rss
03/07/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Наука \ Роман Малькевич, учасник команди переможців конкурсу NASA: «Ми створили щось на кшталт USB для космосу, від якого можна заряджати супутники паливом»

Команда молодих українських інженерів FireWay нещодавно здобула перемогу у номінації Best Use of Technology (Технології) у хакатоні, організованому NASA – Space Apps Challenge. Роман Малькевич – один із тих українців, що запропонували космічному агентству проєкт універсального космічного з’єднувача для дозаправлення супутників на орбіті рідиною, газом та електроенергією (Universal Space Connector).

Дозаправлення дозволить продовжити життя супутника, що заощадить компаніям та урядам шалені кошти на розроблення і запуск нових космічних апаратів. Тоді у космосі стане значно менше сміття, а можливості на Землі таких країн, як Україна, можуть дуже розширитися, вважає Роман.

- Романе, чому саме супутники? Звідки взялася така ідея?

- Насправді напрямки для розробок на хакатоні пропонує NASA. Хакатон – це коли кілька десятків тисяч людей з усього світу одночасно збираються, гуртуються у команди осіб із 6 – і брейнстормлять, розробляючи якусь тему. Нам хотілося таку, щоб і планеті користь, і цікавою космічною була.

І подумали про те, що зараз усі супутники на орбіті просто літають років 15, а коли закінчується пальне, їх викидають. А могли б ще 15-20 років працювати, якби їх заправили. Уявіть: супутник коштує пів мільярда доларів, а його просто викидають на смітник! Досі способів подовжити його життя не існувало.

Хоча в історії космосу бували випадки, коли застосовували дозаправлення: раніше додаткове пальне вже доправляли для унікального космічного телескопа «Хаббл». Це – дуже дороговартісна й важлива для науки система, на створення якої пішли роки і величезні ресурси, тому дозаправити її було набагато легше, аніж ще одну таку запустити.

А дозаправлення супутника коштуватиме всього 50 млн доларів, при тому, що запуск нового – близько 0,5 млрд. Запускаєш у космос одну заправну станцію – і вона за один політ доправляє пальне для 5 супутників. Тобто частота запусків зменшиться, а це і для бюджетів, і для планети краще.

- А скільки супутників використовує одна розвинута країна?

- США їх має тисячі. У космосі літає вже багато тисяч супутників, багато з них відпрацювали своє паливо і прямують на Землю згоряти або були відправлені подалі від головних орбіт на такі собі орбіти захоронення, де й обертатимуться далі.

- Читала, що ваша команда – це інженери з апаратного забезпечення, астрофізики та розробники. Олена Компанієць, Максим Копистко, Іван Гришко, Кирило Андрієць, Дмитро Іваннік та ви. Як ви знайшли одне одного?

- Частина нашої команди вже були знайомі між собою, якось ми створювали модельну ракету (це – експериментальне ракетобудування), відпрацьовували навички. Олена – подруга нашого ракетника, вона – астрофізик, і консультувала нас щодо того, як поводитимуться у космосі різні речовини. Максим – чудовий менеджер, організатор, Кирило – власник майстерні з 3D-принтером, на якому ми роздрукували всі потрібні деталі. Дмитро – як і я, програміст, займається електронікою, Іван – моделював і займався створенням 3D-анімацій. Кожен щось вкладав у саму ідею, допомагав описувати економіку проєкту. Щоб виграти, потрібна дуже сильна команда й чіткі розрахунки. Разом створили щось на кшталт USB, але для космосу, від якого можна заряджати супутники паливом.

- І вийшла цілком робоча модель, в яку вкладуть кошти й користуватимуться?

- Щоб це запрацювало, треба знайти інвесторів і працювати далі над проєктом. Але так чи інакше – це великий розголос на весь світ, акцент на важливості ідеї. І NASA, й інші компанії побачать, що до цієї розробки прикута велика увага – і тоді хтось почне реалізовувати її, навіть і самостійно, без нас.

- А що далі? Як це відчують люди на Землі? Скажімо, поменшає космічного сміття, у яке перетворюються супутники, зменшиться кількість якихось умовних озонових дірок?

- Дірки в атмосфері утворюються від промислової діяльності на Землі, викидів у повітря газів, що руйнують озоновий шар. Зараз ці викиди почали контролювати, й озоновий шар поступово відновлюється. А ракети літають на паливі, після якого утворюється просто вода чи, скажімо, вуглекислий газ, це на озоновий шар не впливає. Але їх запускатимуть менше, і це однозначно на користь екології.

Далі це може призвести до того, що сам ринок космосу отримає поштовх для розвитку і стане дешевшим. Супутники і ракети теж. Зараз Ілон Маск запускає ракети повторно 5-6 разів – і процес став дешевшим. Так само й супутники стануть доступнішими, і тоді, наприклад, Україна зможе власні запустити.

- І що це означатиме для неї?

- Буде менш залежною від тих, хто сьогодні продає нам дані супутників. Наразі величезні кошти виділяються, щоб платити за них американцям чи європейцям. Маючи власний супутник, самі зможемо продавати його дані. Не кажучи вже про те, що самі широко користуватимемося. Насамперед – армія. Маючи власні супутникові дані, зможемо відстежувати територію і збирати розвідувальну інформацію. Поки що ми отримуємо її з третіх джерел, а це – недобре, бо вони можуть інформацію фільтрувати.

- Тобто супутники – вже давно не тільки для прогнозів погоди та зв’язку?

- Дуже багато для чого. Наприклад, за знімками території можна робити аналіз врожаю зернових, визначити, де краще розташовувати заводи, будувати дороги. Де вирубуються ліси, виникли ерозії ґрунтів, відбувається опустелення тощо.

- А як на практиці відбуваються хакатони, на яких молодь вирішує такі складні задачі?

- NASA заздалегідь оголошує теми для розгляду. Сам хакатон триває всього два дні. Раніше учасники збиралися на якійсь точці й там хакатонили, але через ковід цього разу все відбувалося віддалено.

Наша команда зібралася у майстерні Кирила, наприклад. Потім – оцінювання експертів в Україні. Комісія вивчала наукову обґрунтованість, інтерес для бізнесу, актуальність і чи можливо проєкт взагалі реалізувати. В результаті оголосили дві команди переможців на локальній точці у Дніпрі (а їх в Україні кілька – Київ, Львів, Харків, Кропивницький) – і ми виграли. Пішли на глобальне оцінювання, де розробки дивляться інженери NASA, японського космічного агентства, канадського, європейського. І серед 2300 команд вони спочатку обрали 300 кращих, з них – 40, зрештою, лишилося 7.

- А чим займалися конкуренти? Щось цікаве серед розробок було?

- Ми дивилися їх, але нам розробки здалися трохи фантастичними й незавершеними. Або презентація з картинками, або суто анімація. Часто команді не вистачало якогось фізика, який би глянув на проєкт із точки зору законів природи, щоб виглядало реалістично. Деякі команди створювали речі на межі фантастики, і, думаю, через це ми мали перевагу. Наприклад, інша команда проєктувала з’єднання частин у космосі. Створили механізм, який дозволяє складати супутник до супутника, коробка до коробки, щоб не розвалювались. Та до кінця ідею не додумали.

- Романе, як вам це вдалося, де ви такого навчилися? Захоплювалися з дитинства, чи освіта у виші стала у нагоді?

- Це не є щось унікальне, і ми – не генії. Я ось вчився на юриста і два роки працював за фахом, а далі перевчився на програміста. Це було дуже складно, та зі мною вчилися багато інших гуманітаріїв – колишніх істориків, філософів… Перевчились, і зараз вони – класні програмісти, їм все подобається.

Я б радив людям читати фантастику, давати дітям до рук енциклопедії. Нехай знайомляться з біологією, генетикою, астрономією. Мене космос зацікавив ще в дитинстві, коли мама подарувала дитячу енциклопедію. Всі розділи у ній подобалися, але той, що про космос, особливо. І з того часу потроху щось читав.

Багато можливостей дарує інтернет, але там теж є канали хороші, а є всіляке сміття, яке, як і в космосі, не варто накопичувати.

Автор: Тетяна Негода, Київ

Фото Геннадія Мінченка

Джерело: «Укрінформ»
(https://www.ukrinform.ua/rubric-yakisne-zhyttia/3184996-roman-malkevic-ucasnik-komandi-peremozciv-konkursu-nasa.html)

Звідки може прийти наступна пандемія?

Американський Perseverance розпочав поворотну місію у дослідженні Марса

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com