rss
03/07/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Людство на роздоріжжі – між самотністю та диктатом соцмереж

Українці довідалися про цензуру в соцмережах одними з перших у світі – 7 років тому. Сьогодні це явище виросло до розмірів глобальної проблеми, небезпечної для всього світу.

Ситуація була небезпечною і до того – соцмережі фактично реєстрували кожен крок (в прямому сенсі тих слів!) і кожне слово користувача, навіть якщо бідака видалив фото з Інстаграму чи переписку з Тіндера.

Але раніше людина, котра не бажає перетворювати своє життя на формат реаліті-шоу, могла просто стерти профіль із соцмереж, купити стареньку «нокію» на кнопках і втекти від віртуального спілкування у реальне, обмінюватися інформацією старими перевіреними методами, запиваючи розмову кавою, чаєм, а то й чимось міцнішим…

Зараз ситуація кардинально змінилася.

Вже майже рік минув з того часу, відколи віртуальне спілкування майже повністю витіснило реальні зустрічі з людьми. Зачинені у своїх будинках земляни по цілій планеті кинулися у соцмережі у пошуках спілкування. Це принесло власникам соцмереж прибутки та владу – і апетит до першого та другого…

Відсутність безпосереднього міжособистісного спілкування вже зараз демонструє, що людина – то насамперед істота соціальна, і без зустрічі із собі подібними їй живеться дуже тяжко – навіть якщо вона вважає себе соціопатом. Депресія, самогубства та психічні розлади стали поширеними явищами – як через обмеження у спілкуванні, так і через те, що коронавірус, серед іншого, уражає ще й нервову систему. Додайте сюди нездорове харчування, а чи й просто погіршення харчування через спричинену тим же ж вірусом економічну кризу – і вже матимете вкрай трагічну картину. Те, що більшість землян під час карантину сиділи в одному приміщенні з родиною, рятувало далеко не всіх – багато хто нарешті роздивився, що його в цю родину точно підкинули цигани, і він не має з цими людьми нічого спільного. :)

А тепер спробуйте забрати в цього бідолашного замученого землянина ще й соцмережі…

Що ми отримаємо?

Ув’язнення в одиночній камері, котре, як відомо, є одним із найжорстокіших різновидів покарання. І у більшості випадків забезпечує депресію навіть тим, у кого її не було.

А тим часом технічні гіганти почали ставати дедалі нахабнішими.

Втім, деякі гіганти таки чемно попереджують користувачів, що ті мають вибір: або приватність, або користування їхніми девайсами. Бо, для прикладу, розумний телевізор Samsung слухає і записує всі розмови господарів – і передаватиме ці записи «третім особам». Варіантів «не записувати» чи «не передавати» нема – є тільки варіант «не купувати такий телевізор». Наразі ще є. Але коли такі телевізори стануть модними – куди ви подінетеся?

Є ще варіант класика українською політики: «Слухайте, най вам позаклає!»

Але, як виявилося ще кілька місяців тому, цей варіант теж вкрай кепський – принаймні, якщо ви розраховуєте в соцмережах на свободу слова.

Українці вже звикли до того, що проблеми зі свободою слова є в Україні, є у східних сусідів – але на те, що ці проблеми є у західного світу, ми не розраховували. Недарма ж найвищі цінності називали західними та європейськими…

І коли у Фейсбуку когось несправедливо банили – всі звинувачували російських тролів, писали адміністрації ФБ, боролися за справедливість…

Президентська кампанія у США чітко продемонструвала, що справедливість адміністрація соцмереж захищає тільки тоді, коли та справедливість не зачіпає інтереси адміністрації.

Ви можете бути скромною косметологинею, працювати з відомими людьми, шукати клієнтів через Інстаграм – але тільки до того часу, поки не оприлюднили свої політичні симпатії до республіканської партії. Після того вам доведеться шукати інший майданчик для бізнесу – бо Інстраграм вас забанить. Ті ж самі проблеми почнуться і на Ютубі… Найвпертіші можуть дочекатися, поки їх забанить Гугль. І такі процеси почалися за кілька місяців до самих виборів. Вершиною цієї тенденції став бан президента США Дональда Трампа у Фейсбуці і Твіттері.

Title 

Простий смертний юзер,споглядаючи то все, мав би задуматися: якщо вже з президентом так вчинили – то що вчинять зі мною?

Адже пости президента – то, все ж таки, офіційна інформація, то частина історії, навіть якщо вони мають, скажімо так, дещо провокативний характер. Зрештою, він не закликав у тих постах до злочинів чи вбивств.

Так, було таке, що королям і взагалі голови відрубували за їхні слова – але ж, суто теоретично, людство мало би трохи прогресувати з того часу…

Втім, ці дії дивовижно вписуються в тенденцію руйнування історичних пам’ятників, намагання викреслити з історії людей. Тих, котрі не вписуються у сучасну логіку та сучасне законодавство – або в сучасні політичні симпатії.

Але ці дії ніяк не можна поєднати з вірою у те, що людство має розум і з часом цей девайс вдосконалюється. Зруйнувати вщент старий світ, стерти історію і переписати її наново – всі ці речі багатьом українцям близькі та знайомі, але назвати їх прогресом вкрай тяжко. І зі західними цінностями вони не дуже поєднуються.

Бо виходить взагалі дуже дивна річ: ви закидаєте у соцмережу свій оригінальний контент, потім висловлюєте політичні вподобання, котрі не подобаються власникам соцмережі, і ваш контент від вас закривають – але у соцмережі цей контент залишається, і, зокрема, із можливістю передавати його, разом з вашими даними, третім особам. А ви в часи карантину цілком можете опинитися в ситуації одиночного ув’язнення – тільки за те, що ваші політичні погляди не збігаються з поглядами власників соцмережі. І це при тому, що ніц кримінального у ваших поглядах нема! «От просто не подобаєшся ти мені», - так про це писали старі радянські анекдоти.

«Великий Брат» Оруела тихо плаче від заздрощів у куточку…

Польща он на державному рівні зібралася боротися з цією халепою.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький нещодавно заявив, що явище цензури у формі комерційного механізму боротьби з тими, хто думає інакше, є неприпустимим, Польща завжди стоятиме на сторожі свободи слова, а власники соцмереж не можуть залишатися поза правом. І польська влада зробить усе необхідне для визначення рамок функціонування Фейсбука, Твіттера, Інстаграма та інших соцмереж. Щоправда, відразу ж Моравецький уточнив, що норми діяльності корпорацій, котрі контролюють соцмережі, має було визначено на рівні ЄС.

Але що зробить ЄС Фейсбуку, якщо той відмовиться? Солі на хвіст насипле? І в якій формі мав би бути контроль? Заборонять банити європейських президентів?

Ну і важливий момент: про це все Моравецький написав на своїй офіційній сторінці у ФБ. Чи довго висітиме той допис?

Боротися із соцмережами намагалися різні держави, але раніше соцмережі були на боці правди і свободи слова. Принаймні, так все виглядало. А тут оце такий сюрприз…

Ну і звісно, святе місце пустим не буває – тим, хто зневірився у американських соцмережах, радо підставляє своє дружнє плече (і сервери для розміщення інформації) Росія, а там і Китай зі своїм Тік-Током…

Чим це загрожує світові загалом і Україні зокрема – ми вже знаємо. Нічого хорошого в тому тунелі не видно.

Років 6-7 тому в Україні почали було створювати українську соцмережу – однак на той час конкурувати зі Фейсбуком було нереально, і справа доволі швидко зійшла на пси.

Але часи змінилися. Той, хто наважиться створити соцмережу – і розмістити сервери в Україні, просто приречений на світовий успіх. Звісно, якщо не погодиться на пропозицію Фейсбука чи Твіттера продати свій стартап за суму із багатьма нулями.

Власне, загребущість авторів стартапів і призвела до того, що людство опинилося в часи карантину на «пайку» із кількох соцмереж, пов’язаних між собою – і з однаковими політичними вподобаннями.

Саме час доносити до західної цивілізації споконвічні українські цінності, які гарантовано вбережуть від тоталітаризму з боку будь-кого.

Є підозра, що українських компаній, котрі от-от візьмуться за розробку соцмереж, буде дві. А самих українських соцмереж буде три. Потім одна з них продасться комуністам, але непомітно. Але боротимуться вони між собою затято, до останнього нерва, – що і буде запорукою справжньої демократії…

Ну а у випадку, якщо вони врешті таки продадуться Цукербергу, людству доведеться сподіватися тільки на Ілона Маска. Ті земляни, котрі виживуть в умовах ув’язнення в одиночній камері, будуть ідеальними кандидатами на подорож хоч до Марса, хоч до будь-якої іншої планети…

Африканські мрії Кремля

Неочікувано-очікуване. Сенсація, на яку чекали 7 років

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com