rss
02/26/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Дмитро Сенік, заступник міністра закордонних справ: «Українським літієм можна зацікавити не тільки Ілона Маска»

Міністерство закордонних справ ми звикли сприймати як джерело політичних новин. Проте останнім часом українські дипломати дедалі частіше говорять про економіку.

У зовнішньополітичному відомстві кажуть, що економічна дипломатія завжди була одним із пріоритетів роботи дипломатів за кордоном, але в Україні про цей бік їхньої діяльності було відомо менше.

Про те, які економічні виклики наразі стоять перед МЗС, як українські дипломати будують взаємодію з бізнесом, якою продукцією Україна може зацікавити глобалізований світ і як наша країна збирається конкурувати з Росією на ринках Африки, в інтерв’ю Укрінформу розповів заступник міністра закордонних справ (CDTO) Дмитро Сенік, який курує питання економіки та цифрової трансформації.

- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба півроку тому, представляючи вас на новій посаді, зазначив, що в оцифровуванні внутрішніх процесів МЗС наразі пасе задніх, і поставив вам завдання перетворити міністерство на лідера. Що вдалося зробити за цей час?

- Минулого року ми дійсно прискорилися у впровадженні нових технологій. Їх можна розділити на декілька напрямів.

Перший – це внутрішня цифровізація МЗС. Ми завершили впровадження системи електронного документообігу – з контролем, моніторингом виконання, оперативним обміном інформацією – всередині системи органів дипломатичної служби.

Це було нелегко, адже ми мали впровадити програмний продукт не тільки в міністерстві, а й дистанційно у 128 закордонних дипломатичних установах у всьому світі.

Ще один елемент внутрішньої трансформації – цифровізація кадрових даних, і МЗС тут не тільки не пасе задніх, а є одним із передових.

- Як ці ваші внутрішні процеси впливають на ефективність зовнішньополітичної діяльності?

- Цифровізація дозволяє оптимізувати процеси в організації, вивільнити ресурси для зосередження на пріоритетних напрямках роботи. І чим краще здійснюється менеджмент міністерства, тим швидше й ефективніше ми реагуємо на зовнішні виклики. Адже у світі щогодини чи навіть щохвилини щось відбувається, і від оперативності отримання цієї інформації та комунікації також багато що залежить при ухваленні рішень.

Другий напрям цифрової трансформації МЗС – цифровізація послуг міністерства, насамперед йдеться про консульські послуги.

Всім відомо про електронні візи – цей інструмент допомагає іноземним громадянам за спрощеною процедурою отримати візи для в’їзду в Україну. Але ми хочемо розширити спектр цифрових послуг і для наших співвітчизників.

Наразі ми разом з партнерами розробляємо спеціальний чат-бот із подальшим впровадженням елементів штучного інтелекту, який надаватиме консультації з консульських питань нашим громадянам.

Тобто, якщо в громадянина України виникнуть питання з цієї проблематики, він зможе через будь-який популярний месенджер звернутися до чат-бота й отримати відповідь. Якщо вона його не влаштує, сам чат-бот переключить заявника на українського консула в тій країні, де він перебуває.

Це – такий невеличкий анонс, робота триває.

Окрім цього, ми запровадили електронну чергу в усіх дипломатичних установах України. Вона зараз проходить тестування – ми збираємо відгуки від наших посольств і громадян, щоб врахувати їхні побажання і вдосконалити цю чергу.

- Якими є цифрові пріоритети на 2021 рік?

- Завдання міністра Кулеби – протягом року завершити цифровізацію всіх консульських послуг.

У нас є власний цифровий інструмент – система ДРУГ (добровільна реєстрація українських громадян), яка пройшла краш-тест під час весняного локдауну, коли наші громадяни в багатьох країнах не знали, до кого звертатися за хоч якоюсь консультацією чи допомогою, як повернутися до України. ДРУГ їм дуже допоміг.

Ми плануємо інтегрувати систему ДРУГ у програмний продукт «Дія», який розробляється Мінцифри. Це буде такий ДРУГ у «Дії» для наших громадян за кордоном на додаток до того, що ми робимо у плані цифровізації послуг.

- МЗС запроваджує КРІ (ключові критерії ефективності) для посольств з метою оцінки їхньої діяльності на економічному напрямі. Коли запрацює ця модель?

- Ця система вже запроваджена. Перший зріз ми будемо дивитися влітку – в червні-липні, тобто через шість місяців.

Шляхом впровадження КРІ ми хочемо дати чіткі критерії оцінки роботи закордонних дипломатичних установ у просуванні економічних інтересів України. Вони базуватимуться на конкретних заходах посольств чи генконсульств з метою сприяння українському експорту, відкриття нових ринків, залучення іноземних інвестицій, популяризації туристичного потенціалу України.

- Як дипломати сприйняли цю нову модель? Адже всі вони працюють у різних умовах.

- Інтерес до цієї моделі є. Наразі ми консультуємо наших колег, які працюють за кордоном, як виконувати КРІ.

Очевидно, що неможливо застосувати одну систему для всіх країн. Але наші КРІ дозволяють кожному посольству робити акцент на тому, що краще працює в країні акредитації.

- Хто оцінюватиме ці показники?

- Наразі оцінкою займається Департамент економічної дипломатії МЗС. Але ми хочемо запровадити повну автоматизацію цього процесу і вже думаємо над відповідним програмним продуктом.

Ми хочемо зробити цю систему зрозумілою, зручною і дійсно ефективною.

Тож через шість місяців ми хочемо не тільки оцінити роботу наших закордонних дипломатичних установ за новими критеріями, а також хочемо почути від них, що може бути вдосконалено.

- Чи не здався вам доволі жорстким підхід президента, який заявив на нараді з дипломатами, що дає новим послам півроку, аби показати ефективність на економічному напрямку, інакше звільнятиме?

- Пріоритетність економічної дипломатії ілюструє той факт, що більшість часу на конференції керівництво держави й українські посли приділили саме питанням збільшення обсягів торгівлі та залучення іноземних інвестицій.

Звісно, процес досягнення результату може тривати й довше, але за півроку принаймні можна зробити перші кроки, аби показати, що посольство працює на економічному напрямку. Призначення і звільнення послів – прерогатива президента.

- Одним з КРІ є залучення іноземних інвестицій в Україну. Наскільки це залежить від ентузіазму дипломатів?

- Уточню, що цим критерієм є не лише факт залучення іноземних інвестицій, але й практичні заходи, вжиті дипломатами з метою їхнього залучення.

Ви абсолютно маєте рацію – не все може залежати від роботи дипломатів. Залучення інвестицій – це результат командної роботи багатьох держорганів та держагенцій, а також інвестиційного клімату в державі.

Але посольство має переконати потенційного інвестора, що Україна – це місце для інвестицій.

З цією метою було оновлено Раду експортерів та інвесторів при МЗС, яка за допомогою наших стейкхолдерів – Офісу просування інвестицій, Національної інвестиційної ради при Президенті, Фонду держмайна, Мінекономіки, інших органів координуватиме зусилля для залучення інвестицій.

- Іноземні дипломати в інтерв’ю українським ЗМІ неодноразово заявляли, що їхнім інвесторам потрібні не якісь нові органи чи ради, а прозорі й зрозумілі правила гри. Чи українська влада, за вашим відчуттям, чує ці меседжі?

- Я думаю, що утворення цих рад уже дало певні результати. Зокрема, ухвалення закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» створює правовий фон і певні гарантії для іноземних інвесторів.

Це дозволить нашим дипломам аргументовано говорити, що в Україні створені спеціальні умови для іноземних інвестицій.

А стосовно створення прозорих правил й однакових умов для всіх інвесторів – ми на цьому шляху. Гадаю, не варто пояснювати, що неможливо все змінити за одну ніч.

Але і закон про державну підтримку інвестпроєктів, і законопроєкт «Дія City», який має створити особливий правовий режим для розвитку IT-індустрії, дають серйозні аргументи, щоб звернути увагу іноземних інвесторів на Україну.

- Українська влада вже кілька років поспіль презентує на міжнародних конференціях із реформ інвестиційний потенціал України. Але це не дуже спрацьовує, бо перекази наших трудових мігрантів в рази перевищують суми закордонних інвестицій. На вашу думку, чи потрібні такі заходи з огляду на їхню низьку ефективність?

- Я думаю, що потрібні будь-які заходи, які привертають увагу до інвестиційного потенціалу України. І чим більше їх буде із залученням справжніх потенційних інвесторів, тим більше інформації вони матимуть про інвестиційні можливості в Україні.

Наприклад, торік морський порт «Ольвія» в Херсонській області, зокрема, за допомогою наших дипломатів, залучив дуже значні інвестиції з Катару на 35 років. Сподіваюсь, цей проєкт буде реалізований.

Я не знаю, чи це було в рамках конференцій із реформ, чи окремо, але це все – результат зусиль різних органів державної влади.

- За даними Держстату, до трійки найбільш експортованих з України товарів належать зернові, чорні метали й соняшникова олія. Чому, на вашу думку, ми більше нічим не цікаві світові?

- По-перше, ми цікаві світові настільки, наскільки пропонуємо йому свої товари та послуги.

Треба також зважати, що ситуація у світі неоднорідна, і багато країн намагаються захистити свої ринки, особливо товарів із доданою вартістю.

Дійсно, частка сировини в нашому експорті – значна, але цього не треба цуратися.

До речі, світові ціни на деякі сировинні товарні позиції зараз підстрибнули, що нам також дає можливості збільшити прибутки від експорту.

Я думаю, що зміна структури нашого експорту має відбуватися еволюційним шляхом. Держава не може змусити бізнес припинити експортувати сировину й перейти на певні категорії товарів. Це – ринок.

Водночас завдання нашої команди я бачу саме у тому, щоб допомогти іноземним споживачам дізнатися більше про якість саме українських товарів із доданою вартістю, а нашим експортерам – розповісти про вимоги до маркування, сертифікації, особливості виходу на ринки. А це – дуже непросто!

З цією метою МЗС торік запровадило новий формат спілкування між дипломатами та експортерами, які цікавляться певним ринком, – онлайн-брифінг посла для українських експортерів.

- Чи були до вас звернення від бізнесу з проханням допомогти вийти на ринки Росії?

- Не було жодного на моїй пам’яті, й я думаю, що такі запити вкрай малоймовірні.

Російський ринок і до агресії РФ проти України був непередбачуваним для українських компаній. Росія часто використовує торгівлю як інструмент політичного тиску. Диверсифікація наших зовнішніх ринків – питання національної безпеки.

- Якою ви бачите стратегію України щодо співпраці з країнами Азійсь­ко-Тихоокеанського регіону після укладення ними торік угоди про Всебічне регіональне економічне партнерство?

- Ми будемо обговорювати це питання з колегами з Міністерства економіки. Вони вже проаналізували цю угоду і готують відповідні рекомендації.

Насправді треба розуміти, що Всеосяжне регіональне економічне партнерство не є аналогом Європейського Союзу. Угодою не створюється єдиний ринок, у ній радше йдеться про стандартизацію та лібералізацію торгівлі.

Наразі у нас достатньо партнерів з-поміж учасників цієї угоди, щоб розвивати двосторонні торговельні відносини і скористатися ВРЕП для розширення економічної присутності України в регіоні через ці країни.

- Мінекономіки наприкінці минулого року повідомило, що Україна готує угоди про зону вільної торгівлі з п’ятьма країнами – Єгиптом, Йорданією, В’єтнамом, Індонезією та Китаєм. Чи дипломати вже отримали відповідні завдання і почали роботу в цьому напрямку?

- Так. Наприклад, що стосується Китаю, цей процес уже запущено. Під час четвертого засідання Комісії зі співробітництва між урядами України і Китаю в грудні минулого року ми домовилися про перші кроки в напрямку започаткування преференційного режиму торгівлі між двома країнами.

Так само ми працюємо з В’єтнамом, Індонезією і шукаємо можливості співпраці з Австралією.

- Одним із пріоритетів МЗС на цей рік є африканський напрям. Наскільки сильною, за вашим прогнозом, буде конкуренція за ринки Африки з Росією, яка звернула на них увагу раніше за Україну?

- Ми справді бачимо можливості для посилення економічної присутності України в Африці.

Плануємо низку заходів і ділових місій в африканські країни для популяризації нашого експорту, як тільки дозволять постпандемійні умови.

Наразі ми обговорюємо з вітчизняним бізнесом попереднє опрацювання можливостей і аналіз країн для визначення стратегії виходу української продукції на ринки Африканського континенту.

У нас вже є сталі системні ділові зв’язки з країнами Північної Африки, а в даному випадку ми робимо особливий наголос на так званий регіон Підсахарської Африки, де ми плануємо активізувати зусилля в напрямку експорту української продукції.

Зважаючи на те, що Африканський континент дуже динамічно розвивається, я вважаю, що Україна може відіграти важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки цих країн, взяти участь в інфраструктурних та промислових проєктах. Я думаю, що наші освітні програми теж можуть бути цікавими для африканських партнерів.

Щодо конкуренції з Росією за ринки Африки, то вона можлива в різних сферах – від продовольства до машинобудування і суднобудування, від сільського господарства до технологій.

Але, на відміну від Росії, яка намагається відновити свій радянсько-імперський вплив на цей регіон, наше завдання – відбудувати партнерські взаємовигідні відносини з країнами Африки, зарекомендувати себе в цих країнах як надійного партнера.

- Наскільки глибоко Росія вже проникла в Африку зі своєю продукцією?

- Обсяг торгівлі Росії з країнами Африки становить близько 20 млрд доларів.

У нас за 2020 рік ще немає точної статистики, але це – приблизно 5 млрд доларів.

Проте, якщо порівняти товарообіг Росії з дійсно великими глобальними гравцями в Африці – США, КНР, Францією, Індією та іншими, її цифри будуть помітно нижчими.

- Чи достатньою є дипломатична присутність України в африканських країнах?

- Ми не в усіх країнах маємо послів, але плануємо в цьому році посилити дипломатичну присутність в Африці. Сподіваємось на відкриття нових дипломатичних установ і посилення кадрового ресурсу, зокрема, з акцентом на економіку.

Максимальна автоматизація процесів у посольствах в Африці також є важливою складовою нашої експансії на континент. Плануємо перенести більшість послуг, насамперед консульських, у цифрову сферу. По-перше, це популяризуватиме Україну як передову ІТ-країну. По-друге, це дозволить мінімізувати будь-яку можливу корупційну складову.

- Які ви бачите можливості для розширення економічної співпраці з США? Наскільки серйозно можна сприймати ідею зацікавити Ілона Маска українським літієм?

- Абсолютно серйозно! В Україні справді є поклади літію, і я вважаю, що ним можна зацікавити не тільки Ілона Маска – адже не тільки він виробляє електромобілі з використанням літію для акумуляторів. Я думаю, що цим треба займатися.

А що стосується загалом США, у нас є абсолютно фантастичний нереалізований потенціал у двосторонніх економічних відносинах, який ми маємо використати.

Наприклад, у США діє генералізована система преференцій, яка передбачає безмитний доступ на їхні ринки близько 3,5 тис. товарних позицій. У 2019 році Україна в рамках цього механізму експортувала товарів на 55 млн доларів, тоді як інші країни, до прикладу, Індія – на близько 3 млрд, Таїланд – приблизно на 5 млрд.

А завдяки тому, що Україна і США як члени СОТ є учасниками угоди про державні закупівлі, наші компанії в її рамках можуть брати участь у тендерах у США.

Основною статтею нашого товарного експорту до Сполучених Штатів наразі є металургія – вона становить близько двох третин від усього обсягу, далі йде агросектор – близько 12 відсотків. Якщо казати про послуги, то Україна їх продає до США навіть більше, ніж товарів. І обсяги експорту послуг зростають.

Ми сподіваємось, що одночасно з виходом України на нові ринки буде поступово змінюватися і структура нашого експорту в США, зокрема, буде розширюватися асортимент товарів з доданою вартістю.

- Нещодавно підписана Україною й Великою Британією угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство зберігає такий самий рівень лібералізації торгівлі, послуг і державних закупівель, який бізнес має згідно з чинною Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Що вона реально змінить для вітчизняного бізнесу?

- Угода є справді стратегічною і дуже важливою у політичному сенсі.

А якщо говорити про економічний трек, для нас – це значна перемога, адже, по-перше, угодою передбачено скасування майже 98 відсотків мита на український експорт. До того ж, Україна не тільки зберегла квоти на експорт до ЄС на попередньому рівні, а ще й отримала нові на експорт у Велику Британію. Тобто загалом вони збільшилися.

По-друге, оскільки зараз офіційний Лондон намагається диверсифікувати постачання продукції, це відкриває надзвичайні можливості для українських виробників, оскільки ми можемо постачати продукцію європейської якості за нижчими, ніж європейські, цінами.

Ще хочу відзначити, що, окрім експорту продукції, зростає частка експорту послуг до Великої Британії.

Наш IT-сектор може закріпитися на британському ринку, особливо у FinTec-секторі.

- Від скептиків лунали заяви, що від цієї угоди виграють передусім виробники шотландського віскі, яке отримає вільний доступ на ринок України. На вашу думку, ми в цьому конкретному випадку виграємо чи програємо?

- Я – не великий поціновувач віскі – більше надаю перевагу вину (посміхається). Але не думаю, що все буде аж так погано!

На мою думку, ця угода вигідна як Україні, так і Великій Британії. А, зважаючи на купівельну спроможність британців, диверсифікацію ланцюгів постачання, створення нових торговельних відносин між Британією та іншими країнами світу, переконаний, у нас є значний потенціал вийти й закріпитися на цьому ринку.

А що стосується конкретно віскі, ми й самі можемо виробляти непогане віскі. Наприклад, тайванське чи японське віскі – відносно нові, але вже відомі на ринку. Чому б і українським виробникам не спробувати?

- Ви розповідали, що під час відрядження до Сінгапуру організували кілька стажувань для представників антикорупційних органів для вивчення досвіду боротьби з корупцією. Чому, на ваш погляд, він у нас не приживається?

- Посольство організовувало п’ять чи шість таких програм стажування для працівників НАБУ, НАЗК, Вищого антикорупційного суду, інших правоохоронних органів. Для нас було важливо, щоб вони почули від сінгапурців практичні поради щодо боротьби та протидії корупції, а також побачили, яких надзвичайних успіхів досягла ця невелика країна завдяки подоланню корупції.

Я все ж таки вважаю, що ці програми були дуже корисними для їхніх учасників.

- Однак ситуація зі скасуванням Конституційним судом електронного декларування свідчить, що в Україні іноді по-своєму інтерпретують чужий досвід.

- Мабуть, це тому, що я просто не встиг організувати стажування для цього конкретного органу (посміхається).

- Під час роботи в Сінгапурі ви також одним із перших серед українських послів почали використовувати кулінарну дипломатію для просування України в азійському регіоні. Чи плануєте продовжувати цю практику на нинішній посаді?

- Заради справедливості треба сказати, що напрям культурної дипломатії в посольстві забезпечувала моя дружина, а кулінарна дипломатія – від ідеї до реалізації – це саме її заслуга. Ми використовували ці заходи для знайомства сінгапурців з Україною, популяризації її туристичного й експортного потенціалу.

Наразі кулінарна дипломатія – частина стратегії розвитку публічної дипломатії МЗС, тож будемо впроваджувати її всією командою.

- Під час нашої розмови багато разів лунало слово «потенціал». Підсумовуючи, все ж таки, на вашу думку, – коли і якою мірою він буде реалізований?

- Попри те, що я – IT savvy, тобто завжди був близьким до цифрових технологій, я – ще й дипломат. А дипломати консервативні на загадування конкретних цифр.

Але я готовий зустрітися із вами через якийсь час і розповісти, чого ми досягли.

А щодо потенціалу, я вірю, що він в Україні є, а ті заходи, які ми визначили як пріоритетні, допоможуть його реалізувати.

Автор: Надія Юрченко, Київ

Фото Юлії Овсяннікової

Джерело: «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3177397-dmitro-senik-zastupnik-ministra-zakordonnih-sprav.html)

Як нав’язати свою гру?

Байден і Путін: супротивники чи партнери?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com