Довкола цього питання тривають суперечки. Francis Menton, юрист із великим досвідом, пояснює цей момент у статті «Ruth Bader Ginsburg, And Her Replacement». Отже, подаємо частину статті, котра стосується саме призначення нового судді.

«... Як би там не було, Гінзбург явно хотіла, щоб її замінили призначенцем президента-демократа, але вона також думала, що жодна потенційна заміна не буде настільки ж хорошою у просуванні прогресивної справи, як вона сама. Тож вона залишилася до кінця другого терміну Обами, чекаючи перемоги Хілларі Клінтон, і програла цю ставку.

Зайве говорити, що одразу ж виступив Джо Байден і зажадав, щоб президент Трамп і Сенат не шукали заміну, почекали результатів виборів президента. Його слова: «Виборці повинні вибрати президента, а президент повинен вибрати суддю для розгляду Сенатом». Очевидно, Джо не усвідомлює, що виборці насправді вже вибрали президента і Сенат, які разом володіють повною конституційною владою і повноваженнями вибирати заміну Гінзбург аж до 20 січня 2021 року. (Байден вже втретє змінює свою «принципову позицію»: у 1992-му він закликав президента Буша не висувати кандидата до Верховного суду перед виборами, в 2016-му – навпаки).

Багато лівих наполегливо підкреслюють, що існує передбачуваний прецедент, коли президент не призначає суддю Верховного суду в останній рік перед виборами. Мабуть, вони повністю забули, що президент Обама призначив Мерріка Гарланда на заміну судді Скалії саме у такий період. Сенат у 2016-му році не затвердив Гарланда, а в цьому році Сенат так само може не затвердити кандидата Трампа. Але Сенат може і затвердити кандидата Трампа до або після виборів. У нього є для цього час до 20-го січня.

Звичайно, Обама не зміг захистити кандидатуру Гарланда, коли стало зрозуміло, що Сенат не поставить його кандидатуру на голосування. Обама міг відкликати призначення Гарланда й висунути іншого кандидата, якого Сенат затвердив би. Це вимагало б, щоб Обама призначив юриста-консерватора / конституціоналіста, чого Обама робити не збирався. Замість цього Обама використав відмову затвердити Гарланда як політичне питання на виборах. Що виявилося програшною ставкою.

Сьогодні ЗМІ й Твіттер наповнені погрозами насильства з боку демократів у тому випадку, якщо належним чином обрані й чинні президент і Сенат наважаться здійснити свої конституційні повноваження й призначити кандидатуру на посаду судді Верховного суду. У Стіва Хейворда є огляд на Powerline. Приклади (серед багатьох): колишній ведучий CNN Реза Аслан: «Якщо вони хоча б спробують замінити RBG, ми все спалимо до біс...ї матері»; Президент Гільдії сценаристів Бо Віллімон: «Ми зупинимо всю країну, якщо Трамп і МакКоннелл спробують протягнути призначення до виборів».

Минулого разу політичне протистояння через Верховний суд, схоже, закінчилося на користь республіканців. Навіть якщо більшості американців припаде до серця призначенцю до Верховного суду саме від демократів, а не від республіканців (у чому я сумніваюся), мені важко повірити, що це хороший політичний хід – погрожувати насильством і підривними діями людям, які здійснюють надані Конституцією повноваження. Крім того, я не думаю, що президент Трамп – із тих, хто відмовиться від протистояння.

Автор: Francis Menton

Джерело: https://www.manhattancontrarian.com/blog/2020-9-19-ruth-bader-ginsburg-and-her-replacement