Корисний для профілактики атеросклерозу, ішемічної хвороби та серцево-судинних недуг.

Баклажан — один з небагатьох овочів, які не їдять сирими. Якщо і з’їсте шматочок, нічого страшного не станеться, проте його гіркий смак вам точно не сподобається. Ботаніки називають його близьким родичем помідорів і картоплі.

У дикому вигляді баклажани росли у Східній Індії, але вже понад 1500 років тому їх окультурили і вирощували в Китаї і в країнах Центральної Азії. Поширили цей овоч араби, які завезли баклажани в Африку і в європейське Середземномор’я.

У південних регіонах баклажани більш відомі під назвою «синенькі». Колір плодів змінюється, залежно від сорту і стиглості, від молочно-білого до темно-фіолетового. Найсмачніші – синяво-чорні довгасті недостиглі плоди. У них мало насіння, і на смак вони ніжні та приємні.

На Сході баклажан називають головним овочем довголіття. Вони дуже корисні людям із хворобами серця і судин. Їх потрібно вживати за атеросклерозу. Фахівці рекомендують готувати страви із баклажанів літнім людям за відсутності протипоказань.

Відомий профілактичний ефект баклажанів. Їх вживання може зміцнити імунну систему і протистояти простудним та вірусним захворюванням. Це пояснюється великим вмістом вітаміну С.

Вітаміни групи В сприятливо позначаються на стані нервової системи. З тієї ж причини баклажани можуть бути нехай і не дуже сильним, але таки антидепресантом. Він же впорається з поганим настроєм і безсонням.

Баклажани нормалізують водно-сольовий і ліпідний обміни, виводять солі сечової кислоти. Відомі й регенерувальні властивості баклажана — допомагає швидко позбутися ранок на шкірі.

Баклажан — низькокалорійний овоч, тому входить у меню багатьох дієт. Пектин, який є у плодах, допомагає стимулювати травлення і не дає застоюватися жовчі.

За деяких захворювань баклажани все ж протипоказані — за виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, гострих гастритів і шлунково-кишкових розладів. Клітковина, яка є в баклажанах, вимагає активної роботи шлунка і кишківника, тому люди із цими проблемами можуть почуватися гірше, а їхні захворювання загостряться.

Баклажани активно використовують у кулінарії багатьох країн світу. Їх варять, смажать, запікають, тушкують, готують на грилі, використовують для приготування баклажанових салатів та ікри. Можна готувати баклажани на парі, фарширувати ними інші овочі, додавати у плов, голубці, запіканки, вареники, салати, рагу, м’ясні і рибні страви.

Зазвичай перед готуванням баклажани замочують із сіллю, щоб позбутися гіркоти. Однак більшість баклажанів нині не містять гірких соків. Але є й інша причина замочування: баклажани вбирають багато олії під час обсмажування, а сіль запобігає цьому. Інший спосіб «змусити» баклажани не вбирати багато олії — нарізані на шматочки баклажани зварити в окропі перед приготуванням.

Баклажанові палички

500 г баклажанів, 150 г твердого сиру, 1 яйце, 100 г панірувальних сухарів, 4 зубчики часнику, 2 ст. ложки оливкової олії, по дрібці солі, чорного меленого перцю, паприки і куркуми.

Баклажани нарізати брусочками завтовшки близько 3 см і залити підсоленою водою. Залишити на 20 хв, щоб вийшла гіркота. Дістати баклажани шумівкою, викласти на паперовий рушник і обсушити.

Скропити баклажанові палички оливковою олією, посипати спеціями, додати вичавлений часник і перемішати. Залишити на 10 хв.

Сир натерти і змішати з панірувальними сухарями. Окремо збити вінчиком яйце.

Деко застелити пергаментом, духовку розігріти до 200 °C.

Кожну баклажанову паличку занурити в яйце, потім обваляти в суміші з сиру і сухарів і викласти на деко. Запікати 20 хв.

Автор: Роксоляна Гелей

Джерело: «Високий Замок»
(https://wz.lviv.ua/article/420939-baklazhan-ovoch-dovholittia)