Коли президент України Володимир Зеленський оголосив про санкції щодо Тараса Козака, країна здивувалася. Санкції проти Медведчука країну шокували.

Одні дивувалися, інші розгублено стривожилися. Найпалкіші прихильники «руху проти капітуляції» взагалі почали заявляти, що, мовляв, Зеленський розпочав війну. Раптом виявилося, що вони хоч і проти капітуляції, але війна в їхні плани не входила…

Але в чомусь вони мали рацію – Україна почала війну з Медведчуком. А це – дещо інший різновид війни. Не починати її не можна було – бо Медведчук шматував країну впевнено і нахабно, а розшматована країна – легка здобич для окупантів.

На санкції, відбирання «труби» і обіцянки з’ясувати, в який спосіб державна «труба» опинилася в руках кума безпосереднього ворога держави, колишній адвокат Медведчук відповів, як то кажуть, асиметрично.

У тому, що суд над Сергієм Стерненком – замовлення ОПЗЖ, навряд чи хто сумнівається.

Однак захисники Стерненка прийшли не під офіс ОПЗЖ – а на Банкову…

Певною мірою це логічно і правильно – там сидить людина, котра мала би провести в країні реформу судів.

Однак при цьому вони якось забули два важливі факти. Попередні два рази, коли Стерненка намагалися посадити, гроші за нього вносили двоє людей. Один із цих двох сидить зараз на Грушевського – це глава МОЗ України Максим Степанов. Інший – Геннадій Корбан. Люди, котрі, скажімо так, тим чи іншим чином перебувають в орбіті чинного президента.

Натомість лозунги про зміну влади під час мітингу на Банковій активно підтримували прихильник політика, котрий ледь не сам сідав з Геннадієм Трухановим вишивати хрестиком, та й до наявності у Медведчука частини державної «труби» теж має певний стосунок…

Люди цілком правильно пішли на Банкову: президент, сказавши «А», мусить казати і «Б», інакше наскрізь корумпована і пронизана п’ятою колоною судова система впаде, і поховає під собою і президента, і всю країну.

Адже людей, котрі справді брали в полон громадян України (проросійських громадян!), в Україні чимало. Власне, весь «обмінний фонд», з допомогою якого ми визволяли з Росії українських патріотів, був сформований людьми, котрих недореформована судова недосистема може запросто посадити в будь-який момент, і то не тільки на 7 років.

Та й будь-якого патріота, як показують нещодавні події, теж можна вбудь-який момент засудити.

Суди в Україні вже давно є одним із різновидів зброї у гібридній війні. Російської зброї. І те, як дружно і миттєво відреагувало на суд над Стерненком українське суспільство, показує, що громадяни цю загрозу усвідомлюють. Добре би було, аби її усвідомлювала ще й влада.

Ну а політики, котрі самі цю загрозу виплекали, а тепер намагаються нею скористатися суто з вузько-політичною метою… Що ж. Рано чи пізно суд таки реформують. І до них той суд теж дійде…

Фото - "Укрінформу"