Фото Руслана Канюки / «День»

Профільні асоціації просять прем’єра внести до Меморандуму про узгодження позицій на ринку зерна загальні річні обсяги експорту кукурудзи.

Різке збільшення вартості кормів через ситуацію, яка склалася на ринку зернових упродовж останніх кількох місяців, негативно вплинуло на собівартість виробництва продукції тваринництва.

Комбікорми в собівартості продукції птахівництва та свинарства займають 65 — 70%. Здороження фуражної кукурудзи на понад 65%, фуражної пшениці — на 57%, соняшникового та соєвого шротів на 39% та 42% відповідно, сприяли зростанню вартості комбікормів на 40 — 45%. Так, якщо на початку 2020-го року середня собівартість виробництва комбікорму «Фінішер» для свиней становила 4,9 грн/кг, то станом на середину жовтня цей показник перевищив 7 грн/кг. Така ситуація, разом з послабленням закупівельних цін на живець, не лише спричиняє збитки виробникам свинини, а й сприятиме активному виходу операторів з ринку та припиненню реалізації проєктів подальшого розвитку.

Асоціація «Свинарі України» спільно з Асоціацією «Союз птахівників України» звернулися до прем’єрміністра України Дениса Шмигаля з проханням внести до Меморандуму про узгодження позицій на ринку зерна загальні річні обсяги експорту кукурудзи.

«Сьогодні ситуація в свинарстві набуває критичних обрисів. Унаслідок ситуації, що склалася на ринку зернових, посилилися песимістичні, та навіть панічні настрої серед операторів ринку. Це абсолютно нівелює здобутки, які галузь має за 2020-й рік: відновлення поголів’я промислових свиней та поступове відновлення обсягів виробництва продукції свинарства. Нині ми можемо цей «доробок» втратити. Закликаємо прем’єрміністра України Дениса Шмигаля прискіпливо поставитися до перегляду балансу зернових та гарантувати не лише забезпеченість галузей тваринництва фуражем, а й продовольчу безпеку держави», — коментують у Асоціації «Свинарі України».

«У середині осені коефіцієнт привабливості свинарства перетнув межу червоної зони. Це свідчить про те, що далеко не всі оператори зможуть окупити витрати на виробництво свинини. Звичайно, як і будь-якій галузі економіки, свинарство має циклічний характер розвитку зі спадами та підйомами рівня прибутковості. Проте наразі ситуація дещо інакша», — розповідає керівниця аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

Зазначається, що лише нещодавно промислове свинарство в Україні почало демонструвати сигнали поступового відновлення: чисельність поголів’я відновила втрачені торік 3% тварин у промисловості, зменшення співвідношення вирощування та забою свиней залишає умовний заділ для більшого відтворення.

Настільки кардинальна зміна ринкових умов може спричинити ще активніший вихід операторів із галузі, що нівелює всі нещодавні здобутки. Це, відповідно, спричинить чергове скорочення промислового поголів’я свиней у країні, що згодом відгукнеться скороченням промислової пропозиції відповідного виду м’яса та його здороженням не лише в закупівлі, а й кінцевих цін на полицях роздрібних торгових мереж», — пояснює фахівець.

Таким чином, дефіцит внутрішнього ринку свинини намагатимуться компенсувати за рахунок закупівлі м’ясної сировини за кордоном, що негативно позначиться на рівні самозабезпеченості країни свининою.

Враховуючи відчутне послаблення цін на свинину в світі, яке спостерігається цьогоріч, охочих зовнішніх постачальників свинини вистачатиме як з європейських країн, так і з Америки», — підсумовує Бондарська.

Українське промислове свинарство утримує всього 3,3 млн голів свиней. Невелика за розміром Данія — як три українські області, майже без власних кормів, утримує на своїх фермах понад 12 млн свиней. У сусідній одній Бєлгородській області Росії утримується 4 млн свиней. А в сусідній Польщі вдвічі більше поголів’я, ніж загалом в Україні, й 60% його утримуються саме на фермах до 1000 голів. При цьому споживання свинини на одного мешканця на рік становить: у країнах Європейського Союзу — 45 кг, у Китаї — 40 кг, у Білорусі — 38 кг, у Росії — 30 кг, а в Україні — лише 15 кг.

Обсяги внутрішнього споживання свинини мають потенціал для збільшення щонайменше вдвічі. М’ясо має стати доступним для населення України. Крім того, існує світовий дефіцит свинини, який немає кому закрити, а це ще 10 млн тонн, що в 16 разів перевищує обсяги поточного виробництва свинини в Україні. За всіма оптимістичними прогнозами, такий дефіцит залишиться на наступні 10 років. Ціни на свинину в Європейському Союзі за 2019 рік зросли на 48%: з 1,33 євро/кг до 1,97 євро/кг. Це приносить надприбутки свинарям і переробникам ЄС, оскільки в свинарстві кошти обертаються двічі за рік, то навіть у Євросоюзі йдеться про рентабельність інвестицій 100% на рік і більше.

Виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко каже, що переробники занепокоєні перевитратами в свинарстві, закриттям 2190 свинокомплексів за минулі 6 років, зменшенням поголів’я свиней і дефіцитом сировини. Адже все це призвело до високих цін на м’ясо і далі робить його недоступним для більшості населення.

«Ми вирішили не чекати закриття ще сотень, а може, й тисяч українських свинокомплексів та ініціюємо 5-річну програму підтримки розвитку свинарства в Україні «Нове свинарство 2025». Вона має на меті стимулювати вирощування свиней для потреб м’ясної галузі України до 20 млн голів одночасного утримання та більше. Саме така кількість свиней в Україні вже утримувалася станом на 1991 рік», — зауважив Микола Бабенко.

Тим часом бізнес-спільнота, об’єднана Європейською Бізнес Асоціацією, Американською торговельною палатою в Україні та Спілкою українських підприємців, переконана, що без законодавчого регулювання розв’язати проблеми свинарства і, зокрема, кормів для галузі неможливо. Днями вони закликали Верховну Раду підтримати допрацьовану редакцію проєкту Закону про безпечність та гігієну кормів №367. На їхню думку, цей законопроєкт сприятиме тимчасовому вирішенню питання щодо розблокування ринку кормів для свійських тварин.

Нагадаємо, 19 січня 2020 року набув чинності Закон України №2264-VIII «Про безпечність та гігієну кормів», який, серед іншого, регулює питання виробництва та імпорту кормів, зокрема й для свійських тварин. Законом було скасовано систему реєстрації готових кормів, а натомість запроваджено нові вимоги, згідно з якими готові корми можуть вироблятися або ввозитися в Україну лише з використанням кормових домішок, які зареєстровані в Державному реєстрі кормових домішок.

Починаючи з січня 2020 року, припинилася державна реєстрація готових кормів для свійських тварин і водночас не запрацювала державна реєстрація кормових домішок у складі готових кормів за новими правилами. Крім того, протягом дворічного перехідного періоду, встановленого Законом, не було прийнято рішення щодо визнання вимог реєстрації кормових домішок у ЄС еквівалентними вимогам українського регулювання, що є умовою для запуску спрощеного порядку державної реєстрації кормових домішок в Україні.

Таким чином, на сьогодні на внутрішньому ринку фактично можуть реалізовуватися виключно корми, зареєстровані до 2020 року, а імпорт та виробництво кормів із оновленими та вдосконаленими рецептурами зупинено.

Проєктом закону №3672 пропонується встановити додатковий перехідний період для окремих положень закону і таким чином відтермінувати застосування вимоги, за якою корми можуть вироблятися або ввозитися в Україну лише з використанням кормових домішок, зареєстрованих у Державному реєстрі кормових домішок. Очікується, що протягом передбаченого проєктом закону №3672 перехідного періоду буде повною мірою реалізовано норми закону і на практиці впроваджено систему державної реєстрації кормових домішок.

Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики, врахувавши кризові явища на ринку кормів та підтримавши пропозиції бізнес-спільноти, на засіданні 30 вересня 2020 року рекомендував прийняти проєкт закону №3672 за основу та в цілому.

 

Автор: Алла Дубровик-Рохова

Джерело: «День»
(https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/sytuaciya-na-rynku-zernovyh-zagrozhuye-prodovolchiy-bezpeci-krayiny)