Гарбуз, який вважається одним із головних українських овочів, потрапив до нас із Мексики. І нібито до цього доклався сам Христофор Колумб. Та й сьогодні гарбуз – частий гість на столі в американців. А на День подяки американські сім’ї зазвичай не обходяться без святкового гарбузового пирога за давніми родинними рецептами.

У Європі цей гарний овоч з’явився аж на початку шістнадцятого століття, хоча в Південній Америці його вирощували ще задовго до нашої ери. Рослину цінували й давні єгиптяни, про що свідчать знайдені його зображення. У Давньому Китаї з неї виготовляли чаші навіть для святкового столу імператора.

На європейському континенті гарбузи освоювали чомусь повільно і неохоче, як, втім, і картоплю, – розповідає біологиня Марія Савчук. – І лише в дев’ятнадцятому сторіччі вони отримали остаточне і безповоротне визнання. Європейці нарешті оцінили невибагливість, урожайність і корисність цієї культури. В Україні вирощують здебільшого три види гарбуза – звичайний, великоплідний (його ще називають волоським) та мускатний.

Слово «гарбуз», вважають лінгвісти, запозичене з тюркських мов, куди воно потрапило з перської, де буквально означало «віслючий огірок». Латинська ж назва гарбуза дослівно перекладається як «круглий огірок», бо вони справді належать до однієї родини.

Гарбуз – учасник народних ритуалів

В Україні гарбуз з давніх часів брав участь у важливих народних ритуалах. Саме з гарбузом пов’язаний старовинний український звичай: коли до дівчини сватався хлопець, який їй не подобався, то вона підносила йому гарбуза. Пам’ятаєте «Сватання на Гончарівці» і дурненького Стецька з гарбузом? Або ще одного горе-героя – конотопського пана сотника Микиту Уласовича Забрьоху з повісті «Конотопська відьма», якому теж піднесла печеного гарбуза дівчина Олена.

Із цим звичаєм пов’язані також вислови «піднести (втелющити) гарбуза», «дістати (з’їсти) печеного гарбуза».

«Хлопці не бояться гарбузів».Фото Олега Нича

Видовбаний гарбуз із запаленою всередині свічкою носили селом під час народних свят. А маленькі декоративні гарбузики ставили на вікна як прикраси, що створювали радісну атмосферу вже своїм яскравим кольором.

Одним із головних атрибутів свята Геловін, який відзначають американці та європейці 31 жовтня, напередодні Дня всіх святих, є світильник Джека. Він зроблений з пустого гарбуза зі свічкою всередині, на якому вирізана зла гримаса. Вважалося, що світильник, який символізує душу, не прийняту ні до раю, ні до пекла, у цей день відганятиме від дому злих духів.

Невибагливу рослину можна вирощувати скрізь

Гарбузи можна вирощувати в будь-якому місці світу, крім, звісно, Арктики та Антарктики.

У світі відомі 800 різних сортів гарбузів, але лише чверть із них їстівні. Крім найпоширеніших жовтих і оранжевих плодів, бувають ще й зелені, білі, сині.

Свіжий гарбуз можна придбати лише з серпня до листопада, у час збору врожаю. Але зберігаються гарбузи довго, якщо покласти їх у прохолодне місце.

Та все ж саме осінь – найкращий час для споживання свіжих гарбузів та приготування з них різноманітних страв, популярних у кухнях багатьох народів – смачних і корисних супів, пирогів, каш, запіканок, десертів.

У гарбузі корисне все

У давнину гарбузове насіння входило до приворотного зілля, оскільки вважалося, що воно добре впливає на чоловічу сексуальність. Сучасні дієтологи також вважають, що насіння гарбуза, дуже багате цинком, корисне всім – для здорового імунітету, зміцнення волосся, нігтів, покращення структури шкіри. Це – продукт, життєво необхідний вегетаріанцям та веганам. Сире насіння гарбуза народні цілителі радять споживати вагітним жінкам при токсикозі.

Лікувальним снодійним засобом вважається гарбузовий сік.

Квіти гарбуза – не лише гарні, а й теж цілком їстівні. Їхній відвар також застосовують при гнійних ранах. Відвар плодоніжок гарбуза має діуретичну дію, його вживають при захворюваннях нирок і серця з набряками, гіпертонічній хворобі та порушенні обміну речовин.

Гарбуз на 90 відсотків складається з води і має високий вміст бетакаротину. Він багатий на натрій і калій, необхідні для підтримання м’язів у тонусі й регулювання балансу води в організмі.

А ще гарбуз – чемпіон рослинного світу за вмістом заліза, це варто мати на увазі тим, хто страждає на анемію.

Улюблений багатьма плід, завдяки вітамінам А й Е, допомагає боротися з ознаками старіння. А вітамін Т, який також є в гарбузі, допомагає організмові засвоювати важку їжу, що робить його завжди доречним гарніром.

У ньому міститься розчинна клітковина (пектин), яка поглинає токсини та живить мікроорганізми кишківника, – зазначають дієтологи. – Гарбуз також помічний при гастриті, виразковій хворобі, рефлюксній хворобі, коли в людини виникає печія.

Поєднання ніжної клітковини, каротиноїдів, калію, магнію роблять гарбуз природними ліками для всіх, у кого порушені показники ліпідограми (високий «поганий» холестерин і низький «хороший»).

До речі, щоб приготувати один літр смачної і корисної гарбузової олії, потрібно понад тридцять середніх гарбузів. Зате її вживання допоможе вам бути здоровим, бо запобігає сердечно-судинним захворюванням, та споживати смачні страви.

Про цю шановану в нашого народу рослину складено чимало віршів, пісень і загадок. І не лише улюблений «Ходить гарбуз по городу». Ось деякі з загадок: «Повна хата горобців та нікуди вилізти. Не кінь, не віл, а прив’язаний. Ні вікон, ні дверей, повна хата людей. Без рук, без ніг, а виліз на пліт. Ліз Мартин через тин, сам переліз, а голову на тину залишив».

Загадайте своїм дітям, чи знають вони, що тут ідеться про гарбуз?

 

Автор: Людмила Ступчук.
Фото автора та з відкритих джерел

Джерело: «День»
(https://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/osin-prynesla-garbuzy)