rss
04/21/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Критичне розшарування
Title 
 Малюнок Віктора Богорада

За рік група українських олігархів, на відміну від більшості громадян і самої держави, суттєво збільшили свої статки...

Коли про Україну кажуть, що це країна олігархів, то це не порожній звук. Варто лише глянути на рейтинг Forbes, який днями оновив перелік українських мільярдерів. Новими учасниками, у порівнянні з квітнем минулого року, стали п’ятий президент України Петро Порошенко та народний депутат Вадим Новинський, повідомляє «Forbes Україна». Видання відзначає, що кільком українським мільярдерам допомогло збільшити статки зростання цін на сталь та нафту.

Втратив позицію у рейтингу доларових мільярдерів власник «МХП» Юрій Косюк — за даними видання, через зниження ринкової вартості його активів. Не потрапили до списку також співвласники «Епіцентру» Олександр та Галина Гереги — їхні спільні статки перевищують 1 млрд доларів, але подружжя включають до рейтингу найбагатших людей світу, коли воно володіє понад 2 млрд доларів.

У квітні 2020 року до списку доларових мільярдерів Forbes зарахував 2095 людей у всьому світі. Серед них були шестеро громадян України — Рінат Ахметов ($2,4 млрд), Віктор Пінчук ($1,3 млрд), Геннадій Боголюбов ($1,2 млрд), Юрій Косюк ($1,1 млрд), Ігор Коломойський ($1 млрд) та Костянтин Жеваго ($1 млрд).

Цього року у списку Forbes опинилися сім громадян України, статки яких суттєво зросли. Це Рінат Ахметов — $7,6 млрд, Віктор Пінчук — $2,5 млрд, Костянтин Жеваго — $2,4 млрд, Ігор Коломойський — $1,8 млрд, Геннадій Боголюбов — $1,7 млрд, Петро Порошенко — $1,6 млрд та Вадим Новинський — $1,4 млрд.

Цифри свідчать, що для олігархів світові обмеження і криза, пов’язані з пандемією COVID-19, не мали негативного впливу на можливість зберегти та примножити свої статки. Чого, звичайно, не скажеш про малий та середній бізнес, або більшість пересічних громадян України, які серйозно втратили за останній рік. Як і втратила в доходах сама держава. Ця ситуація вкотре засвідчила постійно зростаючий розрив між багатими та бідними в Україні, про відсутність потужного середнього класу. Тому що останньому не дають можливості розвиватися, навпаки, таку можливість мають олігархічні монополії в різних галузях економіки, якими володіють невелика кількість людей.

Title 
 Фото Миколи Тимченка/«День»

Чи є олігархократія природним явищем для України? Звичайно, ні. По-перше, сформуватися певному колу супербагатих в нашій країні дозволили ще в 1990-х і на початку 2000-х, надавши їм право фактично за безцінь «приватизувати» великі державні підприємства. В цей час президентом України, до того ж — два терміни поспіль, був Леонід Кучма. І, напевно, не випадково серед вищеперерахованих олігархів значиться Віктор Пінчук, який є зятем другого президента. По-друге, протягом багатьох років найбагатші користуються особливими привілеями, фактично паразитуючи на ресурсах країни. І, як показав час, жодні вибори і масові протести за роки незалежності не змогли ліквідувати кланово-олігархічну систему (лише похитнули її), кожного разу вона досить безболісно продовжувала своє існування, або перезасновувалася.

Чому ж досі ніхто з президентів не пішов на кардинальні рішення для деолігархізації країни? Шанс покінчити з монополіями в Україні мав ще Віктор Ющенко – після помаранчевих подій 2004 року. Але він на це так і не наважився, через що, власне, і програв вибори Віктору Януковичу в 2010-му. Другий шанс був після Євромайдану, однак і тут, як відомо, втрачені можливості: Порошенко прагнув радше не боротися з олігархами, а стати одним з них. Як доказ того — «логічним» виглядає його перебування в рейтингу Forbes. В результаті маємо сумну картинку: нічого кардинально не змінювалося. Відповідно, вже в Зеленському суспільство побачило можливість знести весь цей старий політичний клас, разом з їхніми ляльководами.

Проте політика деолігархізації після перемоги «нових» в 2019 році виглядає абсолютно слабкою. Не дивлячись на те, що останні рішення РНБО і заяви президента можна лише вітати, на практиці все одно взаємовідносини чинної влади з олігархами можна охарактеризувати як співпрацю. Наприклад, жодне рішення в парламенті без узгодження з групами впливу, без задоволення їхніх потреб, не приймаються... Тому питання про те, хто наважить на кардинальні рішення щодо всіх олігархів (йдеться про позбавлення можливості супербагатих диктувати свої умови в економіці і політиці, натомість, змусити їх чесно грати за загальноприйнятними правилами і сплачувати податки) — наразі відкрите.

Автор: Іван Капсамун

Джерело: «День» (https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/krytychne-rozsharuvannya)

СБУ провела обшуки у парламенті, уряді, МЗС та РНБО через «харківські угоди»

Кулеба: «Істерична реакція РФ на Кримську платформу свідчить, що Україна на правильному шляху»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com