rss
11/29/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Українська юриспруденція та справедливість: справа Медведчука проти Кіпіані

Такі матеріальні факти є не суперечливими: поета Василя Стуса заарештували вдруге в 1980 році. Його справа була доведена до судового розгляду в тому ж році. Радянський суд призначив радянського адвоката Віктора Медведчука захищати його.

Стус зустрівся з Медведчуком і відмовився від його послуг. Тим не менш, суд наполягав на захисті Медведчука іноді навіть за відсутності Стуса. На захист свого клієнта Медведчук визнав усі звинувачення, але попросив помилування на підставі продуктивної роботи Стуса як працівника фабрики в період між його арештами. Стус помер у в’язниці у вересні 1985 року. У 2019 році українсько-грузинський журналіст Вахтанг Кіпіані, що спеціалізується на історії, опублікував книгу під назвою «Справа Василя Стуса Збірник документів з архівів колишнього КДБ УСРР», в якій писав про роль Медведчука у справі. Медведчук, горезвісний олігарх, бізнесмен, медіамагнат і політик, пов’язаний сімейними зв’язками і нахабним доступом до російського президента Володимира Путіна, подав цивільний позов, щоб припинити публікацію. 19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд міста Києва виніс рішення по суті для Медведчука, наказав видалити шість згадок про Медведчука в темі книги і припинити продаж і поширення публікації.

Зокрема, суд визнав недостовірними та такими, що порушують особисті немайнові права Медведчука, кілька фраз з книги:

- на сторінці 661 – “є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою, адвоката звали Віктор Медведчук”,

- на сторінці 664 – “Медведчук на суді визнав, що всі злочини, нібито вчинені його підзахисним, заслуговують на покарання”,

- на сторінці 664 – “він фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати”,

- на сторінці 7 – “розпинав поета призначений державою адвокат Медведчук”,

- на сторінці 663 – “шістка комуністичної системи адвокат Медведчук”,

- на сторінці 664 – “злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще і тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи”.

Title 

Таке рішення не було б винесено з усією вірогідністю американським судом з двох причин: по-перше, тому що правда є захистом від будь-якого наклепницького цивільного позову і по-друге, тому що в цьому випадку, оскільки Віктор Медведчук є дуже публічною особою, навіть спотворення проти нього повинні були би включати елемент злоби з боку Кіпіані, щоб вони були покарані.

У Сполучених Штатах ми, як правило, зловживаємо публічними особами досить часто без наслідків і, можливо, заслужено. Однак у Європі репутація публічної особи вважається майже священною, і визначення того, що є наклепницьким, повинно знаходити баланс між свободою слова та захистом репутації публічних осіб. У будь-якому випадку, певні засоби захисту, доступні в судах США, також доступні, як правило, і в європейських судах. Українські закони про наклеп зазвичай відповідають європейським. Обґрунтування чи правда, справедливий коментар, який пояснюється як чесні дії з боку передбачуваного наклепника і, нарешті, привілей, який не стосується цієї справи, але стосується заяв, зроблених у парламенті, суді тощо, вважаються захистом у процесі наклепу .

Здається, коментарі Кіпіані мали б бути підкріплені правдою, і, згідно з європейським законодавством, тягар доведення істини лежить на Кіпіані.

Оскільки його книга базується на документах радянських архівів, це може бути проблематично. З одного боку, цілком імовірно, що єдиним матеріальним очевидцем судового провадження є Віктор Медведчук, який, ймовірно, подасть зовсім іншу версію істини. Звичайно, він не буде звинувачувати себе. З іншого боку, найвища іронія тут полягає в тому, що Медведчук буде непристойно відокремлюватися від радянських документів, як він уже не раз натякав. Цілком закономірно, навіть якщо неправдиво.

І тому дуже часто погані люди залишаються безкарними, включно зі збереженням репутації, хоч між чесними людьми це мабуть запізно для Медведчука. І так само часто добрих людей звинувачують і навіть карають штрафом тому, що вони просто говорять правду чи говорять про неї. Буде подана апеляція, але ця справа далеко не відкрита і закрита. Надія виникає вічно, але справедливість часто стає жертвою того, що ми знаємо як юриспруденція.

Місцеві вибори в Україні: низький старт на доріжці з ямами і комарами…

Як у 2020 році змінились напрями HR-стратегії

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com