rss
10/25/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
У фокусі – Америка \ Феномен Трампа: «відсутність манер, скромності та колегіального мислення»
Title 
 Фото - The White House

Мої ліволіберальні друзі (а також багато затятих #NeverTrumpers) постійно запитують: чи не хвилює мене відсутність у Дональда Трампа благородних манер. І чи не вважаю я, що його твіти – «принижують офіс Президента».

Ось моя відповідь:

«Ми, право-мислячі люди, вже пробували бути скромними. Не могло бути людини скромнішої, ніж Джордж Буш, проте він став жертвою обурливої брехні та політично мотивованої ненависті, які підірвали його президентство.

Ми вже використовували й державну мудрість.

Чи може бути на цій землі інша людина, яка так відчайдушно цінувала «колегіальність» мислення, як Джон Маккейн?

Ми спробували пристойність – чи була будь-коли досі людина з пристойнішими манерами, ніж Мітт Ромні?

І результати завжди були однаковими. Це – тому, що поки ми грали за правилами благородства, колегіальності та пристойності, ліві протягом останніх 60-ти років займалися різаниною, де єдиними законами були правила Сауля Алінського та чиказької мафії.

Я не знаходжу нічого «благородного», «колегіального» або «правильного» в брехні Барака Обами про погроми на вулицях Фергюсона: він розпалював расову ненависть, адже вона вигідна Демократичній партії.

Я не бачу нічого «благородного» у брехні обамівської адміністрації про загибель чотирьох американців у Бенгазі та ув’язнення невинного автора відео про Магомета, щоб замести сліди.

Я не бачу ніякого «державного мислення» у використанні тією ж адміністрацією федерального податкового відомства для знищення політичних опонентів і будь-якого інакомислення.

Так, Обама був «красномовним» і «вишколеним», але в жодному випадку не був «благородним», «колегіальним» або «правдивим».

Ліві були залучені під час війни проти Америки з часу студентських заворушень 60-х років. Для них це була тотальна війна, в якій ніщо не вважається священним і вихід за рамки норми – буденна річ... Це була війна зі застосуванням насильства, погроз розправами, демагогії і брехні. Війна, що почалася насильницьким захопленням університетів і триває досі.

Проблема – у тому, що всі ці роки ліві були єдиною стороною, яка веде цю війну. У той час, коли ліві кидаються на всіх, хто стоїть на їхньому шляху, праві продовжують діяти з благородством, колегіальністю і порядністю.

З Дональдом Трампом всьому цьому прийшов кінець. Дональд Трамп – перший президент Америки епохи війни культур.

У воєнний час такі речі, як «благородство» та «колегіальність» – далеко не найважливіші риси, які потрібно шукати у воїнів. Генерал Улісс Грант був бешкетником і п’яницею, поведінка якого у мирний час могла призвести до того, що його б вигнали з армії. Якби Авраам Лінкольн застосував правила пристойності мирного часу й звільнив Гранта, демократи цілком могли б мати своїх чорних рабів ще й сьогодні. Лінкольн пояснив своє рішення так: «Я не можу позбутися цієї людини. Він воює».

Маршалл Камена балотувався на посаду мера як демократ, оскільки знав, що місто у цій частині Каліфорнії ніколи не проголосує за республіканця.

Генерал Джордж Паттон був грубіяном. У мирний час це могло означати, що його позбавили б військового звання. Але якби Франклін Рузвельт застосував тоді нормальні правила пристойності, цілком ймовірно, що Гітлеру та націонал-соціалістам вдалося б побудувати свій тисячолітній Рейх.

Трамп – боєць. І що особливо чудово: подібно до Паттона, що стоїть над полем битви, коли його танки знищують танки Роммеля, він кричить: «Ти – паршивий вишкребок, я бачу тебе до самих кісток!»

Це – просто вишенька на торті, але приємно бачити, що Трамп не тільки бореться, але і перемагає лівих, використовуючи при цьому їхню власну тактику з книги Сауля Алінського «Правила для радикалів». Книги, настільки важливої для війни лібералів проти Америки, що вона була посібником для всієї адміністрації Обами й темою дипломної роботи Хілларі Клінтон. Ця книга пройнята таким безумовним злом, що Алінський міг би присвятити її Люциферу...

Твіти Трампа можуть здатися необачними й необдуманими, але насправді він робить саме те, що Алінський радив своїм послідовникам. По-перше, замість того, щоб переслідувати «фальшиві ЗМІ», а вони – настільки фальшиві, що позиціонують кожну велику подію за останні 60 років не просто неправильно, а діаметрально протилежно до правди, – Трамп з усієї когорти брехунів виділив CNN. Він зробив цей канал своєю особистою мішенню.

До того ж, дотримуючись вказівок Алінського, він використовує їдкі глузування, які автор книги назвав «найпотужнішою зброєю». Що найважливіше, твіти Трампа поставили CNN у невигідне й невиграшне положення. Їм треба було б відповісти, але сказати нема чого.

Це залишає їм лише два шляхи. Вони можуть або почати чесно й точно повідомляти новини, або – посилити свою звичайну тактику й сподіватися перемогти Трампа. подвоївши напруження істерії і демагогії.

Проблема для CNN (та інших) полягає у тому, що, якщо б вони почали чесно повідомляти новини, це означало б кінець Демократичної партії, якій вони служать. Саме безперервне використання фейкових новин (читай: пропаганди), підтримує життя лівих. Уявіть собі, до прикладу, якби канал CNN чесно й точно повідомив про тісні зв’язки тодішнього кандидата Барака Обами з іноземними терористами (Рашидом Халіді), внутрішніми терористами (Вільямом Ейерсом і Бернардином Дорном), мафією (Тоні Різко) або істинним злом його духовного наставника, церквою Джеремі Райта. Уявіть, якби вони чесно й точно розкрили шкідливість використання адміністрацією Обами податкового відомства для переслідування політичних опонентів або правду про допомогу зброєю мексиканським картелям і про вбивство у Бенгазі посла Крістофера Стівенса.

Отже, мої ліві друзі, а також #NeverTrumpers, чи хочу я, аби ми жили у такий час, коли наш президент міг би бути «благородним», «гідним» і «правильним»? Безумовно.

Але зараз – не ті часи. Це – війна. І це – війна, яку ліві ведуть останні 50 років, не зустрічаючи опору.

Отже, кажіть що завгодно про цього президента – я усвідомлюю: він може бути вульгарним, він може бути грубим, іноді він може бути негідником. Мені – все одно. Я не можу дозволити, аби ця людина пішла. Він бореться за Америку!»

 

Автор: Teri Phillips

Джерело: https://vintontoday.com/articles/Opinion/article1026468.html

Плоди успіхів Америки

Мама сенатора Джона Маккейна померла у віці 108 років

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com