rss
10/27/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Репортаж \ «З Днем народження, ЛЕСЮ!» Як союзянки Нью-Йорку святкували 150-й День народження Лесі Українки

«Як я умру, на світі запалає

Негаснучий вогонь моїх пісень...»

Леся Українка

 Title

Національна гордість України

Оголошений ЮНЕСКО 2021 рік роком Лесі Українки відзначає весь світ. Адже це ім’я входить в тріаду найвидатніших українських діячів культури, відомих всьому світу: Тарас Шевченко — Іван Франко — Леся Українка. Немає українця вдома чи за кордоном, хто б не знав історії життя цієї геніальної та мужньої українки, яке було подвигом подолання хвороб з дитинства, постійною боротьбою за життя. Прожила 42 роки. А яку спадщину залишила своєму та іншим народам! Лише її поетична творчість із багатьох інших надихає не тільки нас, жінок, а й ту половину людства, яку до цього часу називали ще сильною. Згадаймо із її «Contra spem spero!»: «Я на гору круту крем’яную // Буду камінь важкий підіймать». А-ля Каменяр Івана Франка. Так, Леся Українка (Лариса Косач,1881-1913) — наша національна гордість: поетка, перекладачка, фольклористка, суспільно-культурна діячка, учасниця національного руху тієї доби.

Title 
 Марія Венгер
у ролі Лесі Українки

Святкуємо у новому форматі

Без перебільшення, Леся Українка – ОСОБЛИВА жінка в історії нашого жіноцтва, і залюблені в неї союзянки (Союзу Українок Америки) Нью-Йорку вирішили відзначити ювілейний 150-й День її народження теж по-особливому – у форматі дозволеного нині онлайн-зібрання. Саме в День народження Лесі, 25 лютого 2021 р., влаштували їй гостини у театралізованому форматі: була «сама» Леся, яка запрошувала до гостини, а наприкінці дякувала гостям. І вітали її з Днем народження «рідні» (мати, сестра, дядько) та близькі їй приятелі — відомі діячі тогочасної української громади. Звичайно ж, вітали її і нинішні союзянки, або їхні діти, приятелі. Нелегкий варіант. Але вітаємо ініціаторів. Здійснено! Цікаво, неординарно, захоплююче. І просвітницьки. Гості-глядачі пізнали стільки цікавих фактів з життя іменинниці! Які неможливо було б «втиснути» у традиційні ювілейні виступи. І отримали естетичне задоволення. Тому що це був хоч і самодіяльний захід (і тим більше тому), але з фрагментами його величності ТЕАТРУ! Задіяні сім відділів (первинних організацій) округи Нью-Йорку, їхні представники готували вітання. Задумано було родинне свято.

Title 
 Тамара Скрипка, дослідниця життя
і творчості Лесі Українки

Назвемо ініціаторів. За ініціативи Лідії Слиж — голови округи Нью-Йорк СУА, створили комітет з вшанування Лесі Українки та обрали його голову — заступницю голови округи, редактора україномовної частини союзянського журналу «Наше життя» Лесю Тополю. Прийняли рішення організувати свято саме 25-го лютого. Так ще одна Леся, з дитинства шанувальниця Лесі Українки, університетський педагог за українською освітою, стала автором ідеї (родинне свято) та її втілення, тобто автором сценарію, включно із підготовкою візуальних слайдів-заставок (які показували під час виступів наживо чи в записі дійових осіб-виконавців). Окрім того, однією із ведучих свята в дуеті з Надією Семчук – членкинею 21 відділу, референткою з культурно-масової роботи округи СУА в Нью-Йорку.

Як проходили уродини і що нового дізналися або нагадали про Лесю додатково?

Анонс незвичайного свята зібрав чималу кількість наших онлайн-глядачів, яких одна з ведучих оголосила гостями іменинниці Лесі Українки.

Title 

Виступ Лесі Українки (союзянка Марія Венгер) був справді її словами, виголошеними (написаними) у свій час, в якому вона сказала, що дуже любить гостей та свята, назвавши їх ніжно «святоньками»: «Любі мої!... Я запрошую Вас на Гостини. Ви мусите приїхати, і не прожогом заскочити... Я думаю, Вам не буде в мене погано... Правда, я не маю ні «жовто-гарячих килимів», ні «кубка з яшми», щоб Вас пригостити, але зате коло мене... єсть добрі та уважні друзі, що вміють шанувати і моїх приятелів, і мою приязнь».

Із того, що говорили на уродинах Лесі інші її «сучасники», цитую лише витинки, які, мені здається, будуть цікаві Вам, шановний читачу, аби поновити в пам’яті, або дізнатися вперше. Я, наприклад, багато чого почула вперше.

***

Title 
 Ведучі свята Лариса Тополя і Надія Семчук

Мати Лесі Олена Пчілка (роль союзянки Олени Немелівської) — поетеса, фольклористка, громадська діячка, яку ведуча охарактеризувала як розумну, горду, завжди переконану в правоті своїх думок і дуже вибагливою до своїх шістьох дітей: «У родині я переливала свою душу і думки у своїх дітей, дбала, щоб плекали вони найвищу цінність...: людську та національну гідність! І стояла на цьому самотнім воїном... Мужністю та мудрістю стратега-полководця успішно тримала бій довгі роки...»

***

Про батька Петра Косача (нащадок шляхетного роду, юрист, просвітянин), гени, принаймні, характер якого успадкувала Леся (її називали «Батьковою дочкою»), розповіла сестра Лесі Ольга Косач устами союзянки Майї Войнаровської: «Обоє вони, і батько й Леся, були однаково делікатні у відносинах з людьми… Не пам’ятаю жодного разу, щоб батько когось із нас, дітей, насварив... Він завжди радив, просив, чому так слід, а так не варто робити».

Title 
 Майя Войнаровська у ролі Ольги Косач

***

Для Лесі великим авторитетом і, як би сказали сьогодні, «наставником» був її дядько (брат матері) — Михайло Драгоманов — історик та громадський діяч (роль Мирослава Немелівського). Сам Драгоманов пишався своїм впливом на Лесю. Саме він порадив їй взяти псевдо «Українка».

Він писав їй: «...якщо ти, Лесю, стала українською письменницею через матір, то мені, як дядьку, належить заслуга в тому, ...що навіяв думку стати «Українкою», що прищепив європейську культуру й зробив з тебе непохитного, непримиренного борця проти зрадництва та відсталості сучасників...»

***

Title 
 Ксеня Ференцевич у ролі Мавки

Приятелювала Леся Українка із відомим письменником, громадським діячем Михайлом Павликом, якого представив син союзянки Олі Мидлик Артур Мидлик із сестричкою Міланою на руках: «Леся просто приголомшила мене своєю освіченістю і тонким розумом На свій вік — це геніальна жінка».

***

Із Великих Українців тієї пори Іван Франко, який практично допомагав стати Лесі тією, якою поціновуємо її ми та світ, (роль приятеля союзянок Івана Марковецького) нагадав хрестоматійне: «Читаючи... писання сучасних молодих українців і порівнюючи їх із сміливими словами Лесі Українки... думаєш, що ця хвора, слабка жінка чи не єдиний мужчина на всю новочасну соборну Україну». (Авторська ремарка: вже давно провидці кажуть, що Україну порятує саме жінка. Прошу не звинувачувати автора у мужефобії. :))

***

Title 
 Оксана Гапюк і Богдан Ташак у ролі Мавки і Лукаша

Із наших сучасників, знаменитих діячів культури, вітала Лесю всесвітньо відома Ліна Костенко. До слова, вісім відділів СУА по цілій Америці носили або носять ім’я цієї талановитої, гордої українки — Ліни Костенко. Союзянка Ольга Кузьмин донесла нам її неординарну оцінку, включно зі словами: «Всебічно освічена і високообдарована людина, Леся Українка працювала на рівні світової літератури, твори її мали загальнолюдський сенс».

***

Інша, теж відома світу, наша сучасниця письменниця і культурний діяч Оксана Забужко у прочитані союзянкою Зоряною Гоцуляк звернула увагу на походження Лесі Українки: «І по батьківській лінії Косачів, і материнській Драгоманових Леся — остання представниця кількох століть української європейської лицарської культури, а вся творчість Лесі є її (культури) пам’ятником».

Title 
 Ольга Кузьмин
у ролі Ліни Костенко

Згадали дещо із творчості Лесі...

Коли стали готуватися до свята, то кожний з відділів знайшов у своєму репертуарі щось Лесине або підготував спеціально. Як, наприклад, Марія Венгер допомогла підготувати своїй донці, 8-річній Домініці Беркало, англомовний переклад вірша Лесі «Єсть у мене одна...».

Донька союзянки Лілії Балкової Софійка прочитала вірш «Диво – українка». З Івано-Франківщини (м. Надвірне) в оздобленій рушниками хаті та вбрана у багатий український стрій 10-літня шанувальниця Лесі Іринка Ільків прочитала «Як дитиною бувало...» (звідсіля відомі кожному з нас слова: «щоб не плакать, я сміялась»). А 30-й Відділ СУА продемонстрував творчість своїх малолітніх дітей театралізованим уривком драми «Лелія». Виступ наших дітей з українським репертуаром тут, поза Україною, завжди особливо зворушує. І на цьому святі-посвяті так само. Були підтверджені слова відомого діаспорного літературознавця Юрія Шевельова: Лесі Українці вдалося створити «літературу єдину для великих і маленьких». Її вірші, написані для дітей, любимо і ми — дорослі.

Title 
 Зоряна Гуцуляк
у ролі Оксани Забужко

«Хотіла б я піснею стати»,—

писала Леся Українка. Вона любила пісню, збирала і записувала народні пісні на Волині, де народилася та довго жила, сама співала. А багато її віршів покладали пізніше на музику. Як зразок, союзянка Надія Семчук одноосібно виконала у два голоси (з накладанням голосів) пісню «Рання весна» на слова Лесі, муз. Захарченка. Недарма слово «пісня» звучить і в назві її чи не найкращої, найсильнішої у всіх відношеннях віршованої драми «Лісова пісня», що написана за рік до відходу авторки в інший світ. Не обійшли її стороною і автори-упорядники цього родинного свята. Як експеримент колишня акторка Українського драматичного театру Івана Бернацького в Нью-Йорку, союзянка Оксана Гапюк та її чоловік Богдан Ташак розіграли невеличкий етюд з «Лісової пісні» (Мавка — українською, Лукаш— англійською).

А Ксеня Ференцевич — колишня акторка «Студії мистецького слова Лідії Крушельницької», донька союзянки Ліди Пясецької наживо емоційно прочитала уривки з «Лісової пісні» на фоні музики відомого українського композитора в Америці Ігоря Соневицького, написаної у свій час спеціально до однойменної вистави названої Студії.

Title 
 Фрагмент вистави «Лелія»
у виконанні дітей союзянок
30-го Відділу та їхніх приятелів

До слова, на фоні цієї музики на початку та наприкінці свята 30-й Відділ демонстрував вражаюче слайдшоу світових пам’ятників Лесі Українці. Дуже вдалий задум. Дуже добре зроблено.

*****

Title 
 Софійка Балкова

Леся Тополя, як автор сценарію, зуміла на цьому родинному святі, що тривало півтори години, згадати й про інші таланти, окрім поетичного, нашої Лесі Українки. Якби вона не стала поеткою, написавши близько 300 поезій, десятки віршованих драм, публіцистику, то стала б музикантом. З п’яти років вона вчилася грати на роялі, спеціально для неї купленому і збереженому по наш час в музеї. Леся дуже любила слухати та грати класику, зокрема Фридерика Шопена, Едварда Гріга, Роберта Шумана, а ще друга їхньої родини — Миколи Лисенка. А тому запросили приятеля СУА піаніста Павла Гінтова зіграти два улюблених її твори Р. Шумана та Ф. Шопена. А відомий український хор Нью-Йорку «Думка» (керівник Василь Гречинський) виконав кантату улюбленого Миколи Лисенка на слова Тараса Шевченка «Радуйся ниво неполитая»... Говорили, що в Лесиних поезіях багато музики. Спробували продемонструвати це читанням уривку з елегії «Роберт Брюс Шотландський» у виконанні союзянки Вікторії Лозовської. Хто відчув, а хто ні — залежить від нашого музикального слуху.

Почесні гості

Як завжди, на ювілейних святах ніколи не вистачає часу, щоб розповісти або навіть згадати все про ювіляра. Господарі свята знайшли вихід. Запросили на свято Тамару Скрипку — одну з відомих в Україні та діаспорі наукових дослідниць родини Драгоманових-Косачів, хранительку фондів архіву Української Вільної Академії Наук (УВАН) в Нью-Йорку. За кілька хвилин пані Тамара розказала багато неймовірних цікавинок, які можна прослухати на сторінці СУА у мережі Фейсбук за посиланням: https://www.facebook.com/watch/?v=466447364511849

І ще одна гостя завітала на свято з цікавою інформацією про те, що упродовж 95-літньої історії СУА зробив для збереження пам’яті про Лесю Українку — це Ліда Яхницька. Як перша заступниця, за дорученням Голови СУА Маріянни Заяць вона зачитала її «Слово».

Теж за тим самим посиланням можна прочитати низку неймовірних фактів. Це і участь СУА у викупі будівлі для музею в с. Колодяжному, де народилася Леся, і спорудження пам’ятника Лесі у Клівленді, штат Огайо, і спонсорування низки видань про Лесю Українку, її листів. Цікаве повідомлення: у 2021 р. СУА підтримуватиме гастролі американської Капели бандуристів ім. Т. Шевченка, які присвячені 150-річчю з дня народження Лесі Українки.

 Title
 Домініка Беркало

Лесине Слово подяки

Можливо, нашій сценарній Лесі (Марії Венгер) не вдалося переслухати всіх, хто її вітав, але вдячне Слово ювілярки вона наживо виголосила. А скільки цікавих фактів «викопала» з Лесиних листувань авторка сценарію пані Тополя! Отож, скорочене Слово подяки Лесі Українки в день її ювілею:

«...Я пройшла прекрасне і складне життя. Мені доля подарувала щастя – залишити свій слід на землі, на якій народилася... Мене називають «одержимою», «співачкою досвітніх вогнів», «Квіткою Ломикамінь», «дочкою Прометея»! А я — зірка, повірте, зірка, яка спалахнула і згасла.

...Тілько я, коли згадую своє життя, то завжди боюся, коли б хто з вас не повторив моїх помилок. А помилка моя головна в тім, що багато сили йшло на даремну видержку, на непотрібну терпеливість, а серцю давалась воля тоді тілько, як уже було пізно.

...Але нині здалося, що Ви зустріли мене на порозі моєї хати і щиро тиснули мені руку.

...Як приємно, що Вам могли так припасти до серця мої вірші, коли Вам одкрите ціле море світової поезії!

...Дякую! Бо ..люди й покоління — се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може!»

Навзаєм дякуємо і ми тобі, Лесю — наша Українко! Дякуємо, що ти у нас, у нашого народу була, є і будеш.

*****

Title 
 Артур Мидлик (із Зоряною Мидлик) у ролі М. Павлика

А далі прикінцеве слово виголосила голова округи СУА Нью-Йорку Ліда Слиж. Тепло подякувала всім учасникам і гостям цього свята. Висловила впевненість, що 95-літній СУА та 80-літня його Округа Нью-Йорку святкуватимуть у майбутньому ще не один Лесин ювілей з її безсмертною творчістю, бо наша організація існуватиме доти, доки живуть на американській землі українські жінки.

Якщо підсумовувати...

...то напрошується висновок: почин відзначення Лесиного 150-річного ювілею, який має продовжуватися протягом року в рамках СУА, зроблено. А саме першопроходцями стали союзянки округи столиці світу. Хто наступний?

Свято за змістом і формою пройшло не традиційно, з творчим запалом. Винахід — формат театралізації. Похвала — тому запалу, старанням, активності, з яким кожен відділ готував свої номери. Всі прізвища учасників названі в цьому репортажі. Це аматорська робота кожного з них, без режисерських проб. Були лиш постановчі поради, які теж лягли на плечі автора сценарію. І обмеження в часі. Щоб домогтися рівня досконалості, перлинності відомої в Нью-Йорку, Україні та й світі вистави «Лісова пісня» режисеру-постановнику н. а. України Івану Бернацькому, який теж працював із зайнятими на праці акторами, знадобилося два роки. Тут учасники свята мали один місяць. Тому не будемо прискіпливими до недоробок виконавців чи випадковостей. Формат онлайну дуже важкий для початківців. Техніка може несподівано дати збій в якихось моментах. У цілому — всі зацікавлені глядачі задоволення отримали, поповнили знання про Лесину творчість і особистість не у формальному стилі. Що було дуже цікавим. Подяка від глядачів і читачів «Нашого життя» — авторці сценарію та самодіяльному постановнику Лесі Тополі. Нею проведена титанічна дослідницька праця з літературними та візуальними першоджерелами для створення оригінального сценарію.

Доброї дороги, нових творчих досягнень, шановні подруги-союзянки!

 

Фото-скрін — Зоряна Гуцуляк.

Свято можна прослухати на сторінці СУА у мережі фейсбук за посиланням:

https://www.facebook.com/watch/?v=466447364511849

Львів кінематографічний: зйомки серіалу «Кава з кардамоном» у нашому місті

Олексій Гончарук: «Навіть вороги не можуть звинуватити нас у тому, що ми крали гроші»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com