rss
11/24/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Спорт \ Алекс Великих: «Клуби-середняки Італії готові заплатити 15 млн євро за гравця, який у майбутньому прогресуватиме»

Футбольний скаут, спеціаліст з італійського футболу, уродженець Донецька Алекс Великих розповів про специфіку роботи футбольного скаута, проблеми футболу в Україні, Супрягу та Мессі в Італії.

- Скажіть, будь ласка, хто такий футбольний скаут?

- Якщо відповідати коротко, то це людина, яка шукає футболістів для клуба. Існують різні типи скаутів. Спочатку працює скаут-розвідник, який займається збором інформації про конкретного гравця. Потім у гру вступає скаут-аналітик. Він оцінює важливість гравця для команди, його позицію і потенціал. Також є скаут, який потім домовляється з конкретним гравцем.

Найголовніше в цій роботі – знайти талановитого футболіста і повідомити про це клубу. Важливо не проґавити якісного футболіста.

- Опишіть ваш звичайний робочий день?

- Тут краще брати більший період. За один тиждень скаут повинен подивитися до восьми матчів. Це пекельна праця. Той, хто здатен якісно подивитися вісім футбольних матчів за вихідні, – герой. Ти збираєш інформацію про гравця, а потім дивишся на нього безпосередньо в матчах. Потім потрібно складати звіт і відправляти його керівництву.

Іноді мені доводиться дивитися шість матчів за вихідні, якщо доходить до восьми, то робота перестає бути продуктивною. Окрім того, в середовищі скаутів існує своя конкуренція, що ускладнює роботу.

- Що ви маєте на увазі?

- Іноді приходиш проглядати футболіста, наприклад, правого захисника, а разом з тобою – ще десять скаутів. Всі знають одне одного, спілкуються між собою. Для того, щоб сплутати карти, колеги часто в приватних розмовах акцентують увагу на іншому футболістові.

Наприклад, ви всі прийшли проглядати правого захисника, бо він об’єктивно сильний, а колеги розповідають про навички лівого, щоб дезорієнтувати інших скаутів. Таким чином, вони заважають зосередитися на твоїй цілі й сплутують тебе.

- Як боротися з грандами італійського футболу?

- У фінансовому плані – майже неможливо. Вони пропонують набагато більшу заробітну плату та переконують батьків переходити саме в їхній клуб. У свою чергу, такі клуби, як «Кальярі», наприклад, надають можливість гравцям розвиватися або перезапускати свою кар’єру.

Раджа Найнголлан, який грав за «Кальярі» на початках, потім перейшов у «Рому», «Інтер», почав просідати. Після повернення в «Кальярі» заграв яскраво – і тепер «Інтер» вже не хоче його продавати. Те ж саме сталося з Лукою Пеллегріні та «Ювентусом». Після повернення з оренди з «Кальярі», туринський клуб віддавати його не збирається.

- Як коронавірус вплинув на футбол в Італії та у всьому світі?

- Пандемія значно вплинула на футбол, спонсорів, контракти та трансферний ринок. Зараз існує культура пазла: команди часто обмінюються футболістами. Окрім того, команди постраждали фінансово. Спонсори футбольних клубів зменшують внески і допомогу, гроші від прав на телетрансляцію зависли. Гранди італійського футболу постраждали менше.

- Чи може відбутися повний перехід скаутингу в онлайн?

- Зараз в Італії є заборона на відвідування матчів. Раніше дозвіл мали близько трьохсот осіб, зараз кількість зросла до тисячі людей, але не у всіх регіонах Італії. Це керівництво клубів та персонал. У таких умовах матчі доводиться дивитися через інтернет. Попри це, ніщо не замінить живого перегляду. Іноді трапляється так, що футболіст у записі виглядає гірше, аніж наживо. Буває й навпаки. Я вважаю, що перегляд матчів безпосередньо зі стадіону дуже важливий для правильної оцінки гравця скаутом.

- Футбольний аналітик, тренер національної збірної команди України U-17 Сергій Нагорняк зауважив, що основною проблемою юнацького футболу в Україні є відсутність індивідуальностей. Ніхто їх не виховує. Що ви думаєте про це?

- Я цілком поділяю цю думку. В Україні є проблеми виховання молодих гравців, одна з них полягає саме у відсутності індивідуальностей. Футболістів ще з дитячого віку привчають грати на результат. Їх змушують діяти дуже обережно, грати «на виніс», якщо є пресинг. Це відбувається через надмірне бажання тренера перемогти в тому чи іншому змаганні.

В українських клубів існує політика, що на молодіжному рівні тренер не працює, якщо не дає результат. Якщо нема перемоги в турнірі, то нема грошових бонусів та гідної зарплатні. Внаслідок цього тренер змушений перебудовувати гравців, ставити їх на непритаманні для тих чи інших футболістів позиції, обмежувати їх. Якщо футболіст не згодний – на лаву запасних. У результаті, в Україні ми отримуємо гравців, які бояться обігрувати опонентів один в один на дорослому рівні. Ніхто не працює над індивідуальною, підкреслюю, індивідуальною тактикою гравців.

Також велика проблема – в тому, що наші юнацькі команди не беруть достатньої участі в міжнародних турнірах. Ігри проти юнаків з Італії, Англії, Іспанії розширили б кругозір і збагатили б культуру виховання молодих футболістів. Наші юнаки, якщо приїжджають на європейський турнір, виходять не на гру, а на битву.

Третій не менш важливий фактор – це відсутність конкуренції. В країнах Європи існує солідний потік футболістів зі всього світу: міцні хлопці з африканських країн, латиноамериканці. Наявність конкуренції з-за кордону стимулює молодь до персонального росту. У нас гравці академії «Динамо» й «Шахтаря» не мають гідних конкурентів, на жаль.

- Наша молодіжна збірна виграла чемпіонат світу. Чому вони не переїхали в європейські гранди?

- Тут теж існує кілька факторів. Перший і дуже важливий – відсутність паспорту Євросоюзу, як у тих же поляків. Якби українські гравці мали паспорти Євросоюзу, то їхня кількість в Європі значно зросла б. Другий фактор – «Динамо» та «Шахтар» (кістяк команди складався саме з їхніх представників) є найбільшими брендами Східної Європи. Вони просто не хочуть відпускати своїх гравців.

Ну і третій фактор – це власне небажання футболістів спробувати себе за кордоном. Вони отримали більш-менш стабільне місце в українському клубі й не бажають виходити зі зони комфорту. Для них краще посидіти на лаві для запасних удома, ніж доводити щось на тренуваннях за кордоном.

- В українському інформаційному просторі ходили чутки про інтерес італійських клубів, зокрема, «Болоньї» до Владислава Супряги, ви можете пояснити цю ситуацію?

- Я скажу вам, що Супряга перебуває «на олівці» у 90% клубів Серії А. Якщо грандам потрібен вже більш-менш готовий футболіст, то такі клуби, як «Сампдорія», «Кальярі», «Болонья» готові ризикнути, заплатити 15 мільйонів – і в результаті отримати топового гравця в майбутньому.

Супряга вдало проявив себе за «Дніпро-1», він забив двічі в фіналі молодіжного чемпіонату світу, тому до нього є великий інтерес. До того ж, я бачу, що з ним попрацювали у фізичному плані. Якщо раніше він був більше бігунком, який втікав від своїх опонентів, то зараз ми бачимо змужнілого гравця. Владислав може нав’язати силову боротьбу захисникам та поборотися на штрафному майданчику.

- Спортивний журналіст Гільєрмо Балаге в своїй книжці-біографії Ліонеля Мессі розповів цікаву історію. Скаут, який одним із перших проглядав Мессі ще в Росаріо, пішов на конфлікт із керівництвом клубу. Він наполегливо радив, щоб «Барселона» забрала Ліонеля, попри труднощі з законодавством і його походженням. Скажіть, чи були у вас випадки, коли доводилося вести жорстку дискусію з керівництвом через гравця.

- Був випадок, коли я проглядав одного футболіста, повідомив клубу про нього, а потім його купив «Аякс». У Голландії в хлопця не вийшло, і ми забрали його до себе в «Кальярі». У нього великий потенціал, і раніше його можна було забрати дешевше.

А стосовно Мессі, то він взагалі міг грати в Італії. Він приїхав з командою на турнір в Італію і став там найкращим бомбардиром. Президент команди, яка зараз виступає в третій лізі Італії, зателефонував своєму знайомому президентові клубу Серії А – розповісти про Мессі й запропонувати другу перехопити Лео до себе. Аргентинець залишався на Апеннінському півострові чотири дні. Президент клубу зі Серії А відмовився від Лео, бо аргентинець був «занадто маленьким».

- Ви розповідали, що «зв’язки» в футболі дуже важливі. Скажіть, будь ласка, скільки телефонних дзвінків вам потрібно зробити, щоб дізнатися номер головного тренера «Ювентуса» Андреа Пірло?

- Я можу зателефонувати Андреа Пірло, але вважаю, що зараз у нього дуже багато справ на новій посаді. Я познайомився з ним через мого гарного знайомого Джованні Галлі, колишнього воротаря «Мілану». Зараз Галлі – один із засновників одного консалтингового агентства. Окрім того, ще один мій гарний знайомий, Паоло Бертеллі, є помічником Пірло в «Ювентусі» та тренером з фізпідготовки.

- А номер Роналду?

- Номер Кріштіану Роналду можу дізнатися за допомогою одного дзвінка, до речі, дзвінка не до Андреа Пірло.

Автор: Віталій Ткачук, Київ

Джерело: «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/rubric-sports/3103719-aleks-velikih-futbolnij-skaut.html)

Успіх під зливою, феномен Луческу та заслані козачки

Сергій Нагорняк, футбольний експерт: «Дивишся на прийом м’яча в УПЛ – і розумієш: це катастрофа»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com