Коли в 1995 році я виправляв кредитну історію свого першого клієнта за допомогою кредитних карт донора, я і в жахливому сні не припускав, що аварійний фонд, який ми з ним разом і для нього попутно створили, з можливою складовою бюджету, стане необхідністю. А головне – що ця необхідність з’явиться так приголомшливо швидко.

На той час формування АФ для моїх клієнтів було лише попутним елементом виправлення кредитної історії. Оскільки донор не може тримати клієнта на своїх картах вічно, і цим відновлювати або формувати його кредитну історію, то перехід на власні кредитні карти був лише плановим кроком формування кредитної історії клієнта.

На жаль, гігантський фінансовий потенціал нових власних карт був помічений далеко не відразу. Але як тільки цей потенціал оцінили, ситуація принципово змінилася. Ця процедура стала цікавити не тільки новачків і людей із проблемами. Люди з нормальним кредитом побачили у використанні карт донора шлях, який зекономить їм роки, щоб драматично підняти кредит і відчинити двері до отримання карт із великими лімітами.

Саме тоді можливість формувати з карт резерви вийшла на перший план і стала метою процедури поліпшення кредитної історії. Як, втім, і перспектива використання резервів кредитних карт у бюджетах сім’ї та бізнесу як інструменту самофінансування і стабільності.

Як то кажуть, пройшли роки. Сумарні ліміти аварійних фондів, створених моїми клієнтами за цей час, давно обчислюються мільйонами доларів.

І, що не менш важливо, за цей час аварійні фонди врятували не одну родину від фінансових проблем у ситуаціях, коли ця родина раптом залишалася без резервів і без доходу...

Сьогоднішня ситуація має одну особливість, яка її відрізняє від кризи 2007 року. Ця особливість – масовість. Криза зачепила всіх.

Якщо 2007 рік вдарив вибірково по тих, хто пов’язував свій дохід із нерухомістю, то сьогоднішня криза зачепила практично весь дрібний та середній бізнес. Зокрема, що ще більш погіршило цю ситуацію, entertainment & food industries та їхніх постачальників... І ця криза – не тільки питання втрати доходу. Це – проблема виживання, оскільки практично весь цей бізнес – це контракторний бізнес. Усі його учасники не мають прав на отримання допомоги із безробіття.

У цих умовах можливість бюджету перебудуватися і знайти заміну доходу багато в чому залежить від того, які бюджет має резерви.

Нагадаймо собі, якими резервами зазвичай володіє середньостатистичний американець.

Отже, це:

• checking&savings, MM, CD і т. д. Інакше кажучи – гроші в банку;
• інвестмент;
• 401К і різні IRA (щоб не руйнувати довгострокові плани, йдеться про позику під наявні рахунки);
• власність у нерухомості (будьте обережні з нерухомістю під рент, «використовувати» цю власність вкрай важко й проблематично...);
• ліміти в оперативних кредитних картах (household cards);
• аварійний фонд (у кредитних картах);
• аварійний фонд (готівка).

Ясна річ, це – «картина» (не олійними фарбами, але) максимум. Понад те, далеко не у всіх, навіть за наявності цих ресурсів, кошти – доступні. Прикладом може служити використання коштів аварійного фонду в бізнесі, або нерухомість має тільки 80 LTV, тобто нерухомість, з якої ми не зможемо «вийняти гроші».

 

Тема – для роздумів.

Потрібна допомога – звертайтеся.

Не потрібна допомога – звертайтеся за Second opinion.

Запитуйте – відповідаємо...

Телефонуйте мені
за додатковою інформацією:
847-520-7030.

Йосиф Розенберг

e-mail: [email protected]

www.drfgroup.net