rss
11/23/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Пам’ять \ Постать \ Поет голки та нитки

Пожоджук Дмитро Онуфрійович — письменник, журналіст, громадсько-політичний діяч, етнограф, фольклорист, писанкар, вишивальник, етнолог, краєзнавець.

Народився 15 жовтня 1955 року в селі Космач, Яблунівського району, Станіславської області, в сім’ї робітників. Пожоджук Микола Васильович, дід Дмитра по батьковій лінії, в 1918 році був закатований в концтаборах в Омську, а дід по маминій лінії Топузяк Юрій Васильович загинув у 1917 році на полі битви проти Росії в складі австрійської армії.

 

Title 

В 1970 році Пожоджук Дмитро Онуфрійович закінчив сім класів Космач-Банівської восьмирічної школи, в 1973 році закінчив Космацьку середню школу. В 1988 році Пожоджук Дмитро Онуфрійович отримав літературно-мистецьку премію імені Мирослава Ірчана, в 1989 році Пожоджук Дмитро Онуфрійович отримав почесне звання заслужений майстер народної творчості України, в 1999 році став лауреатом Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.

В 1973 році Дмитро Онуфрійович вступив на факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка, який, через переслідування органами КГБ, закінчив лише в 1991 році. Дипломну роботу написав на тему «Питання культури у Варшавській українській газеті «Наше слово», яку успішно захистив. В 2001 році закінчив аспірантуру філологічного факультету (кафедра фольклористики імені Філарета Колесси) Львівського національного університету імені Івана Франка і видав свою монографію «Українська ввічливість», на базі польових досліджень з усіх етнічних українських земель.

Під мудрим керуванням наукового проводиря, кандидата філологічних наук, доцента кафедри фольклористики імені Філарета Колесси Михайла Чорнопиского, Дмитро Пожоджук вдало побудував структуру роботи, вона присвячена генезі та історичному розвитку етноетикету, проблемам його функціонування в соціальному середовищі на регіональному і загальнонаціональному рівні. Рецензентами монографії стали доктор філологічних наук, академік НАНУ (Пряшівський університет, Словаччина) Микола Мушинка, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України (Львівський національний університет імені Івана Франка) Василь Лизанчук, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту народознавста НАН України Роман Кирів.

Title 

Науковий співробітник відділу фольклористики інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, кандидат філологічних наук Надія Пазяк пише: «Праця Дмитра Пожоджука є новим поважним кроком у вивченні таємниць духовної скарбниці нашого народу. З одного боку, дослідження переконливо показує, яких висот сягало духовне життя народу в минулому, а з іншого – застерігає, аби не втратити ці скарби тепер. Мусимо оцінити працю Дмитра Пожоджука «Українська ввічливість» дуже високо і за рівнем виконання, і за тим, настільки зараз вона потрібна для української культури».

Далі Дмитро Пожоджук змінив свою методику спілкування з носіями фольклору – замість того аби їхати записувати фольклор в села України, він їде в міста, і на залізничних вокзалах знаходить селян, які очікують годинами своїх поїздів та електричок, заводить з ними розмову і починає робити записи. Хтось сприймав його скептично, хтось зі злістю, а хтось щиро розповідав про звичаї і традиції в своєму поселенні, наспівував чи говорив словами ту чи іншу баладу, рекрутську пісню чи козацьку думу, співанку- хроніку або коломийку. Так у фольклориста Пожоджука з’явились записи з Воронежської, Курської, Білгородської, Сумської, Харківської, Чернівецької, Житомирської, Закарпатської та інших областей… Цікаві записи фольклору зробив Пожоджук і від мольфара зі села Верхній Ясенів, Верховинського району, Михайла Нечая, музиканта-віртуоза з Верховини Романа Кумлика, співачки і вишивальниці із села Чорногузи, Вижницького району, Фрозини Гулей, краєзнався із села Великий Кучурів, Сторожинецького району, Мірчі Мінтенка, лемківської писанкарки з Канади Одарки Онищук і, чи не найбільше записів таки від матері – Пожоджук Пелагії Юріївни(1916-1996рр). Сам Дмитро походить і по батьковій лінії, і по материній з роду народних майстрів і музикантів, співаків і танцюристів (не професійних, а народних), то ж змалечку залюблений у фольклор, у ті пісні, що співала йому мати над колискою, у ті пісні, що співали його земляки-космачани на весіллях, хрестинах, проводах.

Title 

Мати Дмитра Онуфрійовича писала писанки, виготовляла з бісеру ґердани і силянки, вишивала сорочки і сардаки, гачі і портки, ткала полотно, співала в Космацькому сільському хорі славетного Михайла Мороза, на базі якого в 1939 році було створено в Івано-Франківську Гуцульський ансамбль пісні і танцю, який діє й понині. В ансамблі танцювала з відомим танцюристом Ярославом Чуперчуком. Зважаючи на те, що від Космача до Івано-Франківська відстань сто кілометрів і добиратись було важко, Пелагія Юріївна, як і значна частина космачан, покинула працю в ансамблі.

Уже після війни і до останніх років життя Пелагія Юріївна активно брала участь у різних виставках народного мистецтва і фестивалях, за що нагороджувалась численними грамотами, а до її оселі вчащали записувати пісні, легенди, казки студенти Одеського, Прикарпатського, Чернівецького університетів. Ця хата в Космачі, в якій і зараз проживає Дмитро Онуфрійович Пожоджук, стала улюбленим місцем проведення дозвілля для видатних діячів української культури і літератури – для Миколи Колесси, Григорія Смольського, Володимира Івасюка, Володимира Грабовецького, Романа Іваничука, Федора Погребенника, Степана Пушика, Неоніли Стефурак, Романа Качурівського, Орисі Яхневич, Петра Арсенича, Івана Гончара…

Сьогодні вчащають до Пожоджука студенти та професори з далеких і ближніх країв, а серед них – Богдан Яремко з Рівного, Михайло Красиков з Харкова, Володимир Баранюк з Варшави, Тетяна Марченко, Ігор Пошивайло з Києва… І уславлені фотомистці Юрій Білак та Курило Горішний із Франції, Таня Д’Авіньон та Роксолана Лончина із США, Анджей Полєц з Польщі, Гера Артемова з Києва…

Його оселя вже стала відомим в Україні музеєм, де можна побачити не тільки вишивки Дмитра, а й його величезну колекцію писанок, вишивок з різних теренів України, картин, гуцульського одягу та старовинних предметів побуту. Дмитро Онуфрійович залюбки показує своїм гостям Космач, знайомить з народними майстрами села, звичаями і традиціями. Як наслідок, виданий у Франції великий фотоальбом світлин паризького фотографа Юрія Білака «Гуцули», в якому заміщено 90 відсотків фотографій з Космача, зокрема – космацьке весілля на конях, колядники, Маланка, Різдво і Великдень, народні майстри та їх вироби, виданий українською, англійською, французькою мовами, не має аналогів у світі. А ще ж велика серія фотографій Євгена Гапича, до якої ввійшли космацькі ткачі, писанкарі, майстри з виготовлення музичних інструментів, гончарі, майстри з виготовлення народного одягу, обробки шкіри, сирної іграшки…

Title 

З ініціативи Дмитра Онуфрійовича стартував у селі Верхній Ясенів, Верховинського району, Івано-Франківської області, перший міжнародний гуцульський фестиваль, який уже десятки років мандрує районними центрами Гуцульщини. Дмитро Онуфрійович був організатором наукової конференції, а разом з Марією Комаровською були ведучими фестивалю. Згодом, в 1991 році, Дмитро організовує в Івано-Франківську Перший світовий конгрес писанкарів, а в Києві, разом з керівником Українського центру народної творчості Володимиром Подкопаєвим, започатковує Перший міжнародний з’їзд писанкарів, у якому беруть участь такі відомі писанкарі як Одарка Онищук та Оксана Ярош з Канади, Олеся Романенко, Зенон Єлиїв , Таня Осадца зі США, Валентина Терешкун з Німеччини, Тарас Городецький з Червонограда, Параска Багрійчук, Марія Дзвінчук, Анна Подоляк з Космача, Оксана Білоус, Зоя Сташук з Києва… А коли Дмитра Онуфрійовича обирають сільським головою Космача, він започатковує в Космачі Міжнародний фольклорний фестиваль «Великдень у Космачі», в якому брав участь і президент України Віктор Ющенко. А відкривали фестиваль сто трембіт і рогів. Пожоджук прагнув, аби на цьому єдиному Великодньому фестивалі в Україні показати гаївки та веснянки, ігри і танці з усіх етнічних земель України. В рамках фестивалю щороку відбувались Міжнародні з’їзди писанкарів, запалювалась фестивальна ватра з викресаного живого вогню на священній горі Ґрегіт у Космачі делегатами з Донецька, Запоріжжя, Чернівців, Вінниці, Львова, Тернополя, а відтак брали гості з Вінниці той живий вогонь до свого міста і там цим вогнем з Космача запалювали ватру фестивалю «Живий вогонь єднає Україну».

Перебуваючи на посаді сільського голови Космача, Дмитро Пожоджук зініціював відкриття в Космачі меморіальних дощок Омеляну Ковчу, Тарасові Чупринці, Вячеславу Чорноволу, Володимиру Шухевичу, Параскевії Трутяк, Григорію Смольському, Михайлу Морозу, Олексі Новаківському, Борисові Антоненку-Давидовичу, Іванові Огієнку… З його почину в Космачі, на присілку Багна, проводився молодіжний фестиваль «Керамічні канікули», в якому брала участь студентська молодь з України та країн Прибалтики і Польщі… А ще Дмитро Пожоджук був застрільником проведення Всеукраїнського патріотичного збору «Бандерівська столиця кличе до чину» в Космачі…

Title 

У 2019 році Дмитро Онуфрійович став членом Національної Спілки Журналістів України.

Записував в українських селах веснянки, колядки, співанки-хроніки, похоронні пісні, рекрутські та історичні, коломийки, весільні пісні і щедрівки, класифікував їх, вивчав і вже згодом друкував наукові спостереження в різних виданнях: «Експедиція фольклористів до Космача»(«Свобода», США), «Весілля в Космачі через призму століть» («Вільна думка», Австралія), «Родинні зв’язки в гуцульських народних колядках» («Гомін України», Канада), «Пісня над колискою» («Гуцулія», США), «Багата на співанки її головонька» («Культура і життя», Київ)… Він бере участь в міжнародних конференціях на теми: «Духовна культура України: якій їй бути завтра?», «Духовні скарби українського народу в житті молоді», «Діяльність музеїв просто неба у збереженні культурної спадщини та відродженні духовности народу», «Писанка – символ України» та п’ятих гончарівських читаннях і сорокових кольберґівських читаннях…Воднораз Дмитро Онуфрійович є учасником численних всеукраїнських та міжнародних фестивалів і виставок, організовує свої персональні виставки вишивки, писанок, виробів з бісеру в Канівському Національному музеї-заповіднику Тараса Шевченка, Сумському художньому музеї, Черкаському художньому музеї, Кам’янець-Подільському історичному музеї-заповіднику, Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича, Львів­сь­кому літературно-мемо­ріаль­но­му музею Івана Франка (виставку відкривав Олесь Гончар) та Львівському музеї Михайла Грушевського, в музеї Гетьманства в Ки­єві, і отримує за свої роботи медалі, дипломи, грамоти.

Title 

Книги відгуків мистця рясніють чудовими враженнями відвідувачів. «Вельмишановний Пане Дмитре! Ваш талант покритий провидінням Божим і Пресвятої Покрови. То хай з ваших рук, Вашого серця струменить лише добро. Валерій Сиротенко, м. Краматорськ Донецької області». «Дорогий Дмитре! Ви несподівано гарно зробили, що передали, чим дихає Космач, а саме – красу у яскравому колориті, чарівному і веселому в своїх вишивках, які Ви показали тут на виставці! Бажаю вам успіхів! Смольський Григорій, м. Львів». «…Своєрідний космацький орнамент вишивок Дмитра Пожоджука зачаровує, освітлює душу, приємно бентежить серце, вселяє гордість за рідний народ, який віками боровся за свою волю, розвиток, соціальне і національне визволення і зберіг за всіх часів неповторність, чистоту. Відтворити це, зберегти для нащадків, внести свою частку у спільну справу розвитку українського мистецтва – велика відповідальність, почесна справа. Хай щастить Тобі, дорогий Дмитре. Хай журналістський почерк пера і мистецький дотик голки поєднуються завжди і приносять радісні, творчі здобутки. Доцент факультету журналістики Львівського університету В. В. Лизанчук. 1980 рік».

Степан Процик – редактор, демократ, державник…

 

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com