Байден «гладко» повторював завчені заздалегідь гасла, але в іншому мав блідий вигляд.

Я не збирався дивитися дебати, але чи то привид батька Трампа, чи то котячий крик під вікном підняв мене з ліжка рівно за п’ять хвилин до четвертої. Важко було не вважати це знаком, і я спустився до телевізора.

На мій небезпристрасний погляд (грішний – люблю цього рудого всім серцем), Трамп здобув перемогу нокаутом – і опитування «гарячими слідами» каналу FOX це підтверджує (понад 70% за президента). Втім, CNN, яка ненавидить Трампа приблизно так само пристрасно, як люблю його я, наводить прямо протилежний результат свого опитування.

Трамп був спокійний, діловитий, сипав цифрами та фактами, а також явно допік Сонному Джо корупційним скандалом, в який той ушелепався разом зі своїм синочком Хантером. Деякі панч-лайни просто заслуговують анналів (наприклад: «Джо, ти смокчеш брудні гроші, як пилосос»).

Байден «гладко» повторював завчені заздалегідь гасла, але в іншому мав блідий вигляд, плутався у словах, й іноді йому справді було важко закінчити фразу. Не обійшлося і без «ляпів». Коли йшлося про Північну Корею, і Трамп зауважив, що хороші особисті стосунки з лідером небезпечної своєю непередбачуваністю країни – перевага, а не недолік, Сонний Джо видав наступний «перл», вочевидь, не передбачений його радниками: «З Гітлером у нас теж були хороші відносини – перед тим, як він вторгся в Європу». Залишаючи осторонь резонне питання – як можна «вторгнутися» (invade) в Європу, перебуваючи в самому її центрі, скажу лише, що навіть мені з мого самарійського дивана було чутно обурений стукіт кісток в усипальниці Ф. Д. Рузвельта. Справді, Байден так мимохідь, хоча і нехотячи, облив брудом одного з найпопулярніших президентів Америки, приписавши йому «хороші відносини з Гітлером». Не дивно, що Твіттер негайно вибухнув відповідними коментарями.

Загалом, результат останньої очної дуелі необхідно визнати вельми сприятливим. Чи це означає, що Трампу забезпечена перемога і на ранок 4 листопада? В жодному випадку. Не стану нагадувати настирливі запевнення коментаторів і бандитів-пандитів із мас-медіа з приводу нібито «значної переваги» Байдена – ви і без мене чуєте їх сьогодні з будь-якого під’єднаного до ефіру пристрою, зокрема, апарату штучного дихання.

Ситуація залишається п’ятдесят на п’ятдесят, і це не може не вселяти занепокоєння у серця тих, кому ненависні соціалістичні «личинки» на кшталт Берні Сандерса та Олександрії Оказіо-Кортес, кого нудить від людожерських Клінтонів та ісламістських Обам, хто не бажає цілувати чоботи чорних погромників.

Пенсильванія – ось головна проблема. Дивлячись на динаміку опитувань, я практично не сумніваюся, що Трамп «візьме» Джорджію, Флориду, Огайо та Північну Кароліну, а також доповнить ці чотири критично необхідних йому штати, що «вагаються», Аризоною або Вісконсином (запасний варіант: Айовою + Невадою).

Але при всьому цьому без Пенсильванії йому ніяк. Пенсильванію треба брати, як то кажуть, кров із носа. Треба брати, але тамтешні опитування – наразі не надто втішні. Останнє опитування FOX досі вказує на п’ятивідсоткову перевагу Сонного Джо. Навіть попри те, що частина прихильників Трампа (і республіканців взагалі) соромляться заявляти про свої електоральні переваги (у нинішній атмосфері лівого терору та залякування ця сором’язливість ще зрозуміліша, ніж у 2016-му), розрив – дуже великий, щоб вселяти впевненість в остаточній перемозі Трампа.

Почекаємо результати опитувань, які надійдуть через 2-3 дні й відображатимуть не тільки підсумки минулих дебатів, а й корупційний скандал «пилососної» сімейки Байденів. Якщо пенсильванські 5% так і не знизяться до 2-3%, то мій обережний оптимізм зміниться серйозними побоюваннями.

Автор: Aleks Tarn

Джерело: ФБ-сторінка Aleks Tarn (https://www.facebook.com/aleks.tarn.1/posts/10221535769877971)