rss
11/24/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Спорт \ Сергій Нагорняк, футбольний експерт: «Дивишся на прийом м’яча в УПЛ – і розумієш: це катастрофа»

Колишній футболіст «Дніпра», тренер збірної команди України U-17 та футбольний експерт розповів «Укрінформу» про перспективи збірної на Євро, майбутнє Зінченка в «Манчестер Сіті» та вплив ЗМІ на футбол.

- Пане Сергію, в чому ви бачите сучасні тенденції розвитку світового футболу?

- Зараз футбол розвивається в напрямку тотального пресингу, команди часто застосовують пресинг у третій зоні, біля воріт суперника. Взагалі, сучасні тенденції у футболі – це добре забуте старе. Я ще пам’ятаю півфінал чемпіонату Європи 1988 року, коли збірна СРСР під керівництвом Лобановського перемогла Італію. Знаєте, там був тотальний пресинг на кожному клаптику поля.

Зараз існує дуже багато різноманітних тенденцій. Зараз дуже багато команд, зокрема, й у нашому чемпіонаті, переходять грати на нові схеми, на «3-4-3», тенденція в три захисники. І в першій лізі, й у прем’єр-лізі дуже багато команд застосовують пресинг, не просто б’ють м’яч абикуди. Тенденцію тримати м’яч, розігрувати через воротаря започаткував Гвардіола. В дев’яностих, на початку нульових дуже багато команд грали в три захисники, трошки повертається все, але в інших модифікаціях.

Футбол не стоїть на місці, він розвивається, швидкості стають більшими. А клас футболіста проявляється в тому, як швидко він приймає рішення, як працює з м’ячем. Нічого нового, але трошки тенденції змінилися.

- Як ви вважаєте, хто відродив культуру тотального пресингу?

- Мені важко сказати, Клопп до цього прийшов, і Гвардіола, коли був у «Барселоні». Модель гри «Барси» будувалася на тому, щоб при втраті м’яча – за дві-три секунди, до чотирьох, гравці повинні увімкнути пресинг і відібрати м’яч. Натомість у «Барселони» відібрати м’яч було дуже складно. Клопп теж застосовує пресинг, але дещо інший. Він трошки модернізував пресинг під свій стиль гри. Футбол Клоппа і Гвардіоли відрізняється в самій побудові, але щодо пресингу є дуже багато схожих елементів.

- Чого нам варто повчитися в таких країн, як Іспанія, Франція, Португалія, якщо дивитися через призму розвитку молодих футболістів?

- Всі наші проблеми, як на мене, починаються з технічної майстерності футболіста. Якщо ти гарно працюєш з м’ячем, то ти не думаєш про зайві речі – як прийняти м’яч, як віддати передачу – ти одразу концентруєшся на своїх діях, ти думаєш, куди віддати передачу, а не як її віддати. Якось я був в академії іспанського «Бетісу» і дивився, як грали діти шести-семи років. П’ять на п’ять грають і шостий голкіпер. Ти дивишся, як вони грають, як відкриваються, як слухають тренера. Після перегляду розумієш, чому ми на такому рівні, а вони на такому. Півгодини варто подивитися гру юнаків, щоб зрозуміти, чому вони там, а ми трошки нижче.

- Чому умовний Фаті в 17 років починає грати на високому рівні, а у нас футболіст починає проявляти себе лише в 20+. Звідки стільки нахабства в молоді з Європи і чому нашим футболістам не вистачає здорової футбольної агресії?

- Справа в тому, що європейські клуби не бояться довіряти молоді. Будь-яку команду візьміть, навіть той самий бельгійський чемпіонат. Чому наша молодь переїжджає до Бельгії? Тому що це трамплін, їх ментальність змінюється, вони адаптуються і розвиваються. У нас теж є перспективні хлопці 17-18-ти років. Ви подивіться, вісімнадцятирічний Забарний дебютував за «Динамо». Звичайно, так склалися обставини, але він грає дуже солідно і, можливо, забронює собі місце в стартовому складі.

- Скажіть, чому в Україні в 27 років ще можна бути перспективним. В нас є така політика, що ми вважаємо гравців перспективними, аж поки вони не починають тотально здавати. Чи не перетримали ми Коноплянку і Ярмоленка?

- Будьмо відверті, Коноплянка і Ярмоленко – це наші топові гравці. Я думаю, й Андрій, і Євген розуміють, що їхня кар’єра склалася б набагато краще, поїдь вони в Європу трошки раніше. Попри це, вони на сьогодні є безальтернативними гравцями. Звичайно, є Циганков, він хотів би посісти місце Коноплянки, Ярмоленка, ми всі чекаємо. Через різні обставини цього не стається. Попри це, Ярмоленко і Коноплянка є одними з кращих наших гравців, з них треба брати приклад.

- Чому наші переможці молодіжного чемпіонату світу не переїхали в Європу, а осіли в українському чемпіонаті, але й навіть там не дуже рухаються?

- На мою думку, тим, на кого був попит, варто було б не їхати, не йти, а тікати. Ця перемога стала дуже великим успіхом, вона забрала дуже багато емоцій, і хлопці трошки не витримали в психологічному плані. Протягом року сильно ніхто не заграв. Я не беру Миколенка, бо він був у тій збірній, але у фінальній частині не грав. Зараз він стабільний гравець збірної України. Луніна я до уваги не беру, бо він вже приїхав з мадридського «Реалу».

Про декого з них ми взагалі не чуємо: так, вони грають, але до піднятої планки вони поки що навіть близько не дотягують. Той же Булеца в «Дніпрі» – то є, то немає, Попов у «Динамо» – то грає, то не грає (тут є ще проблема з травмами). Хлопці мають усвідомити, що це великий успіх, але це й великий трамплін для них. На жаль, для нас всіх, на жаль – для них самих цього поки що не сталося.

- Як ви вважаєте, чого досягне збірна України на Євро-2021?

- Ці запитання звучали на початку цього року, коли пандемії ще не було. Мені важко сказати, рік пройшов, деякі гравці, які були ще восени, на початку року були основними гравцями збірної, – на сьогодні не потрапляють до стартового складу. Думаю, у нас ще будуть зміни в цьому напрямку. Для тренерського штабу, як і для футболістів – наступні матчі стануть своєрідним екзаменом: три гри з чемпіонами світу. Я – лише за такі матчі.

Ці ігри у вищій категорії дуже потрібні. Лише з такими суперниками ми можемо прогресувати. Я своїм молодим футболістам кажу, що варто грати з найкращими. Коли ти постійно граєш із посередніми командами, а потім доводиться пограти з топами, то наші гравці іноді не знають, що робити. Зараз можна багато наговорити, але спрогнозувати Євро поки що неможливо, почекаймо весни.

- Скажіть, наскільки важливим є досвід наших легіонерів, а саме Зінченка, Малиновського, Луніна, для інших наших збірників та збірної в цілому?

- Найголовніше – що вони приносять у нашу збірну – це ментальність. Візьмемо того ж Малиновського в «Аталанті». Кожен тиждень – гра на найвищому рівні, незалежно від того, чи це «Ювентус», чи «Лечче». Про Зінченка я зараз не говорю, але коли він дуже часто виходив в основному складі, грав у дуже приємний футбол, але йому немає різниці – чи грати через два дні на третій, чи через три на четвертий. Зараз від цих двох (від Зінченка і Малиновського) залежить те, як наша збірна грає в середині поля. З іспанцями, щоправда, не вийшло, але це робочі моменти.

- Зінченко розповідав, що над ним жартували працівники «Ман Сіті». Мовляв – на, тримай м’яч, хоча б торкнешся до нього, бо іспанці вам не дали.

- Ну, це футбольні люди, вони все розуміють. Я ж кажу, наша проблема прихована ще в юнацькому футболі. Для іспанців прийняти м’яч – це не завдання, а обов’язок. У нас іноді дивишся на прийом м’яча гравців УПЛ – і розумієш, що це катастрофа.

- Як ви вважаєте, чи варто Зінченку змінювати прописку і шукати собі іншу команду?

- Для мене це вже очевидно. На мою думку, він лише в «Ман Сіті» буде грати на позиції лівого захисника, його найсильніші риси демонструються в центрі поля. Його ідеальна позиція така, яку він займає в збірній України, там його місце. Йому варто шукати команду, де він гратиме в центрі поля й гратиме стабільно. З «Ман Сіті» він уже двічі виграв чемпіонат Англії, йому вже хочеться більшого, приносити більше користі. Він хоче не підносити снаряди, а використовувати їх.

- Який вплив ЗМІ на сучасний футбол?

- Вплив ЗМІ дуже великий, вони дуже впливають на футбол, можуть як знищити, так і піднести гравця, тренера. Постійна критика Хацкевича і Михайличенка теж вплинула на результат їхньої роботи, але тренери обрали такий шлях. Я до ЗМІ ставлюся з повагою, але сам про себе не читаю і гравцям раджу не звертати на це увагу. Кажу їм, що про них багато говоритимуть, але до цього варто ставитися з іронією.

Особисто я раніше любив критикувати суддів, але все було виправдано. Стосовно того, чи дивляться футболісти футбольні програми – звичайно, дивляться. Я коли в «Дніпрі» працював, після «Профутболу» приходжу, а мені футболісти говорять, мовляв, Миколайовичу, ви сказали про мене «т-а-а-к-е-е-е-е». Ми розбиралися у всьому всередині команди. Кожен сприймає критику по-своєму. Я з великою повагою ставлюся до Ярмоленка, бо журналісти його просто знищували на початку кар’єри. Пройшло пів року, і вони його піднесли до небес. Журналісти повинні лояльніше ставитися до футболістів, мати межу.

- Наскільки соцмережі, зокрема хейт вболівальників, впливають на футболістів?

- Це все залежить від конкретних гравців. Є такі гравці, які добре зіграли, й біжать відкривати соцмережі, читати про те, які ж вони красені. Після поразки вони читають коментарі з обережністю. Зрілі гравці байдуже ставляться до цього, бо вони розуміють, що комусь вони просто не подобаються, хоч як добре вони грали би. Особисто я ніколи в житті не читав коментарі. Попри це, зрозуміло одне – зараз без соцмереж вже нікуди не дінешся.

Автор: Віталій Ткачук, Київ

Джерело: «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/rubric-sports/3112622-sergij-nagornak-futbolnij-ekspert.html)

Алекс Великих: «Клуби-середняки Італії готові заплатити 15 млн євро за гравця, який у майбутньому прогресуватиме»

Робота, удача і підтримка трибун: як ми перемогли Іспанію

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com