Третій понеділок кожного лютого – день пам’яті президентів країни, особливо першого. Фактично, офіційна назва дня – День народження Вашингтона, на честь президента Джорджа Вашингтона, дата народження якого – 22 лютого 1732 року.

Цього року Президентський день випав на 15 лютого. Але країна, яку створювали Батьки-засновники, помирає – вона руйнує себе зсередини ревізією усієї своєї історії. Невідомо, як довго громадяни США згадуватимуть свого великого сина та й усіх синів, які воювали під зірково-смугастим прапором за свободу та незалежність Америки, що стала в ХХІ столітті залежною від великого глобального світу.

Goodbye America вільних і рівних! Goodbye America Конституції і законів!

Goodbye America, яка написала in God we Trust і відкидає Бога!

Goodbye America...

Як боляче й страшно усвідомлювати всю руйнівну силу політичного розколу країни заради непомірної влади та диктатури беззаконня. Як нестерпно відчувати в реальному часі весь жах історичного фарсу, що завершує свій черговий божевільний виток через сто років.

А Ви, містере Вашингтоне, все дивитеся із зеленої банкноти вартістю всього один долар, який стрімко девальвується у цьому мінливому світі.

Але поки Ви ще нагадуєте невдячній нації про себе й не даєте спокою, підносячись над горою Рашмор, у звучанні штату та навіть у поєднанні з округом Колумбія. Ваше ім’я досі носять площі й навчальні заклади. Чи довго?

Немає впевненості у незмінності курсу корабля під назвою «Сполучені Штати Америки», оскільки курс намічений із великими похибками й прокладається послідовниками «великого керманича». І вони теж шанують Ваше обличчя на банкнотах. Ось бачите, як усі Вас люблять...

Втім, далеко не всі. Згадалися Ви, відлитий із бронзи, звалений із п’єдесталу в Портленді, штат Орегон. Над Вашою пам’яттю цинічно поглумилися, коли ще й завернули голову в американський прапор, а потім і підпалили. Так, той самий зірково-смугастий.

У Балтіморі пам’ятник Ваш був пошкоджений червоною фарбою, а на постаменті видряпані слова «Знищити pacиcтів». Ви – расист, містере Вашингтоне, як і багато ваших наступників, як виявилося. Над ними теж поглумилися.

А сьогодні, у день Вашого народження, над We The People поглумилися ті, котрі, відповідно до закону, зобов’язані дотримуватися того, що написано у цьому документі. Так, містере Перший президент, у місті імені Вас просто вирішили не слухати тих, хто з міста, в якому вперше прозвучали ці священні для кожного патріота нашої країни слова. Ось такий подарунок Вам приготували.

Ще не так давно у сільській місцевості Вірджинії, неподалік від Вільямсбурга, Ви перебували у компанії 42-х Ваших наступників. І вся ця компанія нагадувала більше бовванів з острова Пасхи. Це колись художник із Х’юстона Девід Адікс так надихнувся побаченим на горі Рашмор, що виліпив майже всіх американських президентів і розставив їх у Президентському парку.

Але потім настали нові часи і нові правила історичного сприйняття минулого. Скульптурний парк наказали закрити, і Говарду Хенкінсу, який допомагав будувати його, наказали знищити статуї. Замість цього він відвіз їх додому, на свою територію, де Ви, містере Вашингтон, та й інші величезні президентські голови, зараз чудово почуваєтеся.

Як все сумно й символічно. У Ваших найсвітліших мріях Ви не змогли б уявити подібної «вдячності» нащадків. Але історія – наука непередбачувана, шановний Джордже Вашингтоне...

Автор: Олена Пригова

Джерело: «Континент» (https://kontinentusa.com)