Віктор Рибаченко та Лідія Корсун на святкуванні 15-річного ювілею газети “Час і Події”, 2011 рік

Шановний Вікторе Федоровичу!

Знову ювілей. Ваш! 70!

Не скажу, що час пролетів непомітно з моменту нашого творчого знайомства у 2-й половині 80-х ХХ ст. Якраз дуже помітно. Ціла епоха! Вона залишила помітні наслідки.

Кілька її етапів пройшли ми разом з Вами, Вікторе Федоровичу, з нашою Україною, нашими читачами.

Середина 80-х – перший етап. Ви стали ведучим засідань Київського міського студентського дискусійного клубу «Еврика», який організувала і вела наша Київська центральна міська юнацька бібліотека (нині - міська спеціалізована молодіжна), а мені довелося, відповідно до службових обов’язків, бути її директором та президентом цього клубу. Період просвітництва, пошуку знань, істин, цікавих видатних людей, нестандартних уже тоді форм порозуміння з молоддю. Ви вже тоді (насправді ще до цього) вміли вести зустрічі та дискусії неформально, захоплююче. У нас були «великі» «Еврики», які проводилися в Жовтневому Палаці, пізніше в нинішньому Українському Домі та «малі» ( бібліотечні ). Зацікавлено обговорювали, палко сперечалися, сміливо дискутували... (Вже потроху з роками все більше відчувався подих кращих часів свободи слова). Ви своїм словом, його змістом, невимушеністю вміли закохувати в себе молодь.

Нам, – не боюсь перебільшити, – цілій армії евріковців, (Клуб «Еврика» діяв 15 років) залишилися для пам’яті стоси щорічних фотоальбомів, захоплені відгуки. А нині друзі-евріковці відзначають уже свої солідні ювілеї... Як, наприклад, – нині громадський діяч, публіцист, юрист Юрій Тищук (м. Суми) або лікар вищої категорії, поет, покровитель мистецтва Юрій Чернієнко (м. Київ)... Та не перерахувати їх, наших вихованців! А скільки ж знаменитих людей у нас побувало! Амосов, Патон, Глушков, Джанібеков, Роговцева, Коротич, Павличко, Чорновіл, Лук’яненко, Юхновський, Кравчук... 211 почесних гостей за 15 років «Еврики»... Так, це була ціла епоха! У вступі до мого збірника вибраних статей «Еврика на все життя» (К., 688ст, 48 ст. фотографій) Ви, Вікторе Федоровичу, захоплююче розказали про цей період нашої спільної, підкреслюю, – волонтерської, – праці. Ви природно стали активістом бібліотеки. Cвоєю людиною. Завдяки природному таланту модератора, на засіданнях клубу зуміли налагоджувати душевний неформальний контакт з високими гостями та аудиторією. «Еврика» об’єднувала ту студентську молодь, яка була зацікавлена в духовному та освітньому самовдосконаленні.

Гості «Еврики»

Кінець 90-х-початок нульових. Моє відрядження в Америку не розлучило нас. Наші політико-суспільно-громадські зацікавленості залишилися спільними. Помаранчеву революцію 2004-2005 провели разом. На одному Майдані, як протестувальники. В одному її пресцентрі, як журналісти. В результаті для історії залишається 50-сторінкова «Хроніка подій Помаранчевої Революції», яка друкувалася щотижня в Чиказькому часописі «Час і Події». Згодом увійшла в збірник статей. Ви як професійний фотокор Майдану допомагали фотоматеріалами.

Віктор Рибаченко та Лідія Корсун. Дискусійний Клуб «Еврика», 1986

2005-2020 рр. Часопис «Час і Події». Київ – Чикаго – Нью-Йорк – Київ. Доля і моя рекомендація (пишаюсь авторством вдалої ідеї) зводить і Вас з незалежним американсько-українським часописом «Час і Події» (працювала тут з 1998-го). Розпочинаєте як журналіст. Згодом стаєте його шеф-редактором. Нова цікава напружена епоха спільних інтересів! Нас об’єднували одночасно і постійно Чикаго і Київ. Довгі-довгі роки щотижня Ви готували аналітичні розгорнуті статті за матеріалами поточних політичних подій материкової України. Щорічно зустрічалися в Києві, де бувала, готуючи для тижневика матеріали переважно з питань культури. Додавалися матеріали для часопису з життя Нью-Йоркської громади, де мешкаю. Згодом Ви знайомилися з життям української громади Чикаго, ставши оглядачем українських новин на місцевому україномовному UkieDrive Radio, яке належить тій же компанії Меdiator, що й тижневик «Час і Події». Думаю, не заперечите, що керівник цієї компанії, а, отже, власник та видавець нашого часопису Софія Разумова зуміла, попри всі фінансові труднощі, які зростали з року в рік, зберігати авторський склад газети, її ветеранів. Це велика перевага друкованої преси в наші часи. Пані Софія належить до тих керівників, які вміють збирати під одним крилом зацікавлених людей з іскрою Божою. Серед них і ми з Вами, Вікторе Федоровичу. Можемо згадати бодай влаштоване пані Софією велике свято 15-річчя газети. Це тоді, коли ми знайомилися всім колективом (працівники з України та США), з активом української громади Чикаго, з українським драматичним театром «Гомін». Коли ми презентували свої книги, коли, як годиться, пили запашну каву і не тільки. І, головне, пані Софія зуміла своїм особливо теплим ставленням, своєю багатою внутрішньою енергетикою надихнути нас всіх на працю з постійною віддачею. На мій погляд, весь наш колектив, від редакторів до верстальника та дизайнера сайту працюють і сьогодні самовіддано, неформально, віддаючи всі сили. Особливо в останні часи пандемії...

В. Рибаченко, Академік Микола Амосов, Л. Корсун. Клуб «Еврика»

*****

Поряд з політичною аналітикою, в газеті «Час і Події» розквітає Ваш поетичний дар. Вихід у світ Вашого 500-сторінкового збірника поезій «Лірник», який вміщує великий спектр поетичних жанрів – це подія у Вашій поетичній творчості. Подія для Ваших колег, читачів, шанувальників... Нині Ви зуміли підготувати народжуваних чи не кожної днини нових поезій на двійку збірників....

На останнє 10-річчя нашої журналістської праці припадають події Революції гідності (2013-2014), трагічні події російсько-української війни...

Події останнього Майдану Ви осмислювали аналітично, я представляла репортажі з місця подій. Знову, як і у Майдан -2004, часопис має на своєму сайті потижневу Хроніку подій Майдану (2013-2014), включно до його закриття у травні 2014-го.

Академік Борис Патон, В. Рибаченко, Л. Корсун. Клуб «Еврика»

Основна Ваша праця в останнє десятиріччя – викладач кількох дисциплін в столичному університеті мистецтва і культури Поплавського, зокрема, за відгуками студентів, найбільш креативно, вдало представляєте таку модну дисципліну як ПІАР. Знову ж: Вас любить студентська молодь, бо вмієте нудне перетворити на цікаве, несмачне - на делікатес. :)

Вас постійно запрошують столичні телеканали як політичного експерта. Ви наполягаєте на визначенні «політичний психолог-експерт»...

Нове (експериментальне) захоплення – соцмережі! Чи не кожної днини – нові пости в кількох умовних рубриках Фейсбуку. Цікаві підбірки – відкриття видатних людей минулого представлені своєрідним «Календарем знаменних дат». А ще «Із сьогоднішніх подій», «Невідоме, визначне з Історії України». Величезна просвітницька робота, з якої ми починали і працювали на початку знайомства-дружби.

І чи не кожного дня, як зорепад, – нова поезія: філософська, побутова, романтична, песимістична, любовна (особливо!), і навіть для розваги а-ля батярська. :)

 

В. Рибаченко та Л. Корсун в пресцентрі Помаранчевої Революції. 2005р.

Отож, Ви – психолог, викладач, журналіст, поет, політичний експерт, а найголовніше – той же евріковець. А нас, евріковців, постійно цікавлять в наш шалений ЧАС швидкоплинні ПОДІЇ, а паралельно - відкриття і знахідки в гуманітарному світі, світі прекрасного та в колах цікавих, справжніх Особистостей. Розділяємо Ваш девіз «Пізнаю, творю, дію».

Лідія Корсун та Софія Разумова

*****

Тож залишається, шановний ювіляре Вікторе Федоровичу, щиро побажати:

- Нездоланного ніякими вірусами (модними і класичними) міцного здоров’я;

- Невсипучої на Многії Літа Творчої Енергії;

- Такої ж працездатності і можливості час від часу відпочивати;

- Обов’язкового талану (бо пам’ятаємо – «Щастя ховається у випадках»);

- І, Боже милий, збережи Україну! Її доля - це й наша доля....

14 листопада 2020 р.

Фото з архіву автора