rss
05/24/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
У фокусі – Америка \ Слова війни

Дотепер мало бути очевидним, навіть для консерваторів, що ми перебуваємо у стані війни. Цей конфлікт розпочався майже п’ятдесят років тому, коли вуличні революціонери шістдесятих приєдналися до Демократичної партії.

Їхньою безпосередньою метою було допомогти комуністичному ворогові виграти війну у В’єтнамі, але вони залишилися, аби розширити свій вплив у Демократичній партії і створити радикальну силу, яка протистоїть нам сьогодні. Війна, в якій беруть участь сьогоднішні демократи, відображає цінності та методи цих радикалів. Це війна проти нас – проти свободи особи, проти конституційного ладу Америки та проти капіталізму, що забезпечив наше процвітання.

Радикали-демократи знають, чого хочуть і куди йдуть. Тому вони тактично й організаційно на роки випереджають патріотично налаштованих американців, які тільки починають розуміти, що беруть участь у війні. План демократів вкрасти вибори 2020-го року зародився багато років тому, коли демократи зробили перші атаки на посвідчення особи виборця, а потім – проти будь-яких зусиль із забезпечення цілісності виборчої системи. Ці атаки вилилися у тотальний штурм як у сам день виборів, так і під час дострокового голосування і «пільгового» періоду після цього дня, і в потік із 92 мільйонів бюлетенів, відправлених поштою, сотні тисяч із яких були доправлені для підрахунку посеред ночі за спиною республіканських спостерігачів після того, коли пройшов день виборів.

Результатом цих зусиль стало те, що день виборів більше не існує як день, коли голоси подаються і підраховуються. Це – те, що відкриває широкі можливості для диверсантів на виборах виконувати свою роботу. Можливості цих диверсантів були значно розширені у цьому році зі встановленням на полі бою машин для голосування, спеціально призначених для розрахунку кількості голосів, необхідних для крадіжки виборів, а потім – для підміни вже поданих бюлетенів і передання їх обраній партії. Для реалізації цього плану були необхідні бюлетені для голосування поштою.

Я не буду детально зупинятися на тому, що Республіканській партії й американським патріотам потрібні були роки для усвідомлення, чим стала Демократична партія і яку загрозу вона становить для нашої країни як внутрішній ворог. Досить сказати, що республіканці досі називають демократів «лібералами», хоча навіть їм очевидно, що в принципах і методах демократів немає нічого ліберального. Це – мстиві фанатики, які активно підривають дію Першої поправки в наших університетах, в інтернеті та в нашій колись вільній пресі. Досить зазначити, що в той час, коли демократи звинувачують республіканців, зокрема, президента, в pacизмі та зраді, республіканські лідери відповідають: «О, це демократи просто бавляться у політику».

Ні, ці люди не «бавляться». Це – війна. Вони намагаються вбити нас політично, і ми повинні реагувати відповідно, відповідати на вогонь вогнем. Сьогоднішня Демократична партія – це партія наклепників і pacиcтів. Республіканці це знають, але не хочуть про це говорити. Ось чому патологічний брехун і корумпована політична повія, на зразок Джо Байдена, може звинувачувати обранця 73 мільйонів американців у тому, що він – прихильник переваги білої pacи, а також у вбивстві 220 тис. хворих на коронавірус. Ось чому Байден і його поплічники можуть робити це без будь-яких наслідків, навіть без легкого поплескування руками, з боку «поміркованих» і незалежних, які розуміють про що йдеться. Настільки велика здатність демократів залякувати американців з добрими намірами.

Але чи можна засуджувати Демпартію загалом? Де ж тоді демократ, який був обурений чотирирічним обманом про змову з Росією і невдалими спробами перевороту та імпічменту, – всі ці звинувачення проти президента у зраді без найменших доказів? Де демократ, який не погодився з публічним лінчуванням зразкового державного службовця, судді Бретта Кавано через міфічний інцидент, який нібито відбувся 37 років тому, коли він був учнем середньої школи? Де демократ, який засудив жорстоких вуличних злочинців із «Aнтифa» і Вlасk Livеs Mаttеr, яким зійшли з рук найбільш руйнівні громадянські заворушення в американській історії і які організували те свавілля і те беззаконня, що призвели до вбивств безлічі людей, здебільшого афроамериканців?

Далі йде базовий словник для розуміння теперішньої політичної війни. Коли його використовуватиме достатня кількість американців, які люблять свою країну, це знищить сюрреалістичний всесвіт, який нав’язала нам брехня демократів, і ми опинимося на шляху до перемоги.

Демократи – не демократи; вони – тоталітаристи. Вони оголосили війну Першій і Другій поправкам, Колегії вибірників, Сенату, Верховному суду, виборчій системі та ідеї громадського порядку. Вони закликають до вигнання з інтернету президента США – республіканця і його ув’язнення. Їхня очевидна мета – однопартійна держава, яка криміналізує інакомислення. Для них підтримка таких найнеобхідніших речей, як кордони та правоохоронні органи, є pacистською. Якщо ви виступите проти їхніх спроб легалізувати дітoвбивствo, вони засудять вас як жінкoнeнaвиcників, а якщо знімете на відео їхнє зізнання у продажу частин тіл вбитих малюків, вони, як Камала Харріс, кинуть вас у в’язницю.

Прогресисти – не прогресивні; вони – реакціонери. Вони прагнуть скасувати ліберальну систему цінностей і створити ієрархію статусів, в якій визначать pacу, стать і ceкcyaльну орієнтацію, й обмежать вас постійним місцем у їхньому новому соціальному порядку. Якщо ви – білі, чоловік, гeтepoceкcyaл або релігійна людина (суддя Кавано мав всі чотири ознаки) – ви автоматично винні.

Але якщо ви – член призначеної (але дедалі уявнішої) групи «жертв», ви – невинні, навіть коли факти показують протилежне – як гідна осуду жінка, яка збрехала Конгресу у навмисній спробі зруйнувати життя і кар’єру Кавано. Якщо ви – член групи «жертв», у вас є необмежена ліцензія на переслідування інших. Таким чином, ЛГБT-лобі тепер проводить загальнонаціональний хрестовий похід із метою позбавити християн їхніх прав, наданих Першою поправкою, і криміналізувати їхню релігію. Вони використовують свій статус жертв, щоб посилити ненависть до людей, які не йдуть назустріч їхнім інтересам, і використовувати її, аби знищити їх – і це турбує, схоже, тільки республіканців.

Політика ідентичності – це чиста форма pacизму, але Трамп – єдиний республіканець, якого я знаю, у якого вистачило політичної мужності назвати демократа pacиcтoм. «Пробудження» щодо ідентичності – це тоталітарна політика, оскільки вона охоплює всі аспекти життя, аж до займенників, які кожен повинен використовувати. Ніхто не сховається від прогресивної поліцейської держави.

Pacиcти та честолюбні тоталітаристи – ось ким стали демократи. Єдиний моральний принцип, яким вони керуються – це стара більшовицька заповідь: «Мета виправдовує засоби». Вони говоритимуть все, що завгодно, навіть неправду, і потуратимуть всьому, навіть злочинам, якщо це сприяє досягненню їхньої мети – максимальної влади.

Paca – основна зброя демократів, це найбільш очевидно з їхньої заяви про те, що в Америці існує «cиcтeмний pacизм», який необхідно викорінити, навіть якщо це означає знищення самих основ закону та порядку. Коли два представники республіканців відмовилися підтвердити результати виборів у Детройті, місті, яке колись було найбагатшим в Америці, але тепер стало здебільшого афроамериканським і бідним через п’ятдесят дев’ять років поганого управління демократів, їх звинуватили у «cиcтeмнoму pacизмі». Ці звинувачення і супутні погрози з боку демократичної мафії настільки налякали, що обидва відмовилися від своєї позиції. Але якщо в Детройті дійсно відбувалися фальсифікації виборів, виступати проти цього – це зовсім не «cиcтeмний pacизм». Вірити у неможливість цього – означає вірити в те, що афроамериканці через колір шкіри нездатні до фальсифікації. Наскільки це по-pacиcтcьки?

«Cиcтeмний pacизм» - твердження, яке постійно повторюють демократи без будь-яких доказів. Зі зрозумілих причин. Системний pacизм оголошений поза законом в Америці з моменту прийняття Закону про громадянські права 1964-го року. Якби в 2020-му році існували реальні випадки системного pacизму, було б багато судових позовів. Навіть якщо зробити pacиcтське припущення, як це робить натовп адептів політики ідeнтичнocті, що всі білі люди є прихильниками переваги білої pacи через колір їхньої шкіри, є десятки тисяч чорношкірих адвокатів, прокурорів, окружних прокурорів, генеральних прокурорів і виборних посадових осіб, які можуть подавати позови через незаконну практику. Ви ніколи не почуєте про гучні судові процеси з приводу системного pacизму, оскільки «системний pacизм» - це міф. Міф живий, тому що це – незамінна зброя демократів для просування своїх антидемократичних програм і здійснення свого прагнення до влади.

Але єдина причина, через яку демократи можуть робити це так успішно, аж навіть до того, щоб виправдовувати підпали, пограбування і загальні руйнування у понад 600 американських містах цього літа, полягає у тому, що республіканці та консерватори – занадто боягузливі, аби протистояти їм. Ця війна триватиме до тих пір, поки патріотично налаштовані американці не наберуться сміливості й не назвуть демократів расистами, брехунами, наклепниками та честолюбними тоталітаристами, якими вони і є насправді. І зроблять це багаторазово. Дайте відсіч – це працює.

Автор: David Horowitz

Джерело: https://www.frontpagemag.com

Що потрібно знати пенсіонерам – сьогоднішнім і майбутнім

В окрузі Cook відновили програму фінансової допомоги потерпілим від пандемії коронавірусу

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers