rss
10/25/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
У фокусі – Америка \ Плоди успіхів Америки
Title 
 Фото – Wikipedia

Ми прожили в США 33 роки, і я полюбив цю країну. Вона – величезна, різноманітна й красива. Рухаючись нею від атлантичного берега на захід, починаєш усвідомлювати мужність піонерів, які 200-300 років тому обживати дикий простір, що тягнеться вглиб континенту.

Не весь шлях долався на конях. Французькі першопрохідці створили поселення вздовж Міссісіпі, спускаючись нею з півночі на південь до заснованого ними Нового Орлеана, де велика річка впадає у Мексиканську затоку. А Каліфорнію американці відбили у Мексики.

Заснували США протестанти, що залишили Старий Світ після запеклих воєн із католиками. Вони прибули до Америки, аби побудувати в ній справедливе суспільство – відповідно до своїх релігійних доктрин. Декларація незалежності країни гордо проголошувала: «Ми виходимо з тієї самоочевидної істини, що всі люди створені рівними й наділені їхнім Творцем певними невідчужуваними правами, до числа яких належать життя, свобода та прагнення до щастя».

Країна, заснована англосаксами, успішно розвивалася, на неї накочувалися хвилі нових емігрантів: німців, ірландців, поляків, італійців. Після відомих подій у Російській імперії кінця 19-го - початку 20 сторіч частина її населення емігрувала у США. А чорношкірі американці прибули до Америки у 17 столітті у трюмах невільницьких кораблів.

Paбcтвo – найстаріша форма організації економіки. Paби побудували стародавні Єги­пет і Вавилон, античні Афіни та Рим.

Не дуже відрізнялося від paбcтвa кріпацтво, а також сучасніші форми експлуатації. Колись на прогулянці я зробив для свого 5-річного сина Давида побіжний огляд історії нашої країни, можливо, занадто швидкий. Увечері Давид похвалився перед гостями отриманими знаннями: «Кріпацтво – це коли селян не відпускали з колгоспів». Гості сміялися, хоча чого тут було сміятися?

Виснажлива праця вільних людей під загрозою голоду на заводах, у шахтах, на будівництві залізниць у Європі та Північній Америці була не легшою за працю paбів-aфриканців на бавовняних полях американського півдня. Екстремізм у Росії спалахнув, коли колишні кріпаки зіткнулися з труднощами життя вільних людей.

Григорій Гуревич у ґрунтовній статті для ЕМ повідомив, що 25% вільних чорношкірих у південних штатах США самі володіли pабами, у Новому Орлеані таких було 28%. І тільки 4,8% білoгo населення Півдня були paбoвласниками. Підозрюю, у білиx було, напевно, більше paбів, ніж у чоpниx.

Громадянська війна 1861-65 років вирішила проблему з paбcтвoм в Америці. Країна успішно розвивалася, розвивалося і її чорне населення. Вражаючу статистику змін у чорній громаді в останній період обмеження її цивільних прав навів чорношкірий оглядач WSJ Jason Riley: «Історія чоpниx у першій половині ХХ століття показує нам картину грандіозного прогресу, незважаючи на значні зовнішні перешкоди». Між 1940-м і 1960-ми роками кількість бідних у чоpній громаді впала з 87% до 47%. Відсоток працівників інтелектуальної праці серед них з 1940 до 1970-их рр. зріс учетверо. Всі дослідження, проведені з 1890 до 1940-их рр. показували, що в шлюбі перебував більший відсоток чорношкірих, ніж білиx. У 1925 році 5 із 6 чоpниx дітей жили у сім’ях із двома батьками.

Різко змінилося з початку сторіччя і становище жінок, за Конституцією позбавлених виборчих прав. На вимогу руху суфражисток, загальне виборче право запровадили у 1920 році, що не зупинило їхню боротьбу за розширення інших жіночих прав.

Подолавши за роки Другої світової Велику депресію, Америка досягла до 60-х років небувалого в історії людства економічного розквіту. Глобальні зміни американського життя були зафіксовані прийнятою в середині 60-х програмою «Велике суспільство», яку просував президент Ліндон Джонсон. Були скасовані всі сліди дискримінації чорношкірих і, понад те, встановилася система зворотної дискримінації – переваги чоpних при прийомі у коледжі та на державну службу. Це була найвища точка розвитку суспільства, вгору йти було нікуди. Став неминучим спад.

Американці звільнялися від багатьох обмежень. Жінки здобули право на аборти, узаконене Верховним судом у 1973 році. Широкий рух хіпі кінця 1960-х – початку 1970-х років змінив сексуальні звичаї молоді та скасував для неї табу на наркотики. Стоунвілльський бунт у червні 1969 року поклав початок успішному наступу гомосексуальної культури на традиційне суспільство.

Допомога на дітей незаміжнім жінкам майже скасувала чорні шлюби. Понад 80% чоpниx дітей і близько 40% білиx народжують нині незаміжні жінки. Аборти не обмежуються терміном вагітності. І останнє досягнення фемінізму – рух #MeToo, що дозволяє жінкам без будь-якого ризику переслідувати будь-якого чоловіка звинуваченнями у ceкcyaльниx домаганнях, без терміну давності.

Оскільки потреба у спеціалістах серйозних професій задовольняється в Америці здебільшого за рахунок імміграції і працьовитих дітей іммігрантів, місцева молодь вирушила отримувати знання у науках, створених поколінням хіпі: дослідженнях жінок (аж ніяк не гінекології), чоpниx, гетеpoceкcyaльнocті, гoмoceкcyaльнocті та чого завгодно ще. Приклади з таких наук навів Набоков у романі «Пнін», присвяченому життю Корнелльського університету 50-х років: «Особливо щедра субсидія дозволила д-ру Рудольфу Ауру, прославленому вейндельському психіатру, поставити на десяти тисячах учнів початкових класів так званий Пальцевмочувальний експеримент, під час якого дитині пропонують занурити вказівний палець у горнята з кольоровою рідиною, після чого відношення довжини пальця до його змоченої частини вимірюється і викреслюється на різних захоплюючих діаграмах».

Результати всіх цих глобальних змін проступали в американському суспільстві поступово. Могли насторожити два президентські терміни ісламіста та соціаліста Обами, але той був спритним лицеміром, який зробив собі ім’я промовою на Конвенції демократів 2004 року: «Немає «червоних» (республіканських) штатів, немає «блакитниx» (демократичних) штатів, є Сполучені Штати Америки!» Американці пишалися своєю тoлepaнтністю – два терміни чоpнoмy президенту!

До літа 2020 року зміни у країні набули, проте, лавиноподібного характеру. Обамівські роки та постмодерністські концепції у освіті створили новий тип американців. Неомарксисти захопили університети та коледжі, заволоділи майже повним контролем над медіа, Голлівудом і загалом над індустрією розваг. На кошти видатного спекулянта валютою Джорджа Сороса були встановлені прогресивні головні прокурори у багатьох округах, які у всіх конфліктах стають на сторону злочинців.

Приклад такого прокурора – Дайана Бектон з округу Контра-Коста у Каліфорнії. Ця новаторка звеліла прокурорам окружної прокуратури перш, ніж звинувачувати грабіжників, визначати «необхідність» для них вчиненого злочину. Іншими словами, тільки якщо викрадене грабіжникові не потрібно, його можна притягти до відповідальності.

Зараз США стали нагадувати Німеччину перед виборами навесні 1933 року. Там соціалістів об’єднувала національна ідея нeнaвисті, а в Америці соціалісти культивують pacoвy неприязнь до «переваги білиx», від якої себе морально звільняють; як там дві групи штурмовиків CС і CА тероризували країну, так в Америці Aнтифa та Вlасk Livеs Mаttеr (ВLМ) проходяться країною вбивствами, пограбуваннями та підпалами; як там у побут увійшли, ознакою належності до наці, помахи рукою «Хaйль!», так і в Америці активісти ВLМ змушують випадкових зустрічних піднімати руку на знак підпорядкування їм і вимовляти «ВLМ!». Ще існує такий знак цього підпорядкування як вставання на коліно. Але це – для обраних, таких, як кандидат на посаду президента Байден, лідер Палати представників Пелосі, лідер демократів у Сенаті Шумер.

Суттєва різниця – в Америці у соціалістів немає такого яскравого лідера, як Гітлер. Байден, швидше, нагадує 85-річного рейхспрезидента Гінденбурга, який вручив після виборів 1933 року «біснуватому» владу над Німеччиною і через рік помер. А суперників соціалістично-погромної Демпартії очолює найкращий сучасний президент США Трамп.

Демократи не приховують, що Байден – підставна фігура. Кандидат на посаду віце-президента Камала Харріс вже напророкувала «адміністрацію Харріс із президентом Байденом», та й сам Байден її називав «адміністрація Харріс-Байден».

Але Харріс на роль Гітлера теж не тягне. Закінчивши непоказний чоpний Howard University та юридичну школу для мeншин (це вам не Гарвард Обами), вона зробила кар’єру в Каліфорнії за рахунок стосунків із главою конгресу штату Віллі Брауном. За 4 роки сенаторства Харріс запам’яталася хіба що вдало зіграною роллю «відьми» на затвердженні членом Верховного суду Бретта Кавано. Із праймеріз вона швидко вибула, не викликавши жодної симпатії у виборців-демократів.

Але хтось же повинен був організувати у всій країні дружний погром після смерті в лікарні Міннеаполіса від передозування наркотиків «Святого Флойда»! Навряд чи це була найпомітніша та найвпливовіша серед керівників Демпартії молода соціалістка Окас-Кoртес, що має у резюме, до членства в Конгресі з 2019 року, лише роботу барменом. Навіть пастушка Жанна д’Арк до лідерства нацією кимось керувала.

Не випадково, напевно, асоціативно спливли «барани» Жанни д’Арк. Невже люди проголосують на виборах за Байдена, який на пресконференціях навіть на запитання журналістів, заздалегідь затверджені його штатом, відповідає, користуючись телепромптером?

Звичайно, за цією парою стоять дві грізні погромні організації – Aнтифa та ВLМ. Журнал Spectator USA опублікував 20 вересня анонімну статтю «пенсильванської домогосподарки», яка зізналася, що планує проголосувати на виборах за Трампа, але боїться, що про це дізнаються погромники. У цьому сенсі мене спантеличило, що 22 вересня я отримав е-мейл від Байдена із питанням: чи я за нього голосуватиму? У США голосування – таємне, а він пропонує мені розкрити йому цю таємницю! Я з Байденом не знайомий і взагалі ніколи не голосував за демократів. Чи не натякає Байден або хтось, хто за ним стоїть, що проводиться фіксація імен людей, які не обіцяють йому та його штурмовикам лояльності?

Автор: Борис Гулько

Джерело: «Континент»
(https://kontinentusa.com)

Феномен Трампа: «відсутність манер, скромності та колегіального мислення»

Мама сенатора Джона Маккейна померла у віці 108 років

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com