До початку року, який має змінити світ, лишилося зовсім небагато. Ось-ось вся Америка – і навіть частина України! – зануряться у святкування Різдва за західним обрядом, а там вже і до новорічної ночі недалеко. Втім, і поза святкуваннями є події, які, щонайменше, мають позитивне забарвлення. І цілком можливо, що вони теж змінять Україну…

Те, що рік наближається незвичайний, може з впевненістю сказати будь-хто, хто хоч час від часу бачить вільне від вогнів великих міст зоряне небо. Там геть нещодавно було з’єднання Юпітера і Сатурна, яке одні асоціюють із Різдвяною Зіркою, інші вбачають в ньому передвісника тієї славнозвісної епохи Водолія, котру нам пророкують вже кілька десятків років.

Ці планети з’єднуються між собою (з нашої суто земної точки зору) кожних 20 років. Зокрема, 20 років тому на такому з’єднанні прийшов до влади Володимир Путін – є ймовірність, що на тому ж з’єднанні він і почне зворотний рух…

Однак саме таке яскраве з’єднання востаннє із Землі можна було спостерігати ще у березні 1226 року. Саме тоді Чингісхан, котрий на той момент вже встиг створити другу за розмірами імперію у світовій історії (після Британської імперії), вирушив у свій останній похід, у якому й помер – чи то від отруєння, чи то від хвороби. Хоча його попереджали: сиди вдома, дотримуйся режиму самоізоляції…

Щоправда, потім його потомки таки перехопили естафету і добряче накапостили, зокрема, і предкам українців – Київ здобули у 1240 році, потім пішли війною на Європу, а ще майже через 100 років, у 1346 році, вперше в світовій історії застосували хімічну зброю для того, щоб завоювати Кафу (сучасну Феодосію). Болячка прийшла з пустелі Гобі, свого природного ареалу, звичного, так би мовити, місця проживання, по шовковому шляху, через Золоту Орду. От і під стіни Кафи вона прийшла з військом хана Джанибека. Те військо кидало в місто трупи хворих, місто не завоювали, але чуму в Європу запустили. І було це, до речі, через рік після з’єднання Юпітера із Сатурном.

Одно слово, чомусь події на ту «двопланетну» зірку в історії випадали тривожні…

Та й зараз ситуацію на планеті тяжко назвати доброю. Капосний грип вже встиг зіпсувати різдвяні свята британцям, та й Європі, схоже, від мутованої хвилі теж дістанеться.

Натомість Китай, котрий запустив цю халепу у світ, оклигав не тільки від проблем зі здоров’ям, а й від проблем з економікою. І потихеньку іде на другу хвилю економічної експансії.

15 листопада 15 країн Тихоокеанського регіону підписали угоду про вільну торгівлю, яка називається Регіональне всеохопне економічне партнерство (The Regional Comprehensive Economic Partnership, RCEP). Угода дуже масштабна, і охоплює, окрім торгівлі товарами та послугами, інвестиції, електронну комерцію, телекомунікації й авторське право. Але не згадує про проблеми довкілля і трудові відносини. І, як то не дивно, угода дуже вигідна для Китаю.

Готували її китайські комуністи цілих 8 років – тобто вона в жодному разі не є реакцією на спроби Дональда Трампа обмежити китайську експансію, швидше навпаки – дії Трампа є спізнілою, і, на жаль, явно недостатньою реакцією США на спроби Китаю підкорити світ…

На щастя, з часів Чингісхана методи підкорення світу змінилися і стали більш цивілізованими, однак, як бачимо, все ще не є безпечними для людства. Ми вже неодноразово писали, що тоталітарний підхід китайської комуністичної партії до людей та природи є джерелом потенційних загроз для цілого людства, зокрема – і майбутніх епідемій.

Те, що в новій угоді проігноровано питання довкілля та трудового права, вказує, що змінювати свою стратегію комуністи не збираються – а відтак загроза тільки наростатиме.

Підписали RCEP 10 членів ASEAN (В’єтнам, Таїланд, Філіппіни, Лаос, Камбоджа, М’янма, Малайзія, Сінгапур, Індонезія, Бруней), а також Австралія й Нова Зеландія, Китай, Японія та Південна Корея. Індія наразі в роздумах.

Китай привабив ці країни… вільними економічними зонами, відкрив їх ще шість, до 12 тих, котрі вже були.

І чомусь не тільки Камбоджа чи М’янма, а й Японія та Південна Корея забули, що дешева рибка – кепська юшка.

Нові зони мають активізувати торгівлю не тільки з Японією та Південною Кореєю, а й з Росією. Втім, як ми вже бачимо на прикладі Віктора Медведчука, родичі якого будують канатну дорогу з Росії в Китай, деякі громадяни України у полюванні за дешевою рибкою теж ґав не ловлять.

Нові економічні зони спрямовані на тіснішу інтеграцію з сусідніми країнами, і, порівняно з іншими територіями Китаю, є просто оазою реформ. Вони спрямовані на розвиток різних секторів економіки і науки – від досліджень у сфері штучного інтелекту – до біомедицини. Вже на самому поєднанні слів «Китай», «комуністи» і «біомедицина» хочеться подалі закутатися в маску і зверху натягнути скафандр… Про всяк випадок.

Китай навіть пішов на поступки і трохи послабив вимоги щодо примусового передавання технологій в обмін на частку китайського ринку.

Наразі в такий спосіб Китай намагається зупинити відтік високотехнологічних компаній з країни. Але угода задумувалася тоді, коли відтоку ще не було…

І от зараз багато компаній намагаються перенести свої виробничі потужності десь у сусідні з КНР країни – а Китай робить усе, щоб сусіди далеко не втекли…

Все це можна було б розглядати як суто економічні процеси – але ми ж пам’ятаємо, що комуністи нічого не роблять без політики й ідеології…

Що в тому хорошого?

Мало, але дещо таки є.

З того, як Китай пожвавлює співпрацю з Росією, можна зробити висновок, що найближчим часом на нас чекає нова серія батрахоміомахії – змагання комуністичної держави із пост-комуністичною, і оскільки в комуністичній з дисципліною явно краще, то переможця визначити не тяжко…

Тим не менш, процес той буде довгий і затяжний – а Україні у будь-якому випадку варто зайнятися поліпшенням свого економічного і військового стану. Як то кажуть, хочеш миру – готуйся до війни, особливо в часи, коли комуністичні і посткомуністичні імперії намагаються завоювати світ.

І от тут у нас є хороші новини.

На фото – кадр з новин білоруського державного телебачення: білоруське КГБ арештовує «вагнерівців»

Ми вже писали про те, як журналіст Юрій Бутусов та Міністерство оборони змагалися, хто з них більший троль, і в тому процесі Бутусов створив для Міністерства цілком пристойну програму розвитку: https://www.chasipodii.net/article/25703/.

От у цій сфері, на диво, є непоганий прогрес: міністерство таки притиснули до стіни, резонанс справа отримала надзвичайний, і в результаті міністрові таки довелося взяти Бутусова радником. Звісно, ця посада є доволі символічною, особливих важелів влади вона не дає – однак Бутусов досі незле впливав на українську владу і тими важелями, які в нього були – себто полум’яним словом і громадським резонансом.

Цього ж разу в нього є шанси перетворити цю посаду із символічної на досить впливову – в його вітрила наразі дме попутний вітер. І стосується цей вітер справи «вагнерівців», про яку ми вже писали от тут: https://www.chasipodii.net/article/25274/.

Як відомо, Бутусов кілька місяців тому одним з перших взявся оприлюднювати цей скандал, а українська влада, відповідно, намагалася все приховати. Але за цією справою стоять не тільки надзвичайно сміливі і ризикові люди в СБУ (які, швидше за все, вже отримали від начальства на горіхи і то не раз), а й спецслужби США та Туреччини. А це вже зовсім інший рівень, цим людям просто так на горіхи не випишеш і рота не закриєш.

Є ще й інші люди, зацікавлені у правді про війну з Росією – і у правді загалом, як то не дивно.

Мова, зокрема, про відоме бюро журналістських розслідувань Bellingcat. Воно анонсувало підготовку до виходу у світ документального і художнього фільмів про російських шпигунів в оточенні президента України, а також у системі Міністерства оборони та СБУ. В основі фільмів – «злив» і зрив спецоперації для арешту кількох десятків російських найманців так званої приватної воєнної організації «Вагнер».

«Володимире Олександровичу, якщо ви боїтеся вирішувати проблеми, то проблеми приходять до вас самі. Національна безпека – це не пінг-понг, і Зеленському доведеться відповідати у справі «вагнерівців» по повній програмі…

Можете не сумніватися, що Bellingcat забезпечить провалу спецоперації максимальний міжнародний резонанс, який побачать в усіх світових столицях.

Але просто так зрадникам в керівництві України це не минеться. Російській агентурі у владі не місце, сподіваюся, за допомогою Bellingcat вдасться змусити українську владу провести розслідування», - прокоментував цю новину Юрій Бутусов – вже як радник міністра оборони.

Як пише журналіст Ростислав Демчук, планується, що документальний фільм у двох частинах вийде на екрани телебачення Нідерландів, Великобританії i Netflix наприкінці січня – на початку лютого 2021.

Що ж, початок року вже має бути цікавим…

Як то кажуть, не перемикайтеся…