Шляхом до того, щоб Америка повернулася до тих консервативних цінностей, які багато десятиліть робили цю країну успішною, є освіта.

Ми всі чули потішну приказку про те, що всі молоді люди – ліберальні, поки не почнуть отримувати зарплату й платити податки, тобто поки вони не потраплять у «реальний світ». Ми віримо, що в міру того, як люди дорослішають і починають стикатися із суворими реаліями життя, вони також усвідомлюють той факт, що сучасний лібералізм і його основні принципи не призводять ні до чого хорошого. Жоден ліберальний ідеал не має практичного сенсу в реальному світі.

І раніше це так і було. Більшість цих молодих лібералів переросли свою безглузду ідеологію, коли дізналися про іпотеку, податки та реальності злочинності й насильства. Якщо вас пограбують або вашу машину викраде якийсь бандит або наркоман, що, ймовірно, отримує якусь частину сплачених вами податків, то це хоча б трохи, але вплине на ваші ліберальні ідеали.

На жаль, зараз молоді ліберали продовжують дотримуватися своєї ідеології і в зрілому віці.

Колись ця наївність виходила з добрих спонукань. Навіть років 20-25 тому справи не були такими поганими, як зараз. Майте на увазі, це було тоді, коли Інтернет був ще у зародковому стані. Більшість лібералів того часу були лібералами у класичному сенсі слова – вони були відкритими, толерантними й хотіли позитивно впливати на світ, роблячи добрі справи. Так, був час, коли ліберали були насправді толерантними, але зараз толерантність – вже не частина ліберальної ідеології.

Сьогодні молоді ліберали настільки зазнали ідеологічної обробки полчищ лівих професорів, що майже немає надії на те, що з них коли-небудь «виростуть» люди, здатні до критичного мислення. Холодного душу реальності, яким є життя після коледжу, не тільки недостатньо, щоб вивести їх із лібералізму, але насправді мало що з реального життя дійсно доходить до них. Вони проходять шлях від того, що їх балують мама й тато, до того, що їх балують і промивають їм мізки у коледжі, а потім вони поневіряються разом зі своїми однодумцями, і їхній божевільний набір переконань майже ніколи не заперечується.

У них є відповідь на будь-яку критику свого світогляду: «Pacизм!»

Виклик консерваторам полягає у тому, аби не просто нарікати на те, що наші коледжі – ультраліберальні, але й почати застосовувати проти них їхній же ліберальний сценарій. Час починати консерваторам викладати у коледжах. Викладати історію, економіку. Викладати можна практично все. Вчити молодих людей на основі фактів, а не почуттів. Єдиний спосіб змінити серця й голови цих молодих людей – це спуститися в окопи і почати боротися за їхні голови.

Проблема – у тому, що ці молоді голови подібні до радіоприймачів, налаштованих тільки на одну станцію. Вони ніколи не чують ідей, протилежних до ліберальних точок зору. Таким чином, вони думають, що комунізм і соціалізм зазнали невдачі, оскільки просто зробили це неправильно. Вони думають, що вищі податки якимось чином ведуть до економічного процвітання. Вони думають, що наші батьки-засновники були шаленими pacиcтaми, і що білі люди винні у всіх бідах суспільства.

Нам потрібно налаштувати їх на іншу станцію, наповнену фактами та правдою.

Нам потрібно почати навчати їх... і ми почнемо перемагати.

Автор: H.P. Smith,

Джерело: American Thinker (https://www.americanthinker.com/articles/2020/11/the_true_battleground_is_education.html)