rss
04/13/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ COVID-19: івермектин та протоколи Пола Маріка – проти «Біг Фарми» та «фейкЗМІ»

Минулого разу ми зупинилися на тому, що протипаразитарні ліки (івермектин) є ефективними проти коронавірусу. Та якщо ви спробуєте пошукати в Гуглі цю інформацію українською мовою, то, швидше за все, знайдете тільки новини про те, що це, мовляв, фейк. Причина таких новин, швидше за все, дуже банальна…

І відкривається вона майже відразу, якщо переформулювати перше речення от так: «дешеві протипаразитарні ліки (івермектин) є ефективними проти коронавірусу»…

Однак спершу заспокоїмо скептиків.

Детальний протокол Пола Маріка, в якому розписано повністю схему лікування ковіду івермектином, а також подано результати досліджень, є на сайті Eastern Virginia Medical School, в якій професор Марік обіймає посаду начальника відділу легеневої та критичної медицини (https://www.evms.edu).

Ось сам цей протокол: https://www.evms.edu/media/evms_public/departments/internal_medicine/EVMS_Critical_Care_COVID-19_Protocol.pdf.

Для українських лікарів, котрі володіють англійською, це мала би бути доволі цінна інформація.

Якщо ж ви не лікар, а пацієнт, і живете у США, то тоді вам буде цікаво (і корисно) ознайомитися із переліком найпоширеніших питань, котрі надходять до Маріка від пацієнтів і потенційних пацієнтів – він починається зі 30 стор. згаданого вище документа.

Там, зокрема, є такі цікаві питання, як «Що робити, якщо мій лікар не хоче виписувати мені івермектин?». Відповіді є аж дві. Перша – запропонуйте лікареві ознайомитися з інформацією про ці ліки, доступною за вказаними адресами. І друга – якщо перша не подіяла, ми можемо запропонувати вам перелік лікарів, котрі займаються консультаціями з допомогою телемедицини, і вони випишуть вам лікування івермектином. Якщо у вашій аптеці нема – от вам інструкція, як отримати ці ліки за рецептами вищезгаданих лікарів з аптеки у Канаді.

Є там і зауваги, коли не можна вживати івермектин – зокрема, він протипоказаний одночасно із вакцинуванням, а також одночасно із ліками від туберкульозу.

Наводиться перелік країн, котрі використовують ці ліки – це, як і варто було очікувати, найбідніші країни – Уругвай, Мексика, Перу, Македонія і т. д.

Також там є цікаве питання – мовляв, є проблемою, що випробування цих ліків не проводилося у США. На що є відповідь, мовляв, нещодавно виявилося, що одна з великих мереж шпиталів у США вирішила не застосовувати івермектин, оскільки його випробували за кордоном. «Віра в те, що люди в одній країні разюче відрізняються від людей в іншій країні, і ліки, які випробовувалися у таких широкомасштабних дослідженнях, не спрацюють на американцях, повністю суперечить біології. Такі міркування відображають дивовижний ступінь етноцентризму, який, на нашу думку, надалі надзвичайно шкодитиме людству». Ну і в решті відповідей професор пояснює, що те, що американська офіційна медицина, виносячи вердикт цим лікам, керувалася «експертною думкою», а не даними досліджень (котрі вже на той момент були), швидше за все, пояснюється впливом «Big Pharma» (тобто фармацевтичних корпорацій).

У минулому номері (https://www.chasipodii.net/article/26045/) ми описували, наскільки строго у США дивляться на порушників офіційних протоколів лікування. З врахуванням цієї інформації ми можемо оцінити сміливість Маріка – котрий наважився кинути виклик всій системі. І тільки авторитету Маріка, швидше за все, варто дякувати за те, що Марік ще працює, сайт Eastern Virginia Medical School досі є у вільному доступі для всього світу, і навіть лекції професора все ще є у вільному доступі на YouTube.

Тим не менш, саме в цьому випадку добре видно, як працює неофіційна цензура у випадку так званих «демократичних ЗМІ».

Секрет цієї цензури дуже просто розгадати, якщо поцікавитися історією виникнення цих ліків, – а також тим, чому івермектину в «людській» формі нема на теренах України чи Польщі.

Все почалося з того, що у 70-х роках ХХ сторіччя в Інституті Кітасато в Токіо японець Сатосі Омура вивчав антигельмінтну активність мікроорганізмів. Дослідження були зосереджені на ґрунтових актиноміцетах. Виділені культури з антигельмінтною активністю передавали до іншої дослідницької групи, яку очолював Вільям Кемпбелл. Вона перевіряла активні речовини на здатність знешкоджувати гельмініти та на токсичність для людини.

Найперспективнішим виявився штам Streptomyces avermitili, який було виділено лише з одного зразка ґрунту в Японії – і більше ніде в світі не знайдено. В цій японській багнюці знайшли авермектин – речовину з високою протигельмінтною активністю та низькою токсичністю. Кемпбел, який, разом зі своєю групою, працював у «Мерк і Ко» (Merck Shape and Dome Research Laboratories — MDRL), створив синтетичну похідну авермектину – івермектин. У 2015 році Омура та Кемпбел отримали за цей препарат Нобелівку.

Він не шкідливий для ссавців (і людини), оскільки не проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр. Однак людям і деяким тваринам, у котрих є проблеми із гематоенцефалічним бар’єром, вживати ці ліки небезпечно. Зокрема, івермектин є смертельною отрутою для деяких порід собак – коллі, шелті, бобтейлів.

Препарат було широко впроваджено у тропічних країнах – що дозволило вилікувати практично всіх хворих на річкову сліпоту – масове гельмінтозне захворювання, яке до появи івермектину вважалося невиліковним. А от американський ентомолог Brian Foy дослідив, що ці ліки не лише лікують малярію, а й знищують малярійних комарів – оскільки роблять кров людини отруйною для цих комах. Якщо комар вкусить людину, котра перед цим випила івермектин, то комаха або загине відразу, або дуже ослабне і загине пізніше. Власне, з блохами чи вошами все відбувається так само.

І компанія Merck вчинила благородний вчинок – передала препарат у гуманітарне використання, що зробило його дешевим і доступним для найбідніших країн. Адже не секрет, що левова частка високої ціни ліків – це плата розробникам за їхню працю. Але цим же ж благородним кроком вони повністю вибили івермектин з поля інтересів фармацевтичного бізнесу…

Тому версія «для людей» доступна переважно в країнах, де ці ліки були життєвонеобхідними і надходили з гуманітарною місією – тобто там, де є малярія і всілякі різні паразити. Навіть у США не у всіх аптеках вони є.

І тепер, попри явну потребу людства у дешевих і доступних ліках від коронавіруса, людство не може себе ними забезпечити тільки з тієї причини, що комерційні механізми, котрі ще донедавна більш-менш вирішували медичні потреби на цій планеті, не працюють.

Американцям пощастило – у них є професор Марік і перелік лікарів, котрі можуть виписати рецепт. Що ж робити всім решта? Лікарі з Польщі кажуть, що використовують «з людською метою» івермектин для тварин. Однак тут є серйозні зауваги. У препарат для тварин додають спеціальні речовини, котрі сповільнюють його дію. Препарат вводять тварині підшкірно – і там він повільно діє певний час, аби, для прикладу, за свинею по 10 разів не бігати туди-сюди. Людині цього робити НЕ МОЖНА – у неї таки шкіра тонша, ніж у свині, і проблеми від таких уколів можуть бути набагато більші, ніж від коронавіруса.

Деякі лікарі розглядають розведення ветеринарного препарату для ін’єкцій з водою і приймання внутрішньо. Але тут теж є серйозні зауваги. Ми вже згадували про гематоенцефалічний бар’єр. Коронавірус теж на нього впливає – і то в гірший бік. Хоча і це буває не у всіх – але буває. Тобто вже сам вірус може спричинити руйнівну дію цих ліків. Тому лікарі радять перевіряти мінімальну дозу – мінімальну (!!!), найліпше – один міліграм – і дивитися на результат. Якщо у пацієнта після мінімальної дози болить голова – навіть найменший головний біль – значить, ці ліки не для вас. Якщо у вас є нестандартна реакція на медикаменти – теж ліпше шукати інші ліки.

Ще один важливий момент – власне традиційна роль препарату. Як мінімум певним категоріям паразитів пацієнта після введення препарату будуть, як то кажуть, «швайки».

А паразити – це така річ, яка, як то не дивно, є майже у всіх – однак у більш-менш здорових людей їх просто дуже невеличка кількість. Більше того, певні «опції» нашого імунітету утворюються і працюють певною мірою теж завдяки паразитам. Якщо дивитися з точки зору еволюції, то й взагалі тяжко сказати, що було першим – людина чи паразити в ній… Багато різних категорій паразитів взагалі дуже тяжко діагностувати – тільки дуже добрі фахівці вміють то робити.

Так от, коли після івермектину ці сутності починають «відкидати копита» – це чинить на організм теж доволі несприятливу дію. Щонайменше, відбувається інтоксикація самими залишками паразитів, що дає навантаження на печінку і нирки. Людина навіть може стати агресивною – оскільки і на нервову систему це теж має певний вплив. До слова, домашні улюбленці теж можуть перетворитися на агресивного звіра саме після пігулки від паразитів – однак як тільки інтоксикація спаде, мирний характер повернеться. Шкода, що не всі люди це знають…

Так от, коли до вірусної інтоксикації додається ще й інтоксикація внаслідок протипаразитарної дії ліків – мало не здасться. Тому лікування потрібно здійснювати під наглядом лікаря – то обов’язково.

Що ж робити, якщо івермектину нема, вакцини нема, а коронавірус є, і ваш лікар сам не знає, що робити (а таке буває часто)?

Шукайте лікаря, котрий знає англійську, дайте йому почитати протокол Маріка. Там і окрім івермектину є багато корисного. А ще – не забуваймо про походження цих ліків.

Цілюща багнюка є не тільки в Японії…

(Далі буде)

Путін–Лукашенко: гра в «дорожні карти»

Замінити труби кораблями

Паради мумії#2021-14 (04/07/2021)

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com