rss
11/29/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
У фокусі – Америка \ Падіння Сан-Франциско

Бум технологічних концернів збагатив розташоване у Каліфорнії місто. Але багатство галузі високих технологій різко контрастує з бідністю на вулицях. А зараз з міста йде й IT-еліта. Залишаються безхатьки та наркозалежні.

Джейсон Хілл нещодавно заглянув у свою стару квартиру. Він не відчув туги через те, що з кінця серпня більше не живе у Сан-Франциско. Він думав про всі ті прикмети нового життя міста, за якими він точно не нудьгуватиме, – за наркодилерами на кожному розі, які так безсоромно діють, що перехожі можуть бачити, як люди передають одне одному гроші та наркотики. А ще – за слідами їхньої «роботи» Джейсон Хілол теж не нудьгуватиме. Всюди валяються шприци.

Додайте сюди фекалії на вулицях і неможливий запах клоаки. Якось Хілл побачив на тротуарі мертву людину, яка, вочевидь, померла від передозування. У цей момент на місце події саме прибув судмедексперт. Хілл так часто випадково зустрічав наркоманів, що завдяки їм навчився користуватися нарканом – антидотом, що застосовується при передозуванні героїном та іншими опіоїдами. Без наркана у наплічнику він більше не виходив із дому.

Через коронавірус ситуація ще погіршилася. Тротуари у старому районі Тендерлойн у центрі Сан-Франциско, де і раніше збиралися безхатьки, перетворилися на справжні наметові табори. Атмосфера стала більш ворожою. Хіллу якось почали погрожувати на вулиці, він дедалі більше став боятися виходити з дому в темний час доби. «Спочатку з’являтися відчуття, ніби це жахіття не закінчиться», – розповідає Хілл. Він зауважив, що йому остогидло місто, яке 15 років було для нього домом. Раніше була хоч примарна надія, що ситуація може змінитися до кращого. Зараз він живе у передмісті під назвою Окленд, на іншій стороні затоки Сан-Франциско. Там також є безхатьки та наркомани. Але у порівнянні із Сан-Франциско його нове місце проживання – це просто ідилія. Він з’ясував, що він – не самотній у своєму рішенні: «У Сан-Франциско всюди я бачу вантажівки компаній із організації переїздів». Це означає, що люди їдуть. Коли він востаннє був у своєму колишньому будинку, чув, що виїхали ще десятеро сусідів.

Експеримент із толерантністю

Сан-Франциско – політична лабораторія. Тут із середини 60-х років керують демократи. Вони проводять своєрідний експеримент: чи може політика практично безмежної толерантності, соціальних гарантій, базового демократичного співробітництва та високих податків бути успішною. Проміжні результати виглядають не надто багатообіцяючими – республіканці під час передвиборної кампанії з насолодою відзначають: Сан-Франциско стане загрозою для всієї Америки, якщо демократи знову отримають більшість. Демократки Ненсі Пелосі та Камала Харріс, які стануть найвпливовішими жінками у США в разі перемоги демократів, родом звідси.

Сан-Франциско завжди був відомий своєю магічною силою тяжіння. Свого часу сюди кинулися золотошукачі, які заполонили місто, потім – хіпі та високотехнологічні компанії. Але за красивими декораціями з величним мостом «Золоті ворота», горбистими вулицями й історичним канатним трамваєм, у мегаполісі на Західному узбережжі створюється дедалі сумніша картина. Багатство високотехнологічної галузі різко контрастує з бідністю на вулицях. У місті проживає від 8 до 10 тис. безхатьків, лише для деяких із них є спеціальні центри. Напевно, в жодному іншому місті прірва між бідними та багатими так не впадає у вічі. У той час, поки у хмарочосах у районі Пасифік-Хайтс засновники високотехнологічних компаній насолоджуються прекрасною панорамою, наркозалежні безхатьки ледь животіють на вулицях району Тендерлойн.

ФРБ Нью-Йорка опублікував у грудні рейтинг міст із високим рівнем нерівності. Попереду у ньому – Сан-Франциско. Нерівність, як показав аналіз ФРБ, може бути наслідком економічної динаміки. Технічний прогрес і глобалізація з 80-х років збільшили у всій Америці різницю в заробітній платі, а урбанізація посилила цей тренд. Жодного іншого міста західного світу не зачепив настільки сильно цей тренд, як Сан-Франциско, розташованого на краю Кремнієвої долини. Приплив досвідчених технічних фахівців, які заробляють шалені гроші, зробив місто настільки дорогим, що воно стало практично недоступним для людей із середнім доходом. Середня вартість житлового будинку, за даними ріелторського концерну Zillow, становить 1,45 млн доларів, що утричі більше, ніж у віддаленому від моря Денвері, у штаті Колорадо. І це майже у шість разів більше, ніж середня вартість будинку в США.

Квартирне питання

Місцева політика – безсила проти глобальних технологічних трендів. Але у звичайних містах доступність житла – мета амбітних політиків. А в Сан-Франциско «добропорядні» жителі блокують розвиток будівництва. Вони посилаються на місцеве будівельне право, яке у багатьох районах унеможливлює будівництво багатоквартирних будинків. А ще – на право громади брати участь у формуванні зовнішнього вигляду того чи іншого населеного пункту. Відповідно до цього, своїм правом люди, що живуть поруч, можуть перешкоджати реалізації нових проектів.

Ренді Шоу – директор центру San Francisco’s Tenderloin Housing Clinic, що надає безхатькам житло, а також видавець і провідний автор онлайн-журналу Beyondchron. Він також зараховує себе до лівих, як і більшість виборців у місті. Він вважає, що потреба у житлі може скоротитися тільки тоді, коли багаті райони міста, де майже кожна родина живе в окремому будинку, нарешті змусять відмовитися від цих старих прав. Тобто, коли в місті буде дозволено будувати доступне житло. Тому що там перебуває майже 40 відсотків доступних для розвитку площ. Але всі спроби відкрити ці райони для будівництва будинків на дві або кілька сімей вперлися в опір розгніваних старих жителів. Їхнє лобі не дає проектам розвиватися. Та й радикальні ліві, серед яких багато постарілих хіпі, блокують будівництво багатоквартирних будинків у своїх районах. «У їхніх садах – таблички з написом «Black Lives Matter», але вони не хочуть бачити чорношкірих людей серед своїх сусідів», – іронічно констатує Ренді Шоу. Насправді самі чорні натовпами залишають місто. Їхня частка у населенні з 90-х років скоротилася вдвічі, до п’яти відсотків. За двадцять років близько 50 тис. мешканців покинули нібито найбільш соціально орієнтоване велике місто Америки.

Дуже лівий прокурор

Непохитна прогресивність мешканців Сан-Франциско позначилася у виборі Чези Будіна (Chesa Budin) на посаду головного прокурора міста. Його біологічні батьки, як пізніше і прийомні батьки, були членами терористичної організації Weathermen, яка організовувала атаки на урядові будівлі та поліцейські ділянки. Його батько досі сидить у в’язниці – він перебував за кермом автомобіля терористів під час нападу в 1981 році, коли вони застрелили трьох осіб. Сам Будін у своїх роботах висловлював симпатію до революції у Венесуелі, працював перекладачем на уряд Уго Чавеса.

Передвиборчу боротьбу проти лівого окружного прокурора у 2019 році він виграв за допомогою ще лівішої передвиборчої програми. Він пообіцяв не вести кримінальне переслідування за дрібні злочини, відправляти у в’язницю менше людей, терпляче ставитися до нелегальної міграції, а також жорсткіше притягати поліцейських до відповідальності за порушення. Дикі наметові табори, проституція, походи у туалет на вулиці, блокада тротуарів – все це тепер офіційно терплять у рамках толерантності. В районі Тендерлойн ситуація – настільки драматична, що недавно група жителів навіть подала позов проти міста. Ситуація у їхньому районі – «порушення фундаментальних громадянських прав» людей, які тут живуть і працюють, йшлося у зверненні.

Ренді Шоу з Tenderloin Housing Clinic не критикує Будіна за те, що той не ставить під переслідування незначні злочини, пов’язані з крайньою потребою; це практикувалося і раніше. Але він звинувачує нового прокурора у м’якшому ставленні до наркоторгівлі. Якось прокурор висловився проти затримань наркодилерів, основна частина яких родом із Гондурасу. За його словами, вони самі – жертви торговців людьми та бандитів і повинні співпрацювати з поліцією. Виходить, прокурор уважніше ставиться до проблем дилерів, ніж до проблем мешканців, які бояться виходити на вулицю, каже Шоу. У 2019 року в місті понад 400 людей померло від передозування, що майже удвічі більше, ніж роком раніше. Цього року цифри будуть набагато вищі, хоча у багатьох з них є препарат «наркан». Місто видає чисті шприци в обмін на використані, щоб наркозалежні не заразилися хворобами. Проте на вулиці, ігрові майданчики або в громадські туалети потрапляють близько двох мільйонів шприців на рік.

Через м’який клімат Сан-Франциско традиційно вважається найкомфортнішим містом для безхатьків. Але це – не єдина причина, чому їх тут так багато. Маріо Моганнам з економічного об’єднання San Francisco Council of District Merchants Association бачить у цьому і результат надмірної культури толерантності. Сан-Франциско – місто співчуття, «безпритульність» тут розцінюється не стільки як невдалий епізод, скільки як «стиль життя». А великі кошти, які спрямовуються на боротьбу з безпритульністю, не призводять до видимих результатів. Після нового підвищення податків для великих компаній ще 300 млн доларів будуть спрямовані у бюджет для допомоги безпритульним – з тієї перспективою, що місто стане ще привабливішим для цієї групи. Моганнам вважає, що ця щедрість контрастує з тією строгістю, яка проявляється до місцевої економіки та компаній. «Місто ставить перед нами високі стандарти, але неспроможне підтримувати вулиці у чистоті». Організація Моганнама презентує інтереси понад 40 тис. малих підприємств у місті, до прикладу, ресторанів, перукарень або м’ясних крамниць. Кілька тисяч із них з початку епідемії коронавірусу закрилися.

Дистанційна робота перетворює місто на привид

Пандемія загострює кризу безпритульних. Центральні райони міста стали схожі на привид. Офісні будівлі здебільшого пустують, ресторани та інші підприємства – закриті, або у них майже немає клієнтів. Дік Костоло, колишній голова ради директорів Twitter, нещодавно заявив, що Сан-Франциско зараз виглядає, немов «зомбі-апокаліпсис». Крім безпосередніх наслідків, є також побоювання, що коронакриза залишить після себе і довгострокові наслідки. Концерни (наприклад, Twitter і Facebook) повідомляють, що хочуть дозволити багатьом співробітникам на постійній основі працювати дистанційно, далеко від Сан-Франциско. Якщо це стане поширеною тенденцією у галузі, під питанням опиниться ідентичність регіону. Сан-Франциско та район Кремнієвої долини, що межує з ним, вважаються «кластером», де сконцентровані найбільш інноваційні мізки, які винаходять проривні речі.

«Кінець є реальним та історичним», – такі рядки недавно з’явилися у місцевих ЗМІ про хвилю виїжджаючих. Наскільки ситуація драматична, можна судити за ринком нерухомості. В останні роки вартість оренди завжди росла, в результаті чого Сан-Франциско стало з великим відривом найдорожчим містом Америки. Але зараз тенденція стала зворотною. Середня вартість оренди двокімнатної квартири, за даними агентства нерухомості Zumper, у серпні вперше за довгий час знизилася до 3000 доларів і навіть трохи менше. У минулому році якийсь час оренда коштувала понад 3700 доларів. Зараз орендодавці часто залучають клієнтів, пропонуючи шість місяців безкоштовної оренди. Кількість будинків і квартир, виставлених на продаж, за даними галузевого порталу Zillow, у порівнянні з попереднім роком, зросла майже удвічі, натомість в інших американських мегаполісах спостерігається лише невелике зростання або навіть зниження. Ймовірно, це вказує на те, що багато хто хоче виїхати з Сан-Франциско.

Аналітик компанії Zillow Джеф Такер каже, що пошукові запити на його порталі свідчать про те, що деякі переїжджають далеко, наприклад, у Техас або Аризону. Інші хочуть залишитися недалеко від міста, аби час від часу мати можливість їздити в офіс, навіть якщо їхній роботодавець робить наголос здебільшого на віддаленому режимі роботи.

Не поспішайте його ховати

Втім, «похорони» Сан-Фран­циско досі щоразу були передчасними. Місто пережило землетрус, і луснула технологічна бульбашка. Моганнам зберігає спокій, незважаючи на всі проблеми. Сан-Франциско завжди долало труднощі, не дарма на його гербі зображено Фенікс, який має здатність поставати з попелу. Зрештою, у міста – надто багато позитивних сторін, щоб воно втратило свою привабливість: «Я бував у всьому світі, але такого місця, як Сан-Франциско, більше немає».

І все ж таки, деякі компанії зараз готуються до того, що у майбутньому їм не потрібно буде так багато площ у Сан-Франциско, як зараз. Фотохостинг-компанія Pinterest змушена була заплатити величезний штраф у сумі майже 90 млн доларів, щоб розірвати угоду про оренду нового офісного центру. Twitter нещодавно виставив частину свого офісу на оренду. Це пов’язано, ймовірно, не тільки з коронакризою. Гендиректор компанії Джек Дорсі ще раніше говорив, що він не хоче так сильно, як раніше, бути сконцентрованим на Сан-Франциско. Й інші компанії послаблюють прихильність до міста. Коли виробник програмного забезпечення Oracle оголосив про перенесення своєї щорічної мега-конференції Open World у Лас-Вегас, обґрунтування було не особливо втішним: основоположним чинником при прийнятті рішення були не тільки витрати, але і похмура картина на вулицях Сан-Франциско.

Небо над Сан-Франциско і «Золотими воротами» – знову ясне, лісові пожежі припинилися. Але в місті золотошукачів, хіпі та мільйонерів хай-тек-індустрії стає дедалі більше проблем.

Автор: Roland Lindner,
Winand von Petersdorff

Джерело: Frankfurter Allgemeine Zeitung (https://www.faz.net/aktuell/wirtschaft/san-franciscos-niedergang-obdachlose-und-drogendealer-16995728.html)

У 1992 році я підтримав Клінтона. У 2020 році я голосую за Трампа!

У Техасі тисячі автомобілів вишикувалися у «Потяг Трампа»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com