Ми підтримуємо поліцейських, але чи підтримають вони нас? Як і більшість консерваторів, я підтримую поліцію та її життєво важливу роль у цивілізованому суспільстві. Але, як і багатьом консерваторам, дуже неприємно дивитися на те, як у період заворушень поліція відступає перед лівими за наказом мерів-демократів.

Багато хто з нас розмірковує над питанням, як поліція може підкорятися таким наказам і дозволити злочинцям повну свободу дій на вулицях наших міст. Жертвами цих злочинців, нагадаю, стали понад 2000 поліцейських.

Хіба співробітники поліції не приносять присягу захищати людей і Конституцію? Звичайно ж! І, фактично, це – їхній головний обов’язок.

Можливо, у цьому році ми стали свідками правила, а не винятку. Правило каже, що більшість людей, зокрема, й поліція, злякалися тиранів.

Я повинен припустити, що багато поліцейських боролися з ситуацією, в якій вони перебували цьогоріч, як зазначалося в статті, написаній Девідом Хадсоном у Law Enforcement Today:

«Настане час, коли співробітник правоохоронних органів повинен буде пригадати, що він або вона злякалися, даючи присягу. Пам’ятайте, що порядок – це основа всього, і під цим я маю на увазі насамперед Конституцію США, а потім – Конституцію штату. Все інше – вторинне.

Дилема присяги співробітника правоохоронних органів полягає у наступному: «Чи виконую я закон, який суперечить Конституції Сполучених Штатів?» У нинішніх умовах ми бачимо, що співробітникам правоохоронних органів, можливо, доведеться зіткнутися з цією дилемою. Я наполегливо закликаю вас прочитати про Конституцію, повноваження, делеговані Конгресу Конституцією, закони, прийняті Конгресом, і прецедентне право Верховного суду. Я прошу вас задуматися над тим, як ви вирішуватимете цю дилему, беручи до уваги те, що ви клялися перед Богом і країною».

Але як би не боролися деякі представники правопорядку, кінцевим результатом було те, що вони корилися і відтак відрікалися від своєї основної присяги. Це – страшні речі, які не віщують нічого доброго у майбутньому.

І 21 грудня трохи цього майбутнього вже настало, коли протестувальники проти ізоляційних заходів спробували проникнути у будівлю Капітолію штату Орегон, де законодавчий орган проводив спеціальне засідання. Breitbart повідомляє:

«Хоча законодавчі засідання зазвичай відкриті для публіки, сьогоднішнє було закрито для всіх, крім депутатів, поліції, деяких співробітників і репортерів, повідомляє Oregon Statesman-Journal».

Депутати зібралися, щоб спробувати вжити заходів для боротьби з пандемією, зокрема, допомогти орендодавцям та орендарям.

Схоже, що деякі з учасників протесту прийшли зі зброєю (деякі – з вогнепальною і принаймні один – із вилами). Хоча Орегон – штат, де дозволено відкрите носіння зброї, у деяких містах діє заборона на її носіння в громадських місцях. І, як і в багатьох штатах, де заборонене відкрите носіння зброї, вогнепальна зброя також заборонена всередині громадських будівель у будь-якому місці штату.

Також з’ясувалося, що деякі з учасників протесту демонстрували агресивність щодо поліції (яка була озброєна та у повному екіпіруванні), розпорошували на неї сльозогінний газ і ведмежий аерозоль.

Зі свого боку, поліцейські, схоже, також були досить агресивними, використовували перцевий балончики й стріляли у людей із близької відстані гумовими кулями. Було затримано чотири людини.

Цей захід був складним. Але, з-поміж іншого, необхідно підкреслити, наскільки по-різному поліція може реагувати на різні угруповання.

«Антифа» та ВLМ отримали дозвіл вільно руйнувати міста на території усієї Америки, безкарно й хаотично використовувати вогнепальну зброю, біти, цеглу, феєрверки, коктейлі Молотова, кулаки та майже все, що можна використовувати для знищення власності й завдавати фізичної шкоди людям.

З іншого боку, групі мешканців штату Орегон заборонили входити у громадське місце на знак протесту проти обмежень, які руйнують життя людей.

Можна припустити, що поліція змогла знайти спосіб провести людей через двері й перевірити наявність зброї, відсіваючи тих, у кого вона була. А можливо – ні. Я – не поліцейський, але усвідомлюю достатньо, аби зрозуміти, що «гарячі» ситуації – складні й небезпечні. Але хіба їх не навчили справлятися з такими ситуаціями?

Було безумно бачити невідповідність між тим, як бунтівникам давали повну свободу дій протягом всього року, тоді як до людей в Орегоні застосовувалася вся сила закону.

І це викликає величезну стурбованість, оскільки я боюся, що поліція може поступово трансформуватися в руку Демократичної партії, яку використовуватимуть проти громадян таким чином, щоб націлюватися на консерваторів, але дозволяти марксистам вільно розгулювати, знищуючи все на своєму шляху. Боюся, що це – один із способів, яким ліві планують «переосмислити» поліцію. Правоохоронні органи можуть стати інструментом у розпорядженні тиранів для нанесення серйозної шкоди та подальшого підпорядкування громадян.

Захід в Орегоні також дає якесь відчуття, ніби порохова бочка ось-ось вибухне. Городяни – розлючені й почуваються безсилими. Таке відчуття, що вкрадені вибори стали останньою краплею. Якщо вибори – підтасовані, то що тоді залишиться? Коли ви втрачаєте голос у цивілізованому суспільстві, що залишається? Боюся, тільки насильство.

Ця ситуація також висуває на перший план явище, у якого, ймовірно, є назва, але я далекий від того, щоб знати її. Це звучить так: ліві створюють середовище, яке позбавляє нас влади й заглушає наш голос. При цьому вони звинувачують нас у тому, що ми – «екстремісти» та «терористи», хоча ми – мирні, законослухняні громадяни.

Але потім вони штовхають нас до стінки так, що у нас немає вибору. Саме у цей момент законослухняні та мирні громадяни, через відсутність іншого вибору, можуть висловити свій гнів насильницькими методами. І зробивши це, вони стали тим, у чому їх весь час помилково звинувачували. І тепер ці насильницькі дії підтверджують у свідомості бездумних, що, бачте, вони – екстремісти та терористи!

Це – пастка, це – частина заплутаної, темної, злої тактики, що огортає нас, з якої ми повинні вирватися.

Будь ласка, дай нам, Боже, сил і вкажи нам шлях.

Автор: Carol Brown,
American Thinker