Sponsored research agreement — саме у такому форматі компанія Facebook залучатиме викладачів, студентів та випускників факультету прикладних наук УКУ до реалізації спільних дослідницьких проектів.

Укладення партнерства стало логічним результатом поступового поглиблення співпраці між Facebook Reality Labs та наукової лабораторії машинного навчання УКУ, які мають вже дворічний досвід реалізації спільних проектів.

Так, випускниця магістерської програми наук про дані УКУ Ярослава Лочман розпочинала свої наукові дослідження у галузі комп’ютерного бачення з фокусом на калібрування камер у рамках дослідницької стипендії лабораторії машинного навчання з перших днів навчання. Отримані нею результати згодом дали їй можливість пройти 6 місяців стажування у Facebook Reality Labs у місті Піттсбург, США.

Під час стажування Ярослава підготувала статтю, яка пропонує новий метод для автоматичного калібрування камер. Співавторами цього дослідження також є James Pritts з FRL та викладачі факультету Ростислав Гринів і Олесь Добосевич. Ярослава представлятиме свої напрацювання на престижній конференції з комп’ютерного бачення WACV 2021 у форматі Oral Presentation. Укладення партнерства між УКУ та Facebook дозволить Ярославі продовжувати свої дослідження в сфері комп’ютерного бачення.

Крім того, компанія Facebook продовжує співпрацю з випускником бакалаврату факультету прикладних наук УКУ, а зараз магістрантом програми з наук про дані Костею Лєпєшовим, який також працює у сфері комп’ютерного бачення. Facebook Reality Labs фінансує дослідження Кості, який під науковим керівництвом співробітника Facebook Reality Labs James Pritts розробляє методи для одночасної корекції геометричних ознак на зображенні та автокалібрування камери.

«Усе почалася близько двох років тому, коли ми на факультеті започаткували стипендії асистентів-дослідників для магістрантів програми з Наук про Дані. Наша студентка Ярослава Лочман була обрана на таку стипендію і розпочала наукові дослідження у галузі комп’ютерного бачення з фокусом на калібрування камер під керівництвом Джейса Прітса, співробітника компанії Facebook. Проведення успішних досліджень, залучення наших викладачів та вагомі публікації зацікавили Facebook Reality Lab, що привело до підписання цієї угоди. Вважаю, що це дуже важливий крок уперед для нас. Адже це дасть можливість продовжити дослідження нашим молодим науковцям, які отримали визнання на такому рівні» – розповів декан факультету прикладних наук УКУ Ярослав Притула.

Sponsored research agree­ment з УКУ має допомогти поглибити подальші дослідження з автоматичного калібрування камер та застосування результатів у задачах стерео-бачення, візуальної локалізації, 3D реконструкції.

Концепція наукової лабораторії з машинного навчання на Факультеті прикладних наук виникла понад два роки тому, але до активної роботи її перші троє працівників взялися на початку позаминулого навчального року. Під лабораторію виділили окреме приміщення у Центрі Шептицького та встановили там два сервери для здійснення обрахунків.

Уже наступного семестру кількість постійних працівників подвоїлася, а минулого навчального року вже десятеро осіб працювали як постійні дослідники. Студенти та випускники факультету не лише розробляють суспільно-важливі проекти, а й представляють УКУ на міжнародній науковій арені.

Завідувач кафедри прикладної математики та статистики, викладач Ростислав Гринів зізнається, що концепція лабораторії змінювалась у процесі роботи: «Спершу ми планували класичну організацію роботи, коли керівники проектів разом із своїми підопічними в одному приміщенні спільно працюють над завданнями. Але з часом ми перейшли на іншу модель, коли дослідницькі групи співпрацюють із науковими та індустрійними менторами з різних компаній, а іноді й з інших континентів».

Заступник декана факультету прикладних наук та керівник бакалаврської програми «Комп’ютерні науки» Олесь Добосевич розповідає, що зв’язок із менторами в працівників лабораторії, попри деколи велику відстань, регулярний.

«Звісно, на етапі, ближчому до дедлайну, частота зв’язку зростає, проте навіть на початкових стадіях розробок зв’язок із наставниками відбувається не рідше кількох разів на тиждень», — додає він.

Про інтенсивність комунікації між ментором та командою проекту свідчить і історія минулорічної випускниці Факультету прикладних наук, яка невдовзі після Зимових випускних урочистостей 2020 вирушила працювати у Facebook. «Задля найбільш ефективної співпраці з ментором у проекті з Facebook, наша студентка навіть підлаштувала свій робочий графік під американський час. Отже, найактивніше працювала з четвертої вечора й до пізньої ночі. Та ця історія не лише про успіх нашої студентки, а і про відкритість Центру Шептицького, якому ми дуже вдячні за можливість цілодобово працювати в лабораторії», — додає Олесь Добосевич.

Ростислав Гринів розповідає, що такий розподілений формат дослідницької роботи на цьому етапі розвитку лабораторії видається їм найбільш зручним та продуктивним, адже не обмежує в кількості проектів чи працівників, натомість дозволяє залучати до роботи всіх охочих — і в якості працівників, і на позиції менторів.

Щодо розвитку структури фінансування, Олесь Добосевич відзначає, що ще на етапі задуму лабораторії керівництво факультету заклало кілька дослідницьких стипендій для тих студентів, які згодом долучилися до лабораторії за результатами конкурсу.

«Для цих дослідників постійна участь у роботі наукової лабораторії є обов’язковою. Студентам, які працюють над проектами лабораторії, але не мають дослідницької стипендії, робота теж оплачується».

Чи не основними пріоритетами у виборі проектів для розробки та досліджень є їхня наукова цінність та суспільна користь. Олесь Добосевич каже, що, обираючи проекти, вони воліють не просто створити простір для практики та відточування навичок, а й навчити студентів приймати інтелектуальні виклики.

«Задача, яку ми візьмемо в розробку, має бути дійсно вартісною, у чомусь навіть унікальною, адже цікавий та амбітний проект не лише додає привабливий рядок у резюме наших студентів, а й мотивує провідних менторів долучатися до лабораторії.», — пояснює викладач.

Відтак, проект Cardio Vision, який за менторства Олеся Добосевича розробляють студенти та випускники факультету прикладних наук Богдан Петришак, Марія Добко, Ольга Бакай та Софія Гаркот, повинен вирішити глобальну проблему сфери серцево-судинних захворювань. Команді УКУ йдеться про те, щоби засобами машинного навчання аналізувати зображення, отримані методами комп’ютерної томографії, виявляти закупорки в артеріях та передбачати хвороби, а отже й запобігати інфарктам. Дані для аналізу надає австралійська клініка, в Австралії ж відбудеться й пілотне тестування розробки. Нещодавно ініціатива перемогла у AI Idea Challenge Contest від Microsoft.

Ще одним викликом лабораторії організатори називають проект із розпізнавання кириличного тексту, який реалізується в партнерстві з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні.

«В Інституті знайшли багато архівних карток, які несуть величезну історичну цінність, а отже — мають бути оцифрованими. Йдеться про четвертий том Російсько-українського словника Кримського, ліквідований радянською владою. Знайдені матеріали слугували основою для четвертого тому, сторінки містять безліч рукописних приміток — це водночас надзвичайно цікава, і надзвичайно кропітка робота», — розповідає Олесь Добосевич.

На думку організаторів лабораторії, її головною метою є не лише реалізувати ідею та віддати проект замовнику. Перш за все, засновники дослідницького центру прагнуть виховувати зі студентів дослідників.

«Я впевнений, що сьогодні наші першокурсники дивляться на студентів старших курсів, і на їхньому прикладі бачать, що програмування — це не лише якісно виконані замовлення, а й, за бажання, — цікаве й широке поле для справжньої інтелектуальної дослідницької роботи», — додає Ростислав Гринів.

Інформаційна служба УКУ
(https://ucu.edu.ua)