Мабуть ще ніколи все людство не чекало так на закінчення року та всіх проблем, з ним пов’язаних, як у грудні-2020. Навіть малі діти просять святого Миколая, щоб приніс світові одужання від ковіду. Та схоже, що Миколай і цього року принесе не тільки подарунки, а й чималу порцію різок…

Америка на Миколая отримала під подушку обраного президента Джо Байдена – і затятого майбутнього опозиціонера Дональда Трампа. Хто з них є подарунком, а хто – різкою, то тяжко сказати, але загалом нудьгувати у 2021 році явно не доведеться.

Трамп вже пообіцяв, що піде на наступні вибори, але до того часу створить собі медіаімперію.

В тому таки й справді є сенс – не він один як керівник держави постраждав від того, що здебільшого ЗМІ підтримували його конкурентів, і в результаті висвітлювали тільки його недоліки, а позитивні моменти оминали увагою. От українці давно вже знають, що без медіа-імперії в політиці буде скрутно – навіть якщо ти припиниш бартерні розрахунки на енергетичному ринку, створиш ФОПів і проведеш найвдалішу в історії реприватизацію, але не матимеш медіа-імперії – тобі припишуть всі смертні гріхи і виставлять на посміховисько. Поцікавтеся фактами про роботу Юлії Тимошенко – і тим, що про неї завше казали ЗМІ, і побачите, як легко можна втоптати в бруд всі досягнення.

Зі своєю медіа-імперією можна програти вибори, але таки стати для значної частини громадян ідеальним президентом, особливо для тих, хто хоче використати того президента як політичний трамплін. Поцікавтеся піар-стратегіями Петра Порошенка, і ви побачите, як легко можна змити з себе навіть звання міністра в уряді Януковича.

Звісно, якщо ти сам собі медіа-імперія, то люди можуть вибачити тобі навіть вкрай прикрі і недолугі жарти, он подивіться тільки на політичну кар’єру Володимира Зеленського. Але вибачатимуть тобі тільки до того часу, доки ти не почнеш поводити себе точнісінько так само, як твої попередники – і Зеленському, схоже, новий рік принесе саме це сакральне знання…

За кілька днів до тої радісної ночі, коли святий Миколай приносить під подушку подарунки, українці пережили чітке відчуття дежавю. Вони саме обговорювали загадкове щезнення шапки з головної ялинки країни, звично поділилися на три табори: одні були за шапку, інші – проти, а треті запідозрили, що шапку просто вкрали, і побоювалися, чи то часом не Віктор Федорович повернувся десь із Ростова…

І тут кадри новин дали чітке усвідомлення, що таки повернувся. Проріс у чинному керівництві, як зуб казкового дракона.

Нова поліція на Майдані так захоплено лупцювала ФОПів, що повністю втратила вигляд нової поліції, і виглядала досту як стара міліція Федоровича. Найбільш вразливі громадяни відразу понамальовували плакатів на тему того, як вони жалкують, що проголосували за чинного президента, мовляв, треба було голосувати за його конкурента. Конкурент, кажуть, вийшов між люди, і цілком вільно і невимушено розмовляв з ФОПами про життя-буття на тих мітингах. У ті часи, коли був президентом, таких звичок в нього не було – хоча це би суттєво спростило життя і йому, і країні.

Цим вразливим громадянам святий Миколай мав би принести пігулок від амнезії, чимпобільше, а до них ще стосик фотографій, для прикладу, з протестів 31 серпня 2015 року під Верховною Радою. Тогочасна влада тоді не ФОПам касовий апарат вручити намагалася (хоча і це час від часу намагалася теж), а хтіла переписати Конституцію під Мінські угоди.

Так-так, оцей патріотичний експрезидент Петро Порошенко хтів надати окупованій Донеччині та Луганщині все те, що Кучма попідписував у Мінських угодах. Були протести, бійки і троє загиблих. Щоправда, після того рішучий настрій тогочасної влади щодо імплементації Мінських угод трохи спав, а зараз тогочасний президент і взагалі став активним прихильником антикапітуляційного руху.

Фото з ФБ Віктора Міщишина

У чинного президента Зеленського, схоже, подібні прозріння попереду.

Однак, знову ж таки, варто нагадати, що розігнати ФОПів влада мала бажання і за президента Януковича, і за президента Порошенка, і, як бачимо, за президента Зеленського в неї це бажання не щезло. Швидше за все, святий Миколай йому за то принесе купку добряче просолених різок під подушку. Бо починається то все з ФОПів, а продовжується спробами цілу країну підвести як не під монастир, то хоча б під Мінські угоди…

А ці ФОПи, між іншим, хоч їх і поменшало неабияк, своєю діяльністю і робочі місця створюють, і утримують на своїх податках і поліцію, і тих трутнів, котрі нею керують…

І, що там приховувати, вони ж є і найбільшими інвесторами і двох останніх революцій, і добровольчого руху, і армії, і навіть кадровим резервом українських добровольців…

А добровольцям цим і взагалі Миколай приніс кепську новину – Міжнародний кримінальний суд в Гаазі нарешті таки зібрався розглядати злочини на окупованій Росією території. Але оскільки і Росія, і її окупанти суд в Гаазі мали глибоко на увазі, то судити той суд, швидше за все, буде тих, кого може судити. А може судити він тільки українських добровольців – до решти він просто не дотягнеться.

Фото з ФБ Віктора Міщишина

І, між іншим, якщо керуватися духом закону, то судити треба насамперед сам той суд – за те, що він офіційно вважає те, що відбувається на Донеччині та Луганщині, громадянською війною.

Ні-ні, це не помилка – Міжнародний кримінальний суд в Гаазі вважає ситуацію на Донбасі громадянським конфліктом, в який, щоправда втручається РФ. Ну але вона скрізь втручається, а сам суд той ігнорує – то що там про неї говорити.

Навіть вічно-сліпе ОБСЄ вже роздивилося, що по українцях стріляють саме з російських «градів», оце саме якраз у звіті за 14 грудня 2020 року роздивилося, і навіть відповідний звіт випустило. Як подарунок українцям на Миколая. 7 років не бачило – а тут раптом прозріло…

А от Міжнародний кримінальний суд досі російську пропаганду повторює. Будемо сподіватися, що святий Миколай тому судові в повному складі принесе за це кожному під подушку добру різку, дуже гарно просолену, щоб на довше запам’яталося. На різках для таких установ економити не можна…

А от добровольцям українським він явно приніс війну, і то ще й з російським впливом в Міжнародному суді в Гаазі. Чи не досить було того, що попередня українська влада ходила по дипломатичних кулуарах сильних країн світу цього і розказувала, що добровольцям зброю давати не можна, бо то не захисники України, а тільки приватна армія одного відомого олігарха?... Чи не досить було того, що цих добровольців по Європах ловили як злочинців, он тільки Марківа наприкінці цього шаленого 2020 року ледве витягнули…

Фото з ФБ Віктора Міщишина

Тільки-тільки з італійськими судами дали раду – і тепер оце нове щастя з’явилося…

Втім, добровольцям не вперше. І малому бізнесу теж не вперше – чи не кожна влада його намагається планомірно закопати в асфальт, а він знову оживає і сміється знову, все за інструкцією – як класик писав.

Будемо вважати, що сила на це відновлення – то і є наш найкращий подарунок від святого Миколая під подушку, і, на наше щастя, цей подарунок у грудні для нас з’являється кожного року, незалежно від того, що коїться довкола нас в цьому шаленому світі.