Музей Лесі Українки у Новоград-Волинському. Перед входом з ліва: НН, Микола Нестерчук, Святослав Васильчук, Віра Боднарук, Богдан Боднарук, НН, п. Віра, Таня Негрій, НН.

150-річчя з Дня народження Лесі Українки, геніяльної Поетеси України, пандемія коронавірусу не дозволяє вшанувати величаво і гідно.

Біля пам’ятника Лесі Українці

Громадський Комітет південно-західної Флориди з Осередком в Норт-Порті хоч і мріяв відзначити цю дату літературним вечором, присвяченим творчості Лесі Українки, але цього не сталося через коронавірус і заборону збиратися велелюдно в одному приміщенні.

Думки про геніяльну Лесю Українку наводять спогади про відвідини у минулому 2005 році Музею Лесі Українки в Новоград-Волинському/Зв’ягелі, де народилася і зростала Леся Українка. Щоб відвідати Музей ми виїхали з Києва у товаристві Миколи Нестерчука, секретаря Центрального Правління Всеукраїнського Товариства ім. Шевченка «Просвіта», заслуженої співачки Тані Негрій та кінорежисера Дмитра Ломанчука. Пан Микола організував для нас ці незабутні відвідини. Заки їхати до Музею Лесі Українки, ми зустрілися в Житомирі з головою обласної «Просвіти» Святославом Васильчуком, який долучився до наших відвідин Музею.

Бібліотека родини Косачів

Перед входом до Музею нас привітали керівники Музею та екскурсовод, п. Віра, і подарували нам пам’ятки про Лесю Українку на вишиваному рушнику. Дуже цікаво було слухати п. Віру та оглядати дім родини Косачів, де народилася і провела своє дитинство Леся Українка. Ми також мали нагоду побачити криницю «цілющої» води біля хати і напитися з неї. А поляна і природа коло дому-Музею нагадувала поезію Лесі.

Ці надзвичайно цікаві відвідини до хати-Музею Лесі Українки в Зв’ягелі надовго лишилися у пам’яті. Щира подяка працівникам Музею за незабутні відвідини.

Фото – із архіву Боднаруків