Фото Руслана Канюки / «День»

Складно повірити, але Україна вже зараз потерпає від браку води. За оцінками Світового фінансового банку, Україна посідає 125 місце серед 180 країн за показником «кількість питної води на душу населення». Десь між африканськими країнами Чад та Судан.

У нас водних ресурсів у 20 разів менше, аніж у Швеції, і ми є аутсайдерами у Європі — але досі не маємо єдиної системи управління водними ресурсами. Ми навіть просто не знаємо, скільки в нас є води, яка її якість — в комплексі.

Ще більш загрозливою є ситуація на сході, де воду доводиться транспортувати магістральними водогонами на десятки кілометрів.

2020-го року аграрії на півдні країни недоотримали 20—30% урожаю саме через посуху.

Так, за оцінками експертів, аби Україна наздогнала Польщу по ВВП, необхідно у 4-5 разів збільшити обсяг використання водних ресурсів.

Для розвитку перероблювальної промисловості, аби експортувати не сировину, а продукцію переробки, Україна потребуватиме використання ще більше води.

За нестачі води деградують чорноземи. Понад 80% орних земель наразі мають дефіцит вологи, ресурс родючості ґрунтів стрімко скорочується.

Тож якими б ефективними не були заходи зі стимулювання економіки — вона може «впертися» у «водну стелю».

Ми настільки звикли до безмежності ресурсу води — з річок, колодязів, свердловин, що коли то тут, то там громади стикаються з дефіцитом води, це стає справжнім шоком і для населення, і для економіки.

У той час, коли європейські країни постійно інвестують у життєво важливу галузь, щоб вона була здоровою, українська влада з часів розпаду Радянського Союзу і до сьогодні не здійснила системних кроків для того, щоб система водопостачання та водовідведення була притомною.

Та головна проблема української водної інфраструктури – не гроші, а відсутність системного розуміння водних проблем, з якими Україна вже може зіткнутися в найближчому майбутньому. Однак, це у владі обіцяють виправити.

10 березня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про «Перезавантаження водної політики в Україні».

«Український водний сектор створили ще за радянських часів. Тоді не йшлося про інтегроване управління водними ресурсами та добрий екологічний стан вод. Головним було зрошення, осушення та розбудова гідротехнічної інфраструктури. Тому Держводагентство історично поєднує у собі реалізацію господарської функції та збереження водних ресурсів», — йдеться у релізі Міністерства.

У відомстві зауважують, українська водна сфера об’єднує зрошувальні та осушувальні системи, канали, протипаводковий захист, сучасні лабораторії моніторингу вод, плани управління річковими басейнами і заходи для досягнення доброго стану вод. Цей перелік функцій з точки зору захисту та відновлення водних ресурсів доволі суперечливий.

«Міндовкілля розпочинає процес «перезавантаження» водної політики та Держводагентства. Нова концепція розвитку посилить водний менеджмент та зробить його націленим на досягнення екологічних цілей, поліпшення стану вод та протипаводковий захист», — зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

За словами Романа Абрамовського, в Міндовкіллі вивчили досвід колег з Франції, Польщі, Угорщини, Іспанії та Австралії, який показує різні практики управління від винятково басейнових до змішаних. Проте більшість країн дотримуються інтегрованого принципу управління річковими басейнами та розділення функцій і завдань для управління водними ресурсами, їх охорони і відтворення – з функціями і завданнями розвитку галузі меліорації земель. Функція гідротехнічної меліорації в більшості країн покладається на державні органи з управління сільським господарством.

Тепер Держводагентство позбудеться невластивих для нього функцій та стане цілком орієнтованим на впровадження водної політики за інтегрованим принципом із застосуванням кліматично стійких підходів до управління водними ресурсами.

Зрошення та осушення — функції, що є важливими для забезпечення продовольчої безпеки країни, перейдуть до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Держводагентство затверджуватиме правила і регулюватиме режими роботи водосховищ, водойм та використання водних ресурсів в умовах кліматичних змін та маловоддя. Для зменшення негативних наслідків паводків та управління ризиками затоплення, Агентство впроваджуватиме протипаводковий захист.

«Нарешті водний менеджмент стане ефективним. Водна політика формуватиметься за принципами Водної рамкової директиви ЄС», — переконують в Міндовкіллі.

 

***

Цього року вперше на світовій біржі почали продавати ф’ючерси на воду. Це сталося через пожежі у Каліфорнії і нестачу води для сільського господарства. Хоча продаж ф’ючерсів на води і виглядає як шокуюча новина, але вона яскраво ілюструє тренд про зміну клімату і брак водних ресурсів. І для України цей тренд теж актуальний.

Автор: Алла Дубровик-Рохова

Джерело: «День» (https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ekonomichne-zrostannya-potrebuvatyme-bilshe-vody)