали «соловейчиками»; на Київщині — «жайворонками» або «голубами»; на Житомирщині (с. Меделівка, Ворсівка Радомишльського р-ну) — «качечками»; на Рівненщині — «зозульками», а на Волині «гусками». У більшості регіонів їх називали просто “пташки”. В народних уявленнях голуб, соловей, жайворонок є чистим, святим, Божим птахом. Але якими б різними назвами люди не називали пташок з тіста, призначення у них було одне – наблизити прихід весни, принести тепло.

На заняттях народознавства, в Рідній Школі м. Детройту, ми з учнями вивчаємо всі цикли свят, в тому числі – і весняний. Відповідно, одним із вже традиційних занять є практичний урок «випікання жайворонків».

Мета заняття: ознайомити учнів із традиціями закликання весни, з початком свят весняного циклу, прищепити їм любов до рідних звичаїв. Крім того, показати учням один із рецептів і способів випікання хліба; познайомити з піснями, пов’язаними з певними видами праці.

Підготовка заняття: заздалегідь замісити солодке дріжджове тісто, накрити його рушником і поставити на окремому столі. Підготувати робочі місця учнів, застеливши їх силіконовими килимками. Підключити комп’ютер до проектора.

Хід заняття: розпочати заняття з ретельного з миття рук. Поки школярі миють руки, розповісти їм про звичаї закликання весни, про повернення птахів з вирію, заспівати з ними закличну веснянку «Весно ж наша, Весно...», посадити їх на підготовані місця. Під час заняття я продовжила розповідь про те, як в різних регіонах України люди закликали весну, зокрема з допомогою спечених пташок, як діти вішали пташки на гілках дерев у гаях, або дарували одне одному із побажаннями здоров’я.

Потім учням потрібно пояснити, як приготувати тісто, розказати, чому воно «живе» і «росте», пояснити природу дріжджів. Коментуючи, учитель демонструє, як із тіста зробити довгу «ковбаску», як зав’язати її у вузлик, як з вузлика зробити пташку, прорізавши дзьобик і хвостик. Якщо є досить часу, можна показати інший спосіб виготовлення жайворонка: довгу «ковбаску» поділити на дві частини (одна третя і дві третини довжини). Тоді покласти довшу смужку тіста впоперек (зліва на право), коротшу покласти на неї хрестом і тоді перекинути по черзі кінці довшого тіста через коротке тісто, утворивши «пташку» з крилами. Тоді теж показати як прорізати дзьобик, хвостик і крила. Розповісти, з чого зробити очка, показати, що очка треба запхати глибоко, бо коли тісто підросте, вони «вилізуть». Очі традиційно робили зі шматочків темних родзинок, перцю горошком, з пряної гвоздики чи з горошинок. Ми робимо із маленьких горошинок.

Завдання учителя: по черзі посипати муку на руки і на робоче місце кожного учня. Тоді по черзі роздати кожному тіста стільки, скільки потрібно на пташку. Стежити, щоб вони правильно розкатали тісто в «ковбаску» і зав’язали вузлик або зробили пташку, склавши тісто хрестом, і перекинувши кінці навхрест. Дати їм ножиці, щоб прорізати дзьобики, хвостики і крила. Роздати всім горошинки на оченята.

Готові пташки скласти на змащену бляшку «рухатися», але не розміщуємо їх заблизько одне до одного, щоб вони не торкалися, коли «ростимуть» у печі.

Хто з учнів перший справиться, той може збити яйце або білок з цукром, щоб змастити пташки. Дати можливість кожному помастити власного жайворонка. Запропонувати за бажанням притрусити пташки маком.

Поки пташки підрухаються (5-10хв.), учитель включила учням відео https://youtu.be/DbPeQC4IVss, щоб вони побачили реконструкцію традиційного обряду. Коли наші пташки гарно підросли, ми посадили жайворонків у піч на 15-20 хв., до того часу, поки вони не зарум’яніють.

Зазвичай, нема досить часу, щоб пташки спеклися під час заняття, тому я приношу учням пташки під час перерви.

Необхідні матеріали: солодке дріжджове тісто (я мішу без рецепта, але додаю трохи масла); мука для підсипання, щоб тісто не липло; силіконові підставки або дошки для кожного учня; горошинки на очі; сире яйце і 1 ст. л. цукру (для змащування пташок); за бажанням – трошки маку; чисті ножиці для прорізання дзьобиків, хвостів і крил; олія, щоб змастити бляшку; духовка і бляшка до неї; чистий рушник, щоб накрити спечених пташок; проектор і комп’ютер, щоб показати відео.

Повірте, учні назавжди запам’ятають це заняття і той неймовірний запах свіжоспеченого хліба!

Автор статті – учителька предметів Народознавства і Культури України Рідної Школи м. Детройту Оксана Заваденко