rss
03/02/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Наука \ Звідки може прийти наступна пандемія?
Title 
 Червоні зони потенційних пандемій,
що розвинулися через контакти зі ссавцями (зверху)
та птахами (знизу). Зображення: Burke et al. /PNAS

Мумбаї, Найробі та Джакарта могли б стати центром спалаху наступної пандемії — це демонструє сучасне дослідження. Адже ці міста розташовані в регіонах, де високий ризик переходу нових патогенів від тварини до людини, слабка система охорони здоров’я, але при цьому вони тісно вплетені в глобальні транспортні потоки через свої аеропорти.

Майже 20% усіх метрополій світу з добрим транспортним сполученням могли б стати центром нової інфекції.

Пандемія коронавірусу — не перша інфекція, збудником якої є новий патоген тваринного походження. Вона не буде і останньою. Із дедалі більшим проникненням людей у природу, знищенням життєвого простору диких звірів та масовим розведенням свійських посилюються контакти людини й тварини. Це, своєю чергою, створює передумови для переходу вірусів та інших патогенів від тварини до людини. Дослідження демонструють: певні групи звірів є особливо ефективним резервуаром для патогенів і їх переносять — зокрема йдеться про кажанів, гризунів і птахів.

Але з локального рівня на глобальний інфекція може перейти за додаткових двох умов, зауважують Майкл Волш (Michael Walsh) із Сіднейського університету та його колеги. Новий патоген мусить спочатку непомітно поширитися серед локального населення, а потім ефективно й швидко перейти на нові регіони — наприклад, через повітряне чи водне сполучення.

Аби з’ясувати, де ці умови виконуються, Волш та його команда класифікували міста та регіони планети на три категорії. Спочатку вони ідентифікували території, де живе особливо багато тварин, які становлять собою природні резервуари, і в яких тварини та люди найтісніше комунікують. Жовтим науковці позначили зони, де найчастіше відбуваються двосторонні контакти між дикими та свійськими тваринами, дикими тваринами і людьми, а також свійськими тваринами й людьми. Ті території, де всі три групи перебувають у тісному контакті, стали помаранчевими зонами.

Потім вчені з’ясували, де ці контактні зони супроводжуються поганою системою охорони здоров’я. Адже це послаблює здатність швидко розпізнати інфекцію та пригнічувати її поширення. Врешті науковці визначили, які міста в цій уже червоній зоні мають добре сполучення з глобальним повітряним транспортом — в результаті чого ризик швидкого поширення нової інфекції зростає.

Результат: 40% міст, що мають найкраще сполучення, розташовані поряд із зонами інтенсивних контактів «людина — дикі тварини — свійські тварини», тобто неподалік жовтих та помаранчевих зон. Зокрема йдеться про всі великі міста Південного Китаю та Західної Індії, Мехіко й прибережні метрополії Південної Америки. У Європі також деякі великі міста опинилися в помаранчевій зоні — з німецьких це Франкфурт на Майні та Штутгарт.

Title 
 Ризик того, що патоген перейде від тварини до людини.
Зображення: Walsh et al. / One Health, CC-by-sa 4.0.


14-20% міст помаранчевої зони мають інтенсивніші контакти «людина-тварина» і погану систему охорони здоров’я. Це стосується передусім транспортних вузлів Південної Азії, Південно-Східної Азії та Африки на південь від Сахари, повідомили Волш та його команда: від Мумбаї та Делі, Джакарти й Пномпеню до Найробі та Лаґоса. З його слів, це демонструє, наскільки ризиковано розташовані глобальні транспортні вузли.

Науковці наголошують: на підставі розробленої моделі неможливо передбачити, де спалахне наступна пандемія. «Але наші результати засвідчують, що багато міст, які тісно вплетені в глобальну транспортну мережу, розташовані неподалік від ділянок, де існує ризик фатального переходу патогену від тварини до людини, — констатував Волш і його команда. — Цей факт повинен негайно привернути колективну увагу».

На думку вчених, здійснене картування може допомогти зменшити ризик виникнення і поширення інфекції. «Наприклад, заходи попередження можуть полягати в тому, щоби створити бар’єри між зонами з високим ризиком зараження і пунктами транспортного сполучення в сусідніх містах», — пояснили вчені. Цього можна було б досягнути, інтенсивніше перевіряючи людей на цих територіях і тваринні господарства на наявність нових хвороб.

«На основі нашої інформації можна цілеспрямовано розробляти заходи, які структурно покращать систему охорони здоров’я, тваринництво, захист територій, де проживають дикі тварини, а також нагляд за глобальними вузлами транспортного сполучення», — сказав Волш.

 

Зреферувала С.К., «Збруч»
(https://zbruc.eu/node/101860)

Автор: Nadja Podbregar

Джерело: University of Sydney,
One Health (http://dx.doi.org/10.1016/j.onehlt.2020.100177)

Науковці знайшли математичний ген

Роман Малькевич, учасник команди переможців конкурсу NASA: «Ми створили щось на кшталт USB для космосу, від якого можна заряджати супутники паливом»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com