Від редакції:

Кутя за традицією готується тричі: на Святий Вечір — Багата кутя, перед Старим Новим роком — Щедра кутя, й у переддень Водохрещі — Голодна кутя. Кожна господиня має свій рецепт цієї страви — але завжди можна додати до традиції нових відтінків…

Як і обіцяла, пишу про кутю. Історичної довідки цього разу не писатиму, бо хто схоче – почитає собі в Вікіпедії. Обійдемося цього разу переписами й коментарями до них, щоб кожен міг подивитися по-новому на цю традиційну різдвяну страву.

За базовий перепис візьмемо той, що є у Дарії Цвєк:

Кутя з маком

Півлітрова банка пшениці, 200 г маку, 1 ложка меду, 100 г посічених волоських горіхів, 100 г родзинок, півлітра кип’яченої води.

Очищену від луски пшеницю промити в кількох водах, залити гарячою водою нарівні з зерном і варити в посуді, найкраще глиняному. Якщо вода википить, долити гарячої. Варити на повільному вогні, поки зерно не розвариться, не солити. Найкраще поставити в нагріту братруру, щоб там пшениця напарилася (як кажуть, «впріла»).

Мак промити у кількох водах і запарити окропом на 2-3 год., тоді воду злити, протерти в макітрі, допоки не пустить біле «молочко», додати за смаком цукор, мед, підсушені та посічені горіхи, помиті родзинки й влити півлітра кип’яченої води. Все це з’єднати з вареною пшеницею, викласти в глибоку глиняну миску або макітру і подати з дерев’яною ложкою.

Тепер трошка розкажу, як робимо ми вдома.

Якогось сталого перепису в нас немає, але основа незмінна: гарно зварена пшениця, запарений у кількох водах і добре втертий мак, смачний мед, волоські горішки, родзинки.

А далі quasi una fantasia – робимо під настрій.

Наприклад, горішки можна трошка прогріти на пательні і ледь-ледь підсолити. Тоді, коли вистигнуть, посікти не дуже дрібно і додати до куті.

Можна присипати готову кутю миґдальними пластівцями (теж трошка підсмажити).

Родзинки треба добре промити і запарити окропом на 15 хв.

Це має і гастрономічний, і гігієнічний сенс. Гігієнічний – бо родзинки зазвичай є досить брудними, і просто промити їх може бути мало. А гастрономічний – бо запарені родзинки смачніші. До речі, добре промиті родзинки можна запарювати киплячим узваром, вони тоді наберуть цікавого смаку.

Я часом додаю ложку цукатів із сиропом, якщо маю на господарці. Також дуже смачно додати трохи стертої цитринової цедри.

Також можна дати в кутю 2-3 ложки вишень із конфітури або запарити і порізати тоненько кілька сушених абрикосів – це буде цікаво й смачно.

Я люблю кутю не дуже густу, але і не рідку, тому розбавляю її або кип’яченою водою з медом (на смак, щоб не засолодка, але і не прісна), або узваром з медом.

Мед беріть на свій смак, можна змішати кілька сортів – буде цікавіший смак. Але багато меду відразу не давайте – нехай пшениця набере «базової солодкості», а потім досолодите, якщо треба буде.

От, властиво, і всі таємниці-які-не-є-таємницями.

І насамкінець – ще важливий гігієнічний момент. Кутя, як будь-яка багатоскладникова і не кип’ячена страва, досить швидко скисає, тому дуже важливо додавати максимально чисті складники – запарені родзинки, прогріті горіхи, запарений у кількох водах мак, використовувати тільки кип’ячену воду, тощо. Ну і зберігати готову кутю в холодильнику і не лізти в макітру з кутею з «облизаною ложкою»)) Ну, ви ж розумієте про що я…

Бажаю нам усім Веселих Свят і солодкої куті!

Джерело: PANI Stefa (https://panistefa.com/kutya-na-svyatvechir/)