До президентських виборів у Франції залишається рік і два місяці – в політичних масштабах це зовсім мало, тому неформальні перегони вже почалися. Здавалося б, у країні, яка переживає безпрецедентну санітарну кризу і ходить над прірвою економічної кризи, основні виборчі теми мають обертатися довкола соціальної політики і грошей. Ці питання, звісно, обійти не вдасться, але на олімпі політичних дискусій влаштувалося обговорення радикального ісламізму. І це питання порушив президент Франції – Емманюель Макрон.

Для цього, як мінімум, дві причини. По-перше, за останніми опитуваннями, Марін Ле Пен має шанс здобути лідерство в першому турі з 26-27% голосів, а от чинний президент Емманюель Макрон, ймовірно, муситиме вдовольнитися другим місцем – 23-24%. Боротьба з ісламізмом – візитівка лідерки крайньо-правої партії «Національне об’єднання», яку вона витягує як козир з рукава в будь-якій дискусії. Попри те, що Марін Ле Пен ніколи не обіймала посади в уряді, 44% французів довірили б саме їй розв’язання проблеми радикального ісламізму, тоді як 37% французів покладаються в цьому питанні на компетенцію чинного президента, а також його прем’єра Жана Кастекса і міністра внутрішніх справ Жеральда Дарманена.

По-друге, проблема не виникла на рівному місці і вигадала її не Марін Ле Пен. Лише за 2020 рік у країні сталося 7 ісламістських терористичних нападів, два найбільші – вбивство вчителя через карикатури на пророка Мухаммеда та різанина у церкві в Ніцці – облетіли шпальти газет у всьому світі. Для 87% французів формат існування Франції як світської республіки опинився під загрозою. Дві третини французів вважають, що ісламізм оголосив війну світській державі.

Задушити «ісламістську гідру»

Перші натяки на зміну тону Емманюеля Макрона відбулися ще у 2019 році, коли після теракту в паризькій префектурі президент закликав усю націю піднятися проти ісламістської гідри, яка вводить в оману «дітей Франції». Із наближенням президентських виборів Макрон перейшов у відверту атаку. Громадська думка і зростання популярності Ле Пен не залишили байдужим чинного президента, який уже зустрічався з лідеркою «Національного об’єднання» у другому турі 2017 року.

Боротьба з радикалізацією за останні пів року стала основною (після COVID-19) темою порядку денного французького президента, якому важливо не лише почати грати на території свого опонента, але й позбавити її аргументу, що чинна влада ігнорує небезпеку, яка нависає над французьким суспільством.

У жовтні 2020 року Макрон заклав фундамент своїй новій політиці і навіть придумав свіжу для Франції назву – боротьба із сепаратизмами (саме у множині, адже груп, охочих від’єднатися від республіканських цінностей, може бути багато і причини в них на те різні). «У країні множаться приклади ненормальної поведінки – коли жінкам відмовляються потискати руку, (...) у муніципальні басейни в деякі години не пускають чоловіків, (...) у шкільних їдальнях нав’язують «конфесійне меню», – зі щирим занепокоєнням у голосі сказав Макрон на символічній пресконференції в передмісті Парижа Ле Мюро зі шістьма мечетями на 30 тисяч жителів.

Місце для виступу президент обрав невипадково – таких передмість, як Ле Мюро, у Франції десятки. Окрім «роздільних днів у басейні», якими так переймається Макрон, тут процвітає й інший феномен – домашня освіта. Близько 50 тисяч дітей у Франції не ходять до школи і вчаться вдома, більшість із них – через особливі потреби самої дитини. Проблема для уряду полягає в тому, що домашня освіта дуже популярна в релігійних спільнотах, де частенько «уроки вдома» відбуваються на території релігійних асоціацій і полягають у прочитанні священних текстів. Такі діти, на думку президента, не отримують належної «республіканської освіти» і не інтегруються у світське суспільство. Через що Емманюель Макрон заявив про поступову заборону домашньої освіти, хіба що того вимагає стан здоров’я дитини.

Це лише один з пунктів закону про «укріплення республіканських принципів», який нещодавно Національна асамблея затвердила в першому читанні. Текст, яким, поміж іншого, заборонено полігамію, примусові шлюби, карають видачу сертифікатів про цноту та встановлюють контроль над фінансуванням і роботою релігійних асоціацій, відправили до Сенату, який має без зайвих несподіванок затвердити його найближчим часом.

Де батіг, там і пряник

Марін Ле Пен мала б плескати в долоні – заходи, за які вона виступала останнє десятиліття, почали запроваджуватися. На теледебатах з міністром внутрішніх справ Жеральдом Дарманеном лідерка «Національного зібрання» навіть не втрималася від неабиякого компліменту в бік книжки міністра про ісламізм, сказавши: «На обкладинці могло б бути моє ім’я». Однак Ле Пен розуміє, що за її нинішніх рейтингів опускати руки було б великою помилкою, тому одразу після короткого перемир’я у бік уряду полетіли стріли критики. Вона назвала закон «поверхневим», мовляв, він робить з влади «адміністративну поліцію» – замість того, щоб йти далі і зрізати під корінь усі зародки ісламізму.

Паралельно з цим більшість депутатів опозиції зійшлися на тому, що закон, навпаки, аж надто суворий, і в ньому йдеться лише про покарання, але повністю відсутні заохочення. Затиснутий між двох вогнів Макрон пішов на поступки – у момент, коли Асамблея розглядала текст, президент оголосив про створення платформи для боротьби з дискримінацією – тепер будь-хто може подати скаргу онлайн або подзвонити на гарячу лінію, якщо почувається жертвою дискримінації за статевою, етнічною, релігійною або іншою ознакою.

Пряник у доповнення до батога – стратегія не оригінальна, але часу до виборів у чинного президента залишається обмаль, тому діяти потрібно швидко. Президент поступово розширює свій електорат – четверо французів з 10 називають Макрона «правим» кандидатом, а отже, наступ на нові території відбувається успішно. Однак між гучними законами і символічними бонусами меншинам Макрон має пам’ятати про те, що ще один теракт може кардинально змінити хитку рівновагу – знесилені пандемією і кризою французи можуть не пробачити президенту черговий провал у безпековій політиці та неспроможність захистити населення.

Автор: Марія Єщенко

Джерело: LB.ua
(https://lb.ua/world/2021/02/23/478334_makron_bie_islamu_rizikoviy_hid.html)